№25(160)
24 червня 2008 року
|
|
Як юристу попасти на топову фірму Головний редактор «Юридичної газети», к. ю. н., магістр права (США), науковий співробітник Інституту держави і права НАН України, доцент факультету правничих наук Національного університету "Києво-Могилянська академія".
Що таке професійне щастя? Це, по-перше, хороша робота. По-друге – професійна реалізація. Кожен із нас, юрист чи студент-правник, має своє уявлення про хорошу роботу. І ці уявлення можуть бути різними. Однак поєднує нас бажання отримати її.
Нині, та й чи лише нині, хорошою вважається робота, яка добре оплачується, збагачує досвідом і дозволяє працювати в комфортній атмосфері. Ще можна згадати про престижність, але названі три критерії, гадаю, і складають передумови престижності. Адже, погодьтесь, важко без названого піднятися на професійні вершини.
Віднайшовши те, що найповніше відповідає уявленню «хорошої роботи», ми починаємо її пошук на ринку, де на нас чекають новини. Гарна: хорошої роботи побільшало, погана побільшало й охочих її отримати.
Гарний початок. Аби отримати хорошу роботу, треба бути хорошим юристом. Для останнього необхідно мати належну професійну підготовку, зокрема освіту. Успішно навчаючись чи закінчивши престижний заклад, ви маєте шанс звернути на себе увагу. Пригадую відверту розмову з керівником програми університету в США, де я навчався. На запитання «Чому ви мене вибрали?», мені відповіли: «Тому що ви були відмінником, а ми відбираємо відмінників». Але бути відмінником – ще не достатньо. Треба мати кваліфікацію, підкріплену особистістю. А також – шанс.
Шанс. Кажуть, що до кожного, принаймні одного разу в житті, приходить удача; головне тоді бути вдома. Шанс чи вдача – це не наукова категорія, не закономірність, радше випадковість. І якщо трапився такий випадок, то не втратьте свого шансу. Коли мене найняли на роботу (в одну з кращих, найбільших у світі за доходами і кількістю ЮФ), це було не лише тому, що я на гарно навчався, а й тому, що виявився потрібним у ситуації, про яку випадково дізнався. І опинився вчасно у правильному місці. У гольовій ситуації я забив свій гол. Шукайте і ви свій шанс. Не лише за допомогою інтуїції та вдачі. Мене радують ті, хто знає, як читати юридичну газету: не лише рубрику вакансій, але й статті. Побачивши статтю юриста ЮФ низької якості, вони вже знають: фірмі потрібні кращі кадри; це їхній шанс.
Правильні слова і смисли. Дедалі частіше в очах молодих юристів горить не так бажання працювати, як грошові знаки. Довідавшись, що початкова зарплата молодого юриста відповідної кваліфікації сягає такої-то суми (нині в топовій фірмі в середньому – до 15 тис. грн. на місяць), вони акцентують на своїх очікуваннях, забуваючи, скільки фірма витратить на них, допоки почне отримувати стабільний дохід. Досвідчених юристів, зокрема партнерів, які наймають на роботу, цікавлять інші питання. Заробляючи мільйони гривень на рік, вони готові поділитися з вами (точніше, дати вам заробити собі та їм) для початку сотню-другу тисяч за умови, що ви будете відданим членом команди. Тому важливо не губити ключові смисли: наполеглива праця, відданість, здатність працювати під стресом – заради клієнта; постійно професійно вдосконалюватися.
Не що, а як говорити. Пригадую, коли мене наймали на роботу, то спитали: «Скільки годин я готовий працювати без сну?». Я відповів: «Скільки треба: добу, дві». Досвідчений партнер іронічно повторив «Дві доби!? Точно?». Згодом, пройшовши спецназ юридичної фірми, зокрема, коли доводилося бути з клієнтом на виїздах тижнями, ночуючи і працюючи в сусідній кімнаті, я зрозумів, наскільки я не усвідомлював, що говорю. Але я зрозумів й інше: те, як я це говорив переконувало.
Переконати. Це не просто. Особливо у цей зрадливий і спокусливий час грошей. Аби переконати, треба вірити. Навіть якщо це стосується такої безсердечно прагматичної справи як юридичний бізнес.
|
