|
До правомірності нав’язування посередницьких послуг Директор ТОВ фірма «Правовий консалтинг і практика»
Відповідно до ст. 25 Господарського кодексу України (далі – ГК) держава підтримує конкуренцію як змагання між суб’єктами господарювання, що забезпечує завдяки їх власним досягненням здобуття ними певних економічних переваг, внаслідок чого споживачі та суб’єкти господарювання отримують можливість вибору необхідного товару. Водночас, нав’язування споживачам примусового асортименту товарів (робіт, послуг) ст. 34 ГК визначає як перешкоду конкуренції.
У зв’язку із цим виникає принципове запитання: чи є законним продаж акцій власником без залучення торговця цінними паперами?
На сьогоднішній день діяльність у сфері обігу цінних паперів регулюється такими законодавчими актами: законами України «Про цінні папери та фондовий ринок» (23 лютого 2006 р. №33480-IV), «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (30 жовтня 1996 р. № 448/96-ВР), «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (12 липня 2001 р. №2664- III) та ст.ст. 165, 365, 359 ГК України.
Останній за датою прийняття – Закон «Про цінні папери і фондовий ринок» у ст. 17 визначив: - види професійної діяльності з торгівлі цінними паперами;
- діяльність (яка не вважається професійною діяльністю з торгівлі цінними паперами;
- операції, які можуть здійснюватись без участі торговця цінними паперами.
Слід зазначити, що до прийняття вказаного Закону визначення операцій, що не належать до торгівлі цінними паперами як виду професійної діяльності, містились в Рішенні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 29 жовтня 2002 р. № 321. При цьому в Рішенні чітко наголошувалося, що всі інші операції (крім включених до Переліку) суб’єктів господарської діяльності, пов’язані з купівлею-продажем цінних паперів, вважаються професійною діяльністю на ринку цінних паперів та потребують отримання ліцензії на здійснення діяльності із випуску та обігу цінних паперів.
Частина 3 ст. 16 Закону «Про цінні папери та фондовий ринок» визначає, що професійна діяльність на фондовому ринку здійснюється виключно на підставі ліцензії, що видається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Професійна діяльність на фондовому ринку це – діяльність юридичних осіб з надання фінансових та інших послуг у сфері розміщення та обігу цінних паперів, обліку прав за цінними паперами, управління активами інстутиційних інвесторів. Іншими словами, суть професійної діяльності полягає у наданні фінансових та інших послуг. Відтак, надання послуг має бути пов’язано з необхідністю їх отримання. Якщо власник акцій сам знайшов покупця, то чи є правомірним нав’язування необхідності укладення таких угод через посередника?
Окрім того, слід урахувати вимоги ч. 3 ст. 81 Господарського кодексу України, яка надає акціонерам закритого товариства переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства.
Частина 8 ст. 17 Закону «Про цінні папери і фондовий ринок» визначає, що не вважається професійною діяльністю з торгівлі цінними паперами: - розміщення емітентом власних цінних паперів;
- викуп емітентом власних цінних паперів;
- проведення юридичними особами на підставі договорів комісії або договорів доручення купівлі-продажу (обміну) цінних паперів через торговця цінними паперами, який має ліцензію на провадження брокерської діяльності, а також на підставі договорів купівлі-продажу або міни, укладених безпосередньо з торговцем цінними паперами;
- внесення цінних паперів до статутного капіталу юридичних осіб.
Згідно із ч. 9 зазначеної статті без участі торговця цінними паперами можуть здійснюватись такі операції; - дарування та спадкування цінних паперів;
- операції, пов’язані з виконанням суду;
- придбання акцій відповідно до законодавства про приватизацію.
Наведені операції, які Закон не вважає професійною діяльністю з торгівлі цінними паперами і які дозволяє здійснювати без участі торговця цінними паперами, за своєю природою не можуть належати до професійної діяльності на фондовому ринку, позаяк під час проведення цих операцій не надаються фінансові та інші послуги. Власник акції не може надавати послугу сам собі!
Запитання можуть виникнути в покупця акцій. Адже Закон не відносить до професійної діяльності тільки купівлю-продаж або міну, укладені безпосередньо із торговцем цінними паперами. На мій погляд, якщо на день укладення договору покупець не має на меті перепродаж акцій, то відносити подібну діяльність до професійної не має жодних законних підстав.
Стаття 13 Закону «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» встановлює відповідальність за здійснення операцій на ринку цінних паперів без ліцензії, одержання якої передбачено чинним законодавством. Таким чином, логічно керуватись, насамперед, ст. 16 Закону «Про цінні папери і фондовий ринок», що відповідатиме таким принципам цивільного законодавства, як справедливість і доцільність.
|
