№23(83)
21 грудня 2006 року
|
|
Вітчизняний нотаріат на роздоріжжі «Юридична газета»
Судячи з обурених відгуків на проект Закону України «Про внесення змін до Декрету «Про державне мито» та до Закону «Про нотаріат» (№ 2534 від 14.11.2006 р.), котрий було подано минулого місяця на розгляд парламенту народними депутатами України Ігорем Алексєєвим та Валерієм Бондиком, йому вдалося зачепити «за живе» одного із найбільш впливових гравців на вітчизняному ринку нотаріальних послуг – приватного нотаріуса.
Редакція протягом останніх двох тижнів встигла отримати більше десятка листів, запитань і відкритих звернень до усіляких владних структур, автори котрих на різному емоційному рівні переймаються можливими негативними наслідками, котрі, на їх думку, не змусять на себе довго чекати в разі набуття резонансним законопроектом сили закону.
Дійшовши висновку щодо необхідності ознайомити читачів газети з аргументацією принаймні небайдужої нотаріальної громадськості (серед кількох листів наш вибір зупинився на відкритому зверненні до ВРУ колективу Української нотаріальної палати, що об’єднує майже 4 тис. вітчизняних нотаріусів) та експертною оцінкою проекту, наданою наприкінці листопада на запит редакції науково-практичного журналу «Мала енциклопедія нотаріуса» кандидатом юридичних наук, доцентом кафедри цивільного права та процесу Запорізького юридичного інституту ДДУВС України Дмитром Журавльовим, редакція, у свою чергу, вирішила звернутися за коментарем до одного з авторів законопроекту – Валерія Бондика, а також до одного із визнаних фахівців у сфері надання нотаріальних послуг – приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ірини Бережної.
Пан Бондик, на жаль, виявився напрочуд зайнятим політиком. Пославшись на брак часу, він, тим не менше, порадив журналістам ретельно вивчити пояснювальну записку до законопроекту і принагідно порекомендував газеті дослідити більш актуальне, на його думку, питання: яку суму отримав приватний нотаріус, що посвідчував угоду із продажу «Криворіжсталі».
Дослідження вищезгаданої записки виявило неприховану стурбованість авторів законопроекту щодо «кричущої дискримінації» в умовах оподаткування приватних і державних нотаріусів, котра, на їх думку, пояснюється застарілістю ряду положень Декрету «Про державне мито». «Законом передбачено, що за вчинення нотаріальних дій в якості оплати державні нотаріуси справляють державне мито, тоді як приватні нотаріуси справляють плату за домовленістю сторін», – зазначається в пояснювальній записці. Автори проекту, відповідно, вважають такий стан речей неприйнятним, посилаючись на рівну юридичну силу документів, які оформлюють обидві категорії.
«Закон, вводячи поняття «вчинення нотаріальних дій», що мають за мету надавати юридичної вірогідності правам, фактам, що мають юридичне значення, зазначає загальну категорію осіб – нотаріусів, які мають право вчиняти такі дії, проводячи різницю між ними тільки за ознакою їх місця роботи – державних нотаріусів у державних нотаріальних конторах, приватних нотаріусів – у власних нотаріальних конторах…», – зазначають автори проекту, наче дивуючись, як можна надавати пільги в оподаткуванні певної категорії нотаріусів на підставі різниці у дислокації їх робочого місця.
Відтак, автори проекту наполягають на «чіткому визначенні та закріпленні умов справляння державного мита, що будуть виключати неоднозначне тлумачення норм закону щодо умов його справляння нотаріусами як повноважними на те особами незалежно від того, працюють вони в державній чи приватній нотаріальній конторі, за єдиною ознакою – вчинення ними нотаріальних дій на користь фізичних та юридичних осіб».
Для цього Ігор Алексєєв та Валерій Бондик пропонують внести ряд змін до Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року № 3425-XII та Декрету «Про державне мито» № 7-93 від 21 січня 1993 року. Насамперед, це стосується ч.3 ст.2 Декрету, яка наразі не відносить до об’єктів справляння державного мита приватних нотаріусів, а також ч.3 ст.3 Декрету, що при встановленні ставок державного мита не враховує приватних нотаріусів при вчиненні нотаріальних дій.
Таким чином, в разі набуття проектом сили закону приватні нотаріуси, схоже, справлятимуть держмито на загальних підставах в ім’я «дотримання принципів соціальної рівності перед вимогами закону при отриманні доходів від підприємницької діяльності та повноцінного наповнення статей доходів Державного бюджету, визначених Декретом «Про державне мито».
Як розраховують автори проекту, прийняття нового закону не потребуватиме додаткових матеріальних витрат з Державного бюджету України.
Змінено повноваження Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату
Уряд скасував низку повноважень Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, повідомляє прес-служба Мін’юсту. Постановою Кабінету Міністрів від 6 грудня 2006 р. затверджено нове Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату, якою з повноважень Комісії виключено право проводити попередній відбір серед осіб, які бажають взяти участь в конкурсі на реєстрацію приватної нотаріальної діяльності. Кабмін також скасував право Вищої кваліфікаційній комісії нотаріату встановлювати власні критерії щодо перевірки додержання Присяги нотаріусом.
З Положення також виключено пункти, що дозволяють Комісії вносити подання про анулювання свідоцтва нотаріуса й припинення його діяльності. Крім того, Комісія позбавляється права проводити атестацію.
|
