№9(93)
01 березня 2007 року
|
|
Тези до теми: Суддя Головний редактор «Юридичної газети», к. ю. н., магістр права (США), науковий співробітник Інституту держави і права НАН України, доцент факультету правничих наук Національного університету "Києво-Могилянська академія".
- Чим ви керуєтеся, судді? В законах та кодексах України чітко не уніфіковано, чим мають керуватися судді, вирішуючи судові справи. Наприклад, ст. 213 ЦКП України встановлює, що «рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим». Водночас, вважається, що «законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом». Водночас Законом України «Про судоустрій» встановлюється, що «суддям забезпечується свобода неупередженого вирішення судових справ відповідно до їх внутрішнього переконання, що ґрунтується на вимогах закону» (п. 6 ст. 14). Що ж означає «свобода неупередженого вирішення судових справ»? Де межі цієї «свободи»? Чи стосуються слова «що ґрунтується на вимогах закону» слів «внутрішнього переконання» чи слова «свободи»? І що, якщо «вимоги закону» суперечать уявленням судді про те, що таке «бути справедливим»? (Адже за ст. 10 ЗУ «Про статус суддів» (1992 р.) «вперше призначені судді» складають присягу такого змісту: «Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об'єктивним і справедливим».) Відповіді на ці запитання законодавством не даються. Дискусії тривають. Між тим, судді щодня продовжують ухвалювати сотні й тисячі рішень, самостійно свідомо чи несвідомо відображаючи внутрішній пошук правосуддя.
- Незалежність судді – заради його неупередженості. Варто, як це традиційно прийнято, розрізняти «незалежність від» і «незалежність заради». Судді потрібна зовнішня незалежність від зазіхань інших гілок влади, безпідставного переслідування. Її міра (зокрема, коли йдеться про недоторканність) повинна стимулювати відповідальність, а не навпаки. Відтак, ця незалежність внутрішньо важлива для судді заради його неупередженості при прийнятті рішень, вирішенні спорів за чим до нього і звертаються.
- Особистість судді як гарантія здійснення правосуддя. Навіть побіжний перегляд актуальних проблем судочинства наводить на поширену, на мій погляд, помилкову думку: гарантією правосуддя (та, зокрема, незалежності суддів) є фінансування судів, матеріальне та соціальне забезпечення суддів. Попри важливість цього, навряд чи це є головнішим за особисті якості судді. Саме «особистість» судді, відзначав колись чернівчанин Євген Ерліх, вирішує, чи слідувати «букві закону». Зразковість у здійсненні правосуддя є наслідком «особистості», сформованої й зумовленої почуттям справедливості, ґрунтованому на тому, що правознавець Ерліх називав «принципами правової традиції». Недосконалість «особистості», відтак, і є передумовою зловживань.
|
