|
|
|
23-24 квітня 2009 р. у м. Львові відбулось чергове свято медичного права – IІІ Всеукраїнська (ІІ Міжнародна) науково-практична конференція з медичного права: “Медичне право України: проблеми управління і фінансування охорони здоров’я”
На цьому науково-практичному заході медико-правова спільнота обговорила актуальні питання медичного права, зокрема було окреслено перспективи, умови і механізми впровадження загальнообов’язкового медичного страхування в Україні, з’ясовано переваги і недоліки функціонування моделі страхової медицини за кордоном.
Організаторами Конференції виступили Всеукраїнська громадська організація «Фундація медичного права та біоетики України», Львівський обласний благодійний фонд «Медицина і право», юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, за сприяння юридичної фірми «MedLex». У роботі заходу взяли участь понад 130 осіб – представників медико-правової доктрини і практики з України, Російської Федерації, Республіки Польща, Французької Республіки, Республіки Білорусь і Республіки Молдова, які представляли Міністерство охорони здоров’я України, Дорадчу Раду при Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, Медичне управління Державного управління справами Президента України, Львівську та Херсонську обласні державні адміністрації, Управління охорони здоров’я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, юрбізнес, страхові організації, заклади охорони здоров’я і двадцять сім національних та зарубіжних вишів.
Інформаційними партнерами Конференції виступили ТОВ «МОРІОН», а також «Щотижневик Аптека», газети «Юридична газета», «Юридичний вісник України», «Інформатор», журнал «Consilium Medicum».
АТМОСФЕРА
Плідній роботі заходу сприяла величність львівських правничої і медичної шкіл, зали яких навіювали, з одного боку, академічність, а з іншого – відчуття розкоші минулих літ. Копітку працю учасників Конференції було винагороджено прогулянками вулицями міста Лева, відвідинами старовинних Замків Львівщини, спогляданням балету «Повернення Батерфляй» у Львівській опері та святковою вечерею у дусі вишуканості та аристократизму в Будинку Вчених під чарівні звуки фортепіано та саксофону. Невимушеність атмосфери, приємне спілкування сприяло зміцненню співпраці українських і зарубіжних учасників, обговоренню спільних проектів у царині медичного права.
АКТУАЛЬНІСТЬ
Кількаріч поспіль в Україні з високих трибун як державних, так і науково - практичних лунають гасла, висловлюються й обґрунтовуються потреби проведення негайних реформ у галузі охорони здоров’я. Представники медико-правової доктрини і практики, державні і місцеві очільники визначають численні напрями цих реформ, цінності державної політики в окресленій царині. На сьогодні Україна стоїть на порозі запровадження загальнообов’язкового медичного страхування. Що чекає нашу систему охорони здоров’я, суб’єктів медичних правовідносин в умовах втілення медичного страхування у практику? Саме ці та багато інших актуальних для нашої держави питань у царині охорони здоров’я були предметом обговорення ІІІ Всеукраїнської (ІІ Міжнародної) науково-практичної конференції з медичного права.
ДИСКУСІЇ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Формування і реалізація державної політики в галузі охорони здоров’я, правове регулювання управління охороною здоров’я, реформування системи охорони здоров’я, медичне страхування в Україні: реалії і перспективи, страхування професійної відповідальності у царині охорони здоров’я, правове регулювання фінансування охорони здоров’я в Україні, управління і фінансування охорони здоров’я: досвід зарубіжних країн (РФ, Польща, Білорусь, Молдова, Угорщина). Саме ці теми були предметом висвітлення і палких дебатів учасників Конференції.
Виступаючими було, зокрема відзначено (ПРЯМА МОВА):
Сенюта Ірина (к.ю.н., доцент, адвокат, президент юридичної фірми «MedLex», президент ВГО «Фундація медичного права та біоетики України», член Дорадчої ради при Комітеті Верховної Ради з питань охорон здоров’я, головний редактор журналу «Медичне право»): «Перманентне реформування охорони здоров’я, яке відбувається в Україні має низку проблем. Ключовою з них вважаю відсутність належної нормативно-правової бази у сфері охорони здоров’я, а тому й пропоную розробити і прийняти Концепцію реформування законодавчого забезпечення охорони здоров’я України, яка повинна стати стратегічним планом для нормативних змін, які є фундаментом для реформування цієї царини у цілому. На першому етапі буде доцільно насамперед внести зміни і доповнення до нормативно-правових актів, потреба в яких породжена проблемами правозастосовної практики, необхідністю уніфікації термінології і приведення спеціального законодавства у відповідність із загальним, що регламентує сферу охорони здоров’я. Другий етап реалізації Концепції повинен бути знаковим у реформуванні національного законодавства про охорону здоров’я, оскільки на цьому етапі пропоную розробити і прийняти Медичний кодекс України, який комплексно регулюватиме суспільні відносини у сфері надання медичної допомоги, а всі інші відносини у сфері охорони здоров'я повинні бути закріплені в інших нормативно-правових актах. Цей документ не повинен визначати усі аспекти сфери охорони здоров’я і перетворюватись у Кодекс законів про охорону здоров’я».
Майданик Роман (д.ю.н., професор, завідувач кафедри цивільного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член-кореспондент АПрН України, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді України): «Система закладів охорони здоров’я складається з юридичних осіб публічного та приватного права. Заклади охорони здоров’я державної і комунальної форми власності є юридичними особами у формі державних (комунальних) установ, на які мають поширюватись положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених для цього виду юридичних осіб публічного права. За організаційно-правовою формою державні та комунальні заклади охорони здоров’я доцільно визнавати непідприємницькими юридичними особами у формі установи, що фінансується з бюджету (державного, місцевого). Створення медичних державних і комунальних підприємств (комерційних і казенних) з надання медичної допомоги, у тому числі шляхом реорганізації державних і комунальних закладів охорони здоров’я, не відповідає положенням ст. 49 Конституції України в частині, що стосується забезпечення охорони здоров’я державним фінансуванням соціально-економічних, медико-санітарних й оздоровчо-профілактичних програм, створення державою умов для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування, надання медичної допомоги державними і комунальними закладами охорони здоров’я безоплатно, неможливості скорочення існуючої мережі таких закладів».
Підде Олександр (д.е.н., професор Російської академії державної служби при Президентові Російської Федерації; м. Москва, РФ): «В РФ реформування охорони здоров’я почалось з прийняття у 1991 р. закону про медичне страхування, і відбулось це тоді, коли ще існував СРСР. Таким чином, можна констатувати, що Росія – перша із союзних республік приступила до реформування охорони здоров’я. З 2004 р. вектор у державі змістився в бік того, що російській охороні здоров’я була необхідна модернізація і всі плани, програми, проекти, які реалізуються з того часу, спрямовані в цьому напрямі. Для того, щоб модернізація могла здійснюватись, необхідно визначити об’єкт і суб’єкт діяльності, ресурси для здійснення цієї діяльності, фактори зовнішнього середовища, що впливають на таку можливість. Модернізація охорони здоров’я – науково обґрунтована, підтримана суспільством спільна діяльність органів держави різного рівня, органів управління охороною здоров’я, медичної спільноти, що ґрунтується на реальному обліку наявних ресурсів та існуючих факторів зовнішнього середовища з метою переведення російської охорони здоров’я на рівень, який відповідає сучасним вимогам, що у свою чергу, узгоджуються із світовими стандартами, і надати їй сучасного вигляду. Існує три групи альтернатив при виборі рішення, пов’язаного з модернізацією охорони здоров’я: 1) вибір нормативно-правової бази модернізації (модернізація здійснюватиметься на основі загального закону чи на основі законодавчого закріплення деталей діяльності, сукупність яких дозволить сформулювати загальні принципи охорони здоров’я); 2) вибір об’єкта модернізації (тобто модернізація галузі чи модернізація власне медичної діяльності?); 3) вибір предмета модернізації (модернізація охорони здоров’я - це модернізація діяльності медичних організацій чи модернізація взаємин лікаря і пацієнта?)».
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
Під час проведення Конференції було презентовано третій номер загальнодержавного науково-практичного журналу «Медичне право», однак перший, який побачив світ з міжнародним стандартом періодичного видання ISSN. Окрім цього, започатковано видання спеціальних випусків журналу «Медичне право», які будуть приурочені знаменним подіям, пам’ятним датам, присвячені видатним особистостям, окремим проблемам забезпечення прав людини у царині медичного права. Перший спеціальний випуск, презентований на цій Конференції, вийшов у світ з нагоди 50-ї річниці Декларації прав дитини (1959) і 20-ї річниці Конвенції ООН про права дитини (1989). У цьому виданні читачі зможуть ознайомитись з текстами основних міжнародно-правових стандартів у галузі прав дитини у сфері охорони здоров’я, з доктринальними дослідженнями окремих питань цієї проблематики, а також з’ясувати деякі практичні аспекти забезпечення «медичних прав» дитини.
Ще однією ластівкою, що з’явилась напередодні Конференції, став навчальний посібник «Практичне право: права пацієнтів (Інтерактивний курс медичного права): навч.посіб / Галай В.О., Гречанюк С.К., Сенюта І.Я. та ін.; за ред. С. Стеценка, А. Галая», рекомендований Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Приємно відзначити, що другий рік поспіль, поряд з цим науково-практичним заходом крокує нова книга з медичного права «під егідою» МОН України. У посібнику висвітлено окремі інститути медичного права за допомогою інтерактивних методів. Ця книга матиме важливе значення для викладання даного курсу в вишах України, оскільки ми стоїмо на порозі впровадження даного курсу до навчальних планів ВНЗів, які здійснюють підготовку фахівців за медичним напрямом і, що дуже важливо, створення кафедр медичного права у медичних закладах освіти. Крім цього, було презентовано монографію В. Галай «Способи захисту прав пацієнтів», у якій розкрито ключові способи і засоби захисту прав цих суб’єктів медичних правовідносин, книга проілюстрована прикладами з юридичної практики, використано практику Європейського Суду з прав людини у царині охорони здоров’я.
Також на Конференції було презентовано діяльність Всеукраїнської громадської оргнізації «Фундація медичного права та біоетики України» (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 206025 від 03.12.2008 р.), сайт цієї громадської організації (www. medicallaw.org.ua), за допомогою якого медико-правова спільнота як України, так і зарубіжних держав (на сьогодні сайт «двомовний») зможе ознайомлюватись з розвитком медичного права як в нашій державі, так і за кордоном, зокрема з новинками книжкового ринку, науково-практичними і правопросвітницькими заходами, тенденціями законотворення, отримувати юридичні консультації тощо.
Цікавою була презентація, яка стосувалась створення Постійно діючого третейського суду при ВГО «Фундація медичного права та біоетики України». Це перший і єдиний в Україні спеціалізований третейський суд з медичного права та біоетики, засновником якого є зазначена всеукраїнська громадська організація. Третейський суд створений з метою забезпечення справедливого, швидкого та ефективного правосуддя при розгляді спорів, що виникають з правовідносин у сфері охорони здоров’я, та примирення осіб, які до нього звернулися.
Окрім цього, ВГО «Фундація медичного права та біоетики України» запровадила щорічні конкурси у царині медичного права у різних номінаціях, переможців яких будуть оголошувати і нагороджувати на щорічних конференціях з медичного права. Цьогоріч стартувало два конкурси — Міжнародний конкурс на кращу наукову працю (монографію, посібник, підручник тощо) в царині медичного права та біоетики (для викладачів, дослідників, практиків та інших представників медико-правової доктрини і практики) і Міжнародний конкурс на кращу наукову роботу в царині медичного права та біоетики (для студентів вищих навчальних закладів, аспірантів, здобувачів наукового ступеня).
РЕЗУЛЬТАТИ
Учасники IІІ Всеукраїнської (ІІ Міжнародної) науково-практичної конференції з медичного права прийняли Резолюцію та одностайно домовились, зокрема, про таке (витяг): - Сприяти становленню і розвитку кафедр медичного права у всіх вищих медичних навчальних закладах України на виконання, зокрема п. 17 Міжгалузевої комплексної програми «Здоров’я нації» на 2002 – 2011 роки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 р. щодо створення кафедр медичного права з належною викладацькою укомплектованістю та навчально-методичним забезпеченням.
- Забезпечувати розвиток медичного права як навчальної дисципліни шляхом належної імплементації курсу «Медичне право України» в навчальний процес вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку фахівців за юридичним та медичним напрямом з одночасним навчально-методичним забезпеченням курсу.
- Підтримувати діяльність Всеукраїнської громадської організації «Фундація медичного права та біоетики України», місія якої – розвиток медичного права як галузі права, науки і навчальної дисципліни, та біоетики.
- Сприяти розвитку доктрини і практики медичного права шляхом підтримки видання загальнодержавного науково-практичного журналу «Медичне право» та його спеціальних випусків, приурочених знаменним подіям, пам’ятним датам, присвячених видатним особистостям, окремим проблемам забезпечення прав людини у царині медичного права.
- Проводити щорічні міжнародні конкурси у царині медичного права для студентів, молодих дослідників, науковців, практиків у різних номінаціях, що сприятиме розвитку доктрини й удосконалення практики у цій новій галузі правової науки.
- Сприяти функціонуванню Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Фундація медичного права та біоетики України», який створений з метою забезпечення справедливого, швидкого та ефективного правосуддя при розгляді спорів, що виникають з правовідносин у сфері охорони здоров’я, та примирення осіб, які до нього звернулись.
- Розширити міжнародну співпрацю у царині медичного права шляхом укладення меморандумів, договорів про співпрацю, реалізації спільних проектів, проведення науково-просвітніх заходів з окресленої проблематики, а також стажування, обміну досвідом тощо.
- Звернутись до Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства фінансів України із пропозиціями:
- активізувати нормотворчу діяльність у галузі охорони здоров’я, зокрема в контексті системного реформування законодавчого забезпечення охорони здоров’я, що слугуватиме належним підґрунтям для усіх інших змін і модернізації цієї галузі;
- розробити Концепцію реформування законодавчого забезпечення охорони здоров’я України - комплексну програму, в якій за допомогою послідовно визначених етапів буде окреслено вектор законотворення у царині охорони здоров’я;
- забезпечити належні умови, підстави і механізми впровадження обов’язкового соціального медичного страхування в Україні, в тому числі законодавчі;
- удосконалити порядок фінансування і функціонування системи охорони здоров’я із належною нормативно-правовою базою;
- залучати фахівців медико-правової доктрини і практики до робочих груп, громадських колегій, дорадчих органів з метою оптимізації нормотворчої, правоохоронної, правозастосовної і правопросвітньої діяльності.
Резолюция (PDF, 182kb)
|
