№9(93)
01 березня 2007 року
|
|
Страждання КСУ навколо «квазі-органу» Війна за контроль над ДУС сягнула конституційного рубежу «Юридична газета», головний редактор
Одне з перших засідань Конституційного Суду після сенсаційної заяви голови КСУ Івана Домбровського щодо практики «підштовхування» суду до швидкого, оперативного прийняття рішень, тоді як Суд прагне працювати над кожною справою «стільки, скільки вона потребує», – невмолимо привернуло пильну увагу громадськості. Навряд чи є секретом те, що роль цього судового органу за умов реального протистояння в Україні владних установ набуває сьогодні справді доленосного значення.
По суті справи
або «Хто перший встав, того і капці»
 Цього разу в просторій залі КСУ зіткнулися інтереси глави держави та Кабміну навколо прагнення контролювати сумнозвісне ще з часів минулого президентства Державне управління справами. Як відомо, ця доволі специфічна держструктура, більш відома в народі як ДУС, мала відповідати згідно із указами Леоніда Кучми («Про Державне управління справами» від 23 лютого 2000 р., «Питання державного управління справами» від 21 березня 2000 р., «Про Положення про Державне управління справами» від 17 грудня 2000 р.) за матеріально-технічне забезпечення всіх стратегічних владних апаратів – глави держави, парламенту й уряду, хоча підпорядковувалася виключно Президентові.
Неодноразові закиди щодо неконституційності новоутворення були озвучені низкою депутатів ще у 2000 р., хоча набули правового змісту у формі відповідного подання до КСУ лише в січні 2003 р. Автори подання наполягали на невідповідності згаданих указів Леоніда Кучми, передусім, ст. 106 Конституції України, котра, на їхню думку, не давала законного права главі держави створювати структури, подібні ДУС. Депутати посилалися на положення п. 28 ч. 1 ст. 106 КУ, відповідно до якого Президент України для здійснення своїх повноважень може створювати лише «консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби».
До жодної з них, вважають до цього часу автори подання, ДУС за своїми функціональними завданнями не належить. На їхню думку, ДУС взагалі як орган, що здійснює матеріально-технічне, соціально-побутове та фінансове забезпечення державних органів, має бути в системі органів виконавчої влади. Адже п. 5 ст. 116 КУ, стверджують вони, управління об'єктами державної власності покладається на КМУ «відповідно до закону». Цікаво, що згідно із ч. 1 ст. 32 Закону України "Про власність" суб'єктом права загальнодержавної власності є держава в особі ВРУ.
Справу від того часу розглядали із перемінним успіхом. Новий Закон про Кабмін дивовижно актуалізував проблему, підпорядкувавши ДУС урядові. Глава держави у боргу не залишився і наприкінці січня окремим указом проголосив ДУС «допоміжним органом». Напередодні засідання КСУ Президент доповнив зміну статусу ще одним нормативним актом – Указом «Про внесення змін до Положення про Державне управління справами» № 128/2007 від 19 лютого 2007 р., чим сподівався остаточно вибити ґрунт із під ніг авторів конституційного подання.
«Провадження пропоную припинити»!
або 1:0 на користь суб’єкта конституційного подання
Нову позицію глави держави у конституційному провадженні на вранішньому засіданні КСУ по справі 20 лютого ц.р. було озвучено його повноважним представником – колишнім суддею КСУ (котрий, до речі, як суддя свого часу брав участь у розгляді цієї справи) Володимиром Шаповалом. Представник Президента, посилаючись на параграф 51-й Регламенту КСУ та появу «нових правових обставин» – внесення змін до нормативних актів, котрими знято спірні питання, які є предметом розгляду КСУ у даному конституційному провадженні, заявив клопотання щодо припинення провадження без розгляду справи по суті.
Виступ пана Шаповала викликав неприховане занепокоєння у таборі опонентів. Один з авторів подання народний депутат Іван Бокий (котрого перед початком засідання присутні тепло привітали із днем народження) поцікавився, зокрема, у представника глави держави, чи не вважає він, що згаданий ним останній Указ Президента знімає проблему створення ДУС і включення до його системи низки суб’єктів підприємницької діяльності, зокрема, «лікеро-горілчаних заводів». «Непривабливі факти, які могли мати місце, мене як громадянина, поза сумнівом, хвилюють, але навряд чи вони мають відношення до конституційної юрисдикції», – справедливо зауважив у відповідь пан Шаповал. А голова КСУ Іван Домбровський принагідно порадив представникам сторін не випереджати події й утримуватися надалі – до розгляду клопотань – від розмови, що з’ясовує обставини справи по суті.
Тим часом суб’єкт конституційного подання, зрештою, зумів віднайти адекватні контраргументи. На запитання представника ВРУ Анатолія Селіванова, чи було опубліковано згаданий Указ в установленому законодавством порядку? – Володимир Шаповал поскаржився, що вранішніх газет не читав, бо не мав часу – «готувався до провадження, як усі ми». «Але за будь-яких умов з’явилися нові правові обставини, на які має зважити КС», – висловив упевненість В. Шаповал.
Як виявилося, більшість суддів побачила у запитаннях пана Селіванова сенсу більше ніж у відповідях представника глави держави. Принаймні за підсумками протистояння сторін навколо клопотання, озвученого від імені Президента Володимиром Шаповалом, судді віддали перевагу суб’єкту конституційного подання, пояснивши рішення необхідністю ретельного дослідження нових обставин. Відтак, засідання тривало, хоча до слухання справи по суті, як з’ясувалося далі, було ще далеко.
«Без консультанта – не розібратися»
або «Не може державний орган займатися прибутковою діяльністю»
Як тільки стало зрозуміло, що розгляд справи триватиме, Анатолій Селіванов запропонував опонентам власний «хід конем» у відповідь – і подав, у свою чергу, клопотання, яким просить залучити до розгляду справи заступника міністра фінансів Анатолія Мярковського.
Потребу в консультанті представник ВРУ пояснив необхідністю детального вивчення реальної фінансово-правової природи ДУС, чий статус, на думку пана Селіванова, дотепер є «невідомим і недослідженим».
Цей «квазі-орган», припустив представник ВРУ, має «потрійну природу», хоча й не розкрив детального змісту свого припущення. Лише запевнив, що є всі підстави вважати, нібито дана структура існує поза апаратом Секретаріату Президента, отже, ніяк «не тягне» на статус «допоміжного» органу. «Не може державний орган займатися прибутковою діяльністю – це було б революційним для решти держструктур! Навіть НБУ не має такого привілею», – загострив питання Анатолій Селіванов.
Нове клопотання також не залишило суддів байдужими. Найбільше запитань, напевно, поставив пану Селіванову суддя КСУ В’ячеслав Дунь. Особливо його цікавило, чи бачить представник ВРУ якусь різницю між статусом ДУС фактичним і тим, що закріплений нормативно. Суддя ніяк не міг збагнути, чому КСУ замість аналізу нормативних актів має заглиблюватися у фінансові хащі. Не менше сумнівів щодо необхідності досліджувати додаткову інформацію про фінансові аспекти діяльності ДУС як господарюючого суб’єкта виявив і суддя КСУ Володимир Іващенко. «Ані в мотивувальній, ані в результативній частині їх використовувати неможливо», – пояснив негативне ставлення колег до заявленого клопотання суддя.
Під час перерви у розгляді справи редакції вдалося поставити низку запитань з проблеми одному з представників ВРУ в суді - члену Комітету ВРУ з питань правосуддя Юрію Мірошниченку.
І насамкінець
Як наслідок – після цілої низки суддівських запитань і коментарів КСУ пану Селіванову в клопотанні відмовив і після нетривалого розгляду питання по суті вирішив відкласти остаточне його розв’язання до іншого разу.
На час, коли верстався номер, так і лишилося без відповіді запитання, чи вийшов свого часу Леонід Кучма, створюючи ДУС, за межі наданих йому конституційних повноважень?
«У справі з’явилися нові правові обставини»
Володимир ШАПОВАЛ, представник Президента України в КСУ:
«Є питання юридичного характеру, які надають мені як представникові Президента в КС заявити наступне клопотання. 19 лютого поточного року Президент України видав Указ «Про внесення змін до Положення про Державне управління справами», яким внесено зміни в ті укази, які, власне кажучи, і є предметом обговорення в Конституційному Суді. Ще раз дослідивши конституційне подання січня 2003 р., ми вважаємо і це є позицією Президента України, що практично з усіх питань, які було винесено як спірні щодо змісту указів Президента, котрі стосувалися ДУС, вичерпані шляхом внесення відповідних змін. Тому, на нашу думку, згідно із параграфом 51-м Регламенту КСУ є підстави припинити провадження у справі у зв’язку із невідповідністю конституційного подання вимогам, визначеним Конституцією України і Законом «Про Конституційний Суд».
«Конституція дає вичерпний перелік повноважень Президента. Більше їх бути не може»
Юрій МІРОШНИЧЕНКО, народний депутат України, член Комітету ВРУ з питань правосуддя
- Чи заперечує, на Вашу думку, прибутковість ДУС, згадана паном Селівановим в ході розгляду справи, «допоміжній» статус управління, задекларований двома останніми указами Президента?
Чому, власне, цей орган не може бути названий допоміжним?
- Допоміжним для чого? Якщо для функціонування Секретаріату – можливо. Але в тексті Конституції – для здійснення повноважень, і там жодного слова про побутові умови. Там ідеться виключно про здійснення конституційних повноважень глави держави.
- А якщо усе ж погодитись із допоміжним статусом?
- Якщо погодитись із допоміжним статусом – нема предмету конституційного подання. Але допоміжні органи мають свої юридичні ознаки. Пан Селіванов, заявляючи клопотання про залучення фахівця, і пропонує розібратися в правовій природі ДУС. Якщо виявиться, зокрема, його прибуткова діяльність, він не може претендувати на статус допоміжного органу.
- Чому?
- Бо допоміжні, консультативні, дорадчі органи не можуть отримувати прибуток. Вони можуть допомагати, радити або консультувати Президента в межах його повноважень. Все. Крапка! Там же не сказано в повноваженнях, що Президент може займатися господарською діяльністю.
Конституція дає вичерпний перелік повноважень Президента. Більше їх бути не може.
Державним органам і посадовим особам, що представляють державу можна лише те, що чітко йому дозволено. Громадянину можна все, що йому не заборонено. Для того, щоб уникнути узурпації влади і корупції.
Розмову вів Микита ШМАТКО
|
