№23(83)
21 грудня 2006 року
|
|
Тези до теми: юрбізнес Головний редактор «Юридичної газети», к. ю. н., магістр права (США), науковий співробітник Інституту держави і права НАН України, доцент факультету правничих наук Національного університету "Києво-Могилянська академія".
- Про мету юрбізнесу чи прибуток v. право. Якщо бізнес, тобто підприємницька діяльність, має на меті отримання прибутку, то чи не вступає у суперечність бажання, даруйте, «заробити» з обов’язком юриста як професіонала, слідкувати за додержанням закону, зрештою, права (хто, якщо не юрист знає, де пролягає межа між «законом» і «правом»)? Адже, погодьтесь, юристу нерідко доводиться віднаходити шляхи, які не суперечать букві закону, але суперечать його духу? До речі, це нерідко і є шляхом до заможності. «Право», знання про нього, навички стають об’єктами торгу. Це пояснює, щоправда, лише почасти, феномен «юридичної корупції», коли мета юриста – забезпечення бажаного правового результату неправомірним шляхом. Найбагатша нині людина планети одного разу сказала «бізнес – це захоплююча гра, в якій максимум азарту поєднується з мінімумом правил». Що б він тоді сказав про «бізнесмена-юриста»? Хоча, зрештою, всі розуміють, що кожний робить власний вибір, не можемо не висловити сподівання про те, що хотілося б, аби саме право і його дотримання було для юристів метою.
- Стресовість знімається кращою організацією праці. Стрес і як його знімати? Це запитання, прямо чи опосередковано (яке хобі?), правники часто ставлять один одному. Мені пригадується колега-партнер з часів праці в американській юрфірмі, який під час традиційного обіду колег показав нам відеозапис свого стрибка з парашутом. Для нього це, подумав я, був певний антистресовий спосіб. Але стрибок з парашутом чи польоти на повітряних кулях – це не для кожного. Тому, мабуть, краще говорити про «спокійніші методи». А ще краще: про організацію праці й здоровий відпочинок, які сприяють зняттю чи зменшенню стресу. Спеціалізована англійська агенція LawCare Ltd., серед іншого, радить скористатись розробленим нею «антистресовим робочим планом» (див. за адресою: www.lawcare.org.uk/images/Anti%20Stress%20Workbook.pdf). Перед початком робочого дня виділіть 15 хвилин, аби укласти три переліки: «обов’язкові завдання», «бажані завдання», «завдання, якщо буде час». Наприкінці дня підбийте підсумки. З-поміж порад, які нам доводилося чути, відзначимо ще одну: «тиха година» — правило трудового розпорядку, за яким співробітникам не дозволяється розмовляти між собою під час першої години на початку робочого дня (якщо це не стосується виконання робіт). Спробуйте і ви!
|
