|
«Досвід нашої організації буде корисним і адвокатам…», – гість редакції, президент Української нотаріальної палати Людмила Павлова про реформу нотаріату, несподівані кроки і відповідальність нотаріусів
Реформа нотаріату
— Пані Людмило! Нинішня хвиля реформи нотаріату почалася з прагнення зрівняти в правах приватних і державних нотаріусів, а завершилася зняттям квот щодо приватних нотаріусів. Чим пояснити подібний наслідок?
— Зрівняння в правах державних і приватних нотаріусів – це лише одна із складових реформування нотаріату України. Зрівняння всіх нотаріусів у праві на вчинення будь-якої нотаріальної дії, в праві самостійно організовувати свою роботу та розпоряджатися заробленими коштами, нести відповідальність за наслідки своєї роботи та за шкоду, заподіяну внаслідок неправомірних дій чи бездіяльності – це кроки зі створення єдиного нотаріату, без поділу нотаріусів на державних і приватних.
Як ви пам'ятаєте, реформа нотаріату 1993 р. зводилась саме до запровадження приватної форми роботи нотаріусів. Прийнятий у тому році Закон "Про нотаріат" виконав свою місію як закон перехідного періоду, вичерпав себе і потребує негайного перегляду й удосконалення.
Відомо, що на розгляді у парламенті знаходиться новий проект Закону "Про нотаріат" (реєстраційний № 2278), яким і передбачається реформування нотаріату в Україні. Цей законопроект дуже ретельно доопрацьовувався робочою групою, створеною за рішенням Комітету з питань правової політики ВРУ з числа народних депутатів, науковців, представників Міністерства юстиції, Української нотаріальної палати, практикуючих нотаріусів.
Саме цей проект передбачає вільний доступ до заняття нотаріальною професією всіх осіб, які отримали право на зайняття цією професією.
Тому я не вбачаю в наказі Міністерства юстиції про збільшення граничної чисельності приватних нотаріусів кроку, який суперечив би принципам, закладеним у зазначеному законопроекті. Навпаки, це перші кроки на шляху реформування нотаріату, а не його завершення.
До речі, жодного ажіотажу та масової явки бажаючих зареєструватися приватними нотаріусами, як це прогнозували опоненти ліквідації квот, не відбувається. За даними Мін'юсту, станом на 15 травня ц.р. заяви подали 11 працівників територіальних управлінь юстиції, 52 державних нотаріуси і 75 інших осіб.
— Якими ще, на вашу думку, були причини або мотиви реформи нотаріату?
- Причин багато. Це професійна і соціальна нерівність нотаріусів, неоднаковий підхід до фінансування нотаріальної діяльності, відповідальності нотаріусів за заподіяну шкоду та ставлення до виконання професійних обов'язків, порушення конституційного права громадян на заняття професією та створення умов для зловживань і корупційних діянь при реєстрації нотаріальної діяльності, відсутність єдиного прозорого та принципового підходу до вирішення питань допуску до нотаріальної професії, суттєві недоліки в питаннях оподаткування доходів приватних нотаріусів, відсутність професійного самоврядування нотаріусів тощо.
— Чим концептуально відмінна позиція УНП від позиції Мін’юсту щодо реформи?
- Жодної концептуальної відмінності в питаннях реформування нотаріату немає. Як правило, зазначені питання обговорюються (хоча, якщо чесно, то наказ Міністерства про збільшення граничної чисельності нотаріусів був для нас дещо несподіваним), до думки Палати прислуховуються, а ми, в свою чергу, намагаємося допомогти чим можемо.
— Наскільки сильною є «консервативна течія» в нотаріаті? Хто в реформаторському русі є консерватором, хто – реформатором і лібералом?
- Напевно, будь-яка реформа чи зміни не мають однозначної і одностайної підтримки. Звичайно, питання реформування нотаріату мають як прихильників, так і противників. Не влаштовують зміни тих нотаріусів (переважно приватних), котрі добре влаштувалися, гарно заробляють і вважають ті кроки, про які я говорила, посяганням, передусім, на своє спокійне благополучне життя. На щастя, таких нотаріусів небагато.
Переважна більшість нотаріусів підтримують ідею реформування нотаріату і з розумінням ставляться до заходів, пов'язаних із реформою. Наприклад, державні нотаріуси сприйняли згаданий наказ Мін'юсту "на ура", багато приватних нотаріусів поставились до нього спокійно і з розумінням, деякі – категорично проти. І це, на мій погляд, нормально. Час покаже, на чиєму боці правда.
— Що означає на практиці підняття граничної чисельності приватних нотаріусів до 35,070 осіб (у десять разів)? Лібералізацію ринку нотаріальних послуг? Чи не зовсім?
- На мою думку, це фактично означає скасування обмежень (граничної чисельності) у праві на зайняття нотаріальною професією. Жодного підтексту чи інтриги в цьому я не бачу. Не секрет, що державні нотаріальні контори перевантажені роботою, певна кількість приватних нотаріусів прийом здійснює за попереднім записом. Тому збільшення чисельності приватних нотаріусів дозволить не тільки зробити нотаріальні послуги більш доступними для населення, але й скасувати протиконституційне обмеження у праві на зайняття професією.
— Наскільки правомірною і виправданою є регламентація, зокрема детальна, діяльності приватного нотаріату шляхом державного примусу? Чи не вважає УНП це втручанням в сферу самоврядування нотаріату? Де пролягає межа між публічними і приватними інтересами в нотаріаті?
- УНП виступала і виступає проти надмірної регламентації діяльності нотаріату, особливо шляхом державного примусу. Така діяльність має бути максимально регламентована лише спеціальним законом, яким є Закон "Про нотаріат".
На жаль, чинний Закон не містить такої регламентації, і це ще одна причина для необхідності його вдосконалення. Нагадаю, що відповідно до норм цього Закону нотаріуси, поряд з іншими, зобов'язані у своїй роботі керуватися наказами Мін'юсту; Міністерство здійснює керівництво державними нотаріальними конторами; контроль за законністю виконання приватними нотаріусами своїх обов'язків здійснюється Мін'юстом.
З огляду на такі повноваження Мін'юст забезпечує єдиний підхід до вимог з організації нотаріальної діяльності та єдину практику з вчинення нотаріальних дій.
Якщо виходити з позиції надмірної регламентації нотаріальної діяльності, то до неї можна віднести й чинну Інструкцію про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджену наказом Мін'юсту. Здавалося б, нотаріуси при вчиненні нотаріальних дій мають керуватися законами та іншими нормативно-правовими актами, але я не знаю нотаріусів, яким не потрібна була б ця Інструкція, метою якої є конкретизація роботи з вчинення всіх нотаріальних дій.
Отже, до прийняття нового Закону "Про нотаріат" певні питання мають регламентуватися державою в особі Мін'юсту.
— Яким є досвід інших країн у цьому зв’язку?
- У більшості країн, де нотаріат побудований на принципах Міжнародного союзу нотаріусів, всі питання діяльності нотаріусів вирішуються саме такими професійними самоврядними організаціями за винятком питання контролю за роботою нотаріусів (у деяких країнах цю функцію виконують органи юстиції, в інших – суди, в деяких – професійні самоврядні організації). Але повторюю, діяльність нотаріату дуже детально регламентована саме законами цих країн про нотаріат.
— Чому УНП досі не є повноцінним членом Міжнародного союзу нотаріусів (МСН)? Що б означало таке членство для українських нотаріусів?
- Українська нотаріальна палата вже давно подала заявку про вступ до цієї дуже авторитетної міжнародної організації, яка об'єднує нотаріати 75 країн світу . На засіданні Комісії з міжнародного нотаріального співробітництва МСН восени 2003 року в м. Монреалі мною був презентований проект Закону "Про нотаріат", який дістав схвалення членів цієї Комісії.
Однак нам було повідомлено, що єдиною умовою вступу нотаріату України до МСН є прийняття нового закону, створення єдиного нотаріату і незалежної самоврядної професійної організації нотаріусів.
— Якщо б одним-двома словами вам довелося описати сучасний стан українського нотаріату, якими були б ці слова?
- Досить професійний, але не завжди організований.
— На вашу думку, чи стає приватна нотаріальна діяльність в Україні підприємницькою діяльністю?
— Законом «Про нотаріат» (ст. 3) нотаріусам заборонено займатися підприємницькою діяльністю. Певні ознаки цієї діяльності, на перший погляд, присутні в нотаріальній діяльності, але тут слід мати на увазі й чітко розуміти: нотаріальна діяльність – це незалежна професійна діяльність уповноваженої державою особи, на яку покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії з метою надання їм юридичної вірогідності.
На мою думку, різниця між підприємницькою та нотаріальною діяльністю очевидна.
— Якщо б у вас була можливість щось змінити в українському нотаріаті, що б ви змінили насамперед?
- Здійснила б реформу – створила єдиний нотаріат із відповідними функціями та незалежну самоврядну професійну організацію нотаріусів з притаманними їй правами і повноваженнями.
— Який кращий іноземний досвід варто запозичити при реформування нотаріату?
- Досвід організації та діяльності окремих країн, нотаріати яких є членами МСН, зокрема нотаріату провінції Квебек (Канада), з яким ми досить тісно співпрацювали кілька років у рамках спільної програми співробітництва і який надав велику допомогу в удосконаленні законодавства і діяльності нотаріату України.
— Чи можуть результати реформи нотаріату слугувати зразком (чи анти-зразком) у реформі правничої професії загалом (тобто регламентації допуску до юридичної практики)?
- З прийняттям нового Закону «Про нотаріат» ми будемо «першою ластівкою» у створенні самостійної незалежної нотаріальної організації. Досвід нашої організації буде корисним і при створенні аналогічної організації адвокатів, звичайно, з урахуванням особливостей професії, а також при створенні інших незалежних самоврядних професійних організацій.
Що стосується регламентації допуску до юридичної практики, то це питання, на мою думку, має вирішуватись саме такими організаціями. Цю норму слід було б закріпити у відповідних спеціальних законах.
Відповідальність і допомога у формі перевірки
— Пані Людмило! З травня цього року бажаючі займатися приватною нотаріальною діяльністю мають, з-поміж іншого, представити висновок місцевого органу юстиції «про відповідність приміщення для розташування робочого місця (нотаріальної контори) вимогам до робочого місця (нотаріальної контори) приватного нотаріуса, які затверджуються Міністерством юстиції України». Як дана новела, на вашу думку, вплине на приватну нотаріальну діяльність?
- Вимоги до робочого місця приватного нотаріуса були затверджені ще в 1998 р., тобто з урахуванням практики організації роботи перших приватних нотаріусів.
Нові правила, передбачені Положенням про вимоги до робочого місця приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням, затвердженим наказом Мін’юсту 17 квітня ц. р., продиктовані, передусім, необхідністю дотримання вимог законодавства при вчиненні нотаріальних дій, їх конфіденційності, забезпеченням охорони та збереження нотаріальних документів, архівів, спеціальних бланків, печатки нотаріуса, а також вільного доступу населення до приміщення, де працює нотаріус.
Звичайно, нові вимоги до робочого місця нотаріуса викликали чимало запитань щодо їх виконання, але ці питання найближчим часом будуть зняті роз’ясненням Мін’юсту.
До речі, на конференції-семінарі нотаріусів України, яка нещодавно проводилась Українською нотаріальною палатою під егідою Мін’юсту в Криму, заступник директора Департаменту нотаріату та реєстрації адвокатських об’єднань Міністерства Тетяна Баранова заспокоїла стурбованих нотаріусів повідомленням про те, що згадані вимоги стосуються, насамперед, осіб, які мають намір зареєструвати нотаріальну діяльність. Працюючим нотаріусам буде надано необхідний час для приведення їхніх приміщень у відповідність із новими вимогами. Роз’яснено також норми Положення щодо зберігання документів та забезпечення охорони приміщень тощо.
Зручне для відвідувачів розташування нотаріальної контори приватного нотаріуса, сучасне обладнання та належні заходи охорони, безумовно, позитивно вплинуть на рівень приватної нотаріальної діяльності.
— Новелою регламентації приватної нотаріальної діяльності є «методична допомога у формі перевірки». Наскільки виправданим є таке обтяження у формі обов’язкової перевірки в приватному нотаріаті?
- Насправді проведення першої перевірки роботи приватного нотаріуса через шість місяців після початку роботи є вкрай необхідним, оскільки, як свідчить практика, саме в цей час допускається більшість порушень і помилок.
Така перевірка й названа "методичною", оскільки має на меті, передусім, надання молодому нотаріусу допомоги в організації діяльності та у вчиненні нотаріальних дій. Важливо правильно скерувати роботу нотаріуса та запобігти можливим помилкам, а не хапатися за голову вже тоді, коли порушення неможливо виправити.
— Передбачається, що надходження «обґрунтованої скарги від фізичних чи юридичних осіб» є підставою для проведення комплексної перевірки. Чи є це новелою? Якщо можна, прокоментуйте.
- Мін’юст неодноразово висловлював стурбованість з приводу зростання кількості скарг щодо роботи нотаріусів, які надходять від населення.
Оскільки кожна обґрунтована (підкреслюю) скарга свідчить щонайменше про неуважність нотаріуса, а то й про його низький професіоналізм чи несумлінне ставлення до виконання своїх обов'язків, Мін’юст у силу своїх повноважень зобов’язаний вжити заходів до поновлення порушених прав громадянина чи юридичної особи, а також відповідним чином реагувати щодо порушника.
Запроваджена Мін’юстом норма щодо проведення комплексної перевірки роботи нотаріуса є цілком виправданою, адже допущене порушення, що стало приводом для скарги, може бути системним або ж свідчити про недостатній кваліфікаційний рівень нотаріуса.
— Новелами передбачається можливість «зупинення діяльності» приватного нотаріуса. Можливо, це новий вид дисциплінарної відповідальності? Як діятиме ця норма на практиці (опечатуватимуться двері, призупинятиметься дія свідоцтва тощо)?
- Практика зупинення нотаріальної діяльності як одна з форм відповідальності нотаріуса існувала й до цього часу, і вживалась територіальними органами юстиції зазвичай за наслідками перевірки роботи нотаріуса для усунення виявлених помилок.
У такому разі управлінням юстиції видається наказ, у якому мотивуються причини зупинення нотаріальної діяльності та вказується строк, на який діяльність зупиняється. В період зупинення нотаріус не вправі вчиняти нотаріальні дії (за винятком деяких).
Зупинення нотаріальної діяльності в разі ухилення від перевірки продиктоване життям, оскільки деякі приватні нотаріуси дозволяли собі ігнорувати повідомлення Мін'юсту чи управління юстиції і ховатися від перевірки, що є неприпустимим.
— Що трапиться, якщо «особа, яка має намір зареєструвати приватну нотаріальну діяльність», вкладе значні кошти в підготовку приміщення до здійснення нотаріальної діяльності, а їй буде відмовлено в такій реєстрації в силу неправових доводів (особиста неприязнь, що втілиться у відмові в позитивному висновку тощо). Чи матиме вона право на відшкодування заподіяної шкоди?
- Положенням про порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності, затвердженим наказом Мін'юсту в березні 2007 р. (із змінами, внесеними в травні ц.р.), передбачено, що підставою для реєстрації приватної нотаріальної діяльності є заява особи, до якої додаються: свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю; документ про право власності чи право оренди (найму, позички) на приміщення, яке буде робочим місцем (нотаріальною конторою) цієї особи; довідка про відсутність судимості; довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців про те, що ця особа не займається підприємницькою діяльністю; трудова книжка. Крім того, при поданні заяви пред'являється паспорт та подаються копії зазначених документів і дві фотокартки.
Пунктом 5 вказаного Положення встановлено, що відмова в реєстрації приватної нотаріальної діяльності не допускається
Після розгляду вказаних документів відповідним управлінням юстиції здійснюється перевірка відповідності приміщення вимогам до робочого місця приватного нотаріуса, що встановлені Мін'юстом, та видається реєстраційне посвідчення.
Отже, підставами для відмови в реєстрації можуть бути лише відсутність документів, про які я говорила, або невідповідність робочого місця встановленим вимогам.
У разі безпідставної відмови в реєстрації приватної нотаріальної діяльності особа може оскаржити дії відповідної посадової особи до Мін'юсту чи в судовому порядку. В цьому разі винна посадова особа може бути притягнута до відповідальності.
— Закон передбачає службове страхування приватних нотаріусів. В інтерв’ю «ЮГ» (№ 10 за 2007 р.) ви констатували, що «на практиці такий спосіб страхування цивільно-правової відповідальності нотаріуса фактично не застосовується». Які механізми забезпечення дотримання цього положення Закону, як його може бути краще забезпечено, яке майбутнє цього інституту?
- Насправді тоді йшлося про такий вид забезпечення відшкодування нотаріусом заподіяної шкоди, як внесення на спеціальний рахунок у банківську установу страхової застави в розмірі стократної мінімальної заробітної плати.
З огляду на досить великий розмір страхової застави більшість нотаріусів укладають договір службового страхування.
Ця вимога передбачена Законом "Про нотаріат" і є обов'язковою для виконання. Наявність договору службового страхування та відповідність страхової суми вимогам Закону обов'язково перевіряється.
Вимога щодо страхування цивільно-правової відповідальності нотаріуса є звичайною справою в практиці нотаріатів інших країн і знайшла відображення в проекті нової редакції Закону "Про нотаріат", який знаходиться на розгляді ВРУ, однак з огляду на суми посвідчуваних нотаріусами правочинів, що постійно зростають, передбачається збільшення страхової суми до п'ятисот розмірів мінімальної заробітної плати.
— Предметом перевірки діяльності приватного нотаріуса є і «дотримання нотаріусом правил професійної етики». Чи є такі правила? Яким чином нотаріуси будуть відстоювати власні права при такій перевірці?
- Правила професійної етики є основою будь-якої професії, а не тільки нотаріальної.
Розуміючи важливість цієї проблеми, УНП розробила проект Кодексу професійної етики нотаріуса, який надруковано в нашому журналі "Нотаріат для Вас" для обговорення нотаріусами. Після узагальнення та аналізу пропозицій, що надійдуть, проект Кодексу буде доопрацьований і внесений на розгляд з'їзду нотаріусів України.
— Наскільки ефективним є нині механізм дисциплінарної відповідальності нотаріусів?
- Дисциплінарна відповідальність зараз може стосуватися лише державних нотаріусів, які перебувають у трудових відносинах із відповідним органом юстиції.
Приватні нотаріуси є самозайнятими особами, тому можуть нести лише цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну з їх вини.
На мій погляд, існуючий порядок притягнення нотаріусів до відповідальності досить недосконалий і неефективний.
З прийняттям нового Закону "Про нотаріат", після створення єдиного нотаріату та незалежної професійної самоврядної організації, нотаріус, крім цивільно-правової, адміністративної та кримінальної відповідальності у передбачених законодавством випадках, може бути притягнутий до професійної відповідальності перед своїми колегами. Заходами такої відповідальності будуть попередження, штраф і догана. Ці заходи вживатимуться, зокрема, за порушення присяги та правил професійної етики.
Уподобання і поради
— Пані Людмило! Що вам найбільше не подобається і подобається в сучасному українському нотаріаті?
- Це непросте питання. Подобається те, що професія нотаріуса стала дуже престижною (пам’ятаю зовсім інші часи, коли нотаріат вважався чи не найгіршою професією серед інших правничих професій), шанованою. Подобається, що нотаріуси, особливо приватні, стали забезпеченими людьми, а також те, що більшість з них гідно несуть звання нотаріуса.
Не подобається стан, у якому знаходиться зараз державний нотаріат із мізерною зарплатою нотаріусів, досить убогим станом та перевантаженістю переважної більшості держнотконтор.
Дуже не подобається те, що серед порядних і чесних нотаріусів подекуди трапляються так звані "заробітчани", які прагнуть заробити великі гроші будь-якою ціною, навіть ідучи на порушення закону. Дуже хотілося б вірити, що нотаріат України викорінить свої "хвороби" і досягне європейського рівня.
— Чому особисто ви вирішили стати нотаріусом?
- Зараз я не працюю нотаріусом, але займаюся питаннями нотаріату понад 22 роки.
До нотаріату потрапила абсолютно випадково (почала працювати нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори в 1979 р.) і відтоді "захворіла" нотаріатом. Життя складалося непросто, працювала на посадах, пов’язаних із господарським законодавством, кадровою роботою, державною виконавчою службою, але все ж поверталась до нотаріату. Думаю, що в його лавах буду і надалі.
- Ваші три поради тим, хто зараз вирішив займатися нотаріальною діяльністю.
- Перша – навчитися казати "ні" на прохання вчинити необхідну дію, яка порушує закон, навіть за великі гроші.
Друга – постійно, щоденно працювати над підвищенням свого професійного рівня.
Третя – завжди бути готовим до будь-якої перевірки.
Спілкувався Славік БІГУН
|
