№21(81)
09 листопада 2006 року
|
|
Столиці потрібен новий закон? «Юридична газета», головний редактор
Резонансні рішення Київської міської влади щодо різкого підвищення комунальних платежів у столиці у черговий раз загострили проблему вдосконалення нормативного забезпечення повноважень державних структур, що керують містом.
На думку експертів, чинне законодавство України, яке регламентує порядок діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування у столиці України, не відповідає вимогам часу і вимагає вдосконалення. Фахівці Київського юридичного товариства, зокрема, вихід із ситуації вбачають у невідкладному прийнятті нового Закону «Про столицю України – місто Київ», проект якого товариство нещодавно оприлюднило й направило для ознайомлення Президенту України, а також голові уряду.
Необхідність розроблення нового Закону представники товариства пояснюють, насамперед, нормативною невизначеністю статусу і повноважень перших осіб міста, що поєднуються в одній особі. Адже за нинішнім законодавством функції голови Київської міської державної адміністрації наразі виконує Київський міський голова. На думку голови Київського юридичного товариства Олега Березюка, це спричинює надмірну концентрацію влади в одних руках, а також унеможливлює здійснення державного контролю за діями органів місцевого самоврядування у столиці, оскільки і державну владу, і місцеве самоврядування представляє одна і та ж особа.
«Якщо міський голова не буде належним чином виконувати функції голови Київської міської державної адміністрації, то його не можна зняти з посади і призначити когось іншого, оскільки головою КМДА згідно з чинним законодавством може бути лише міський голова. Все це невиправдано ослаблює державну владу в столиці», – вважає пан Березюк.
Іншу проблему чинного законодавства голова юридичного товариства вбачає у тому, що райони Києва наділені статусом юридичної особи, що передбачає, як відомо, (відповідно до кваліфікації ознак юридичної особи) наявність відокремленого майна. Відтак, якщо йти за логікою нинішнього законодавства, то практично все майно у Києві належить районам Києва, а майно міста Києва взагалі відсутнє. Це означає (якщо дотримуватись букви закону), що міська влада просто не має достатньої майнової бази для ефективної реалізації її функцій.
Ситуацію, за якої управління головним містом нашої держави здійснюється у режимі «ручного управління», а не на підставі закону, як це має відбуватись у правовій державі, якою відповідно до ст. 1 Конституції є Україна, пан Березок вважає неприйнятною.
На думку авторів законопроекту, в місті Києві має функціонувати і розвиватись як місцеве самоврядування так і ефективне державне управління, позаяк Київ – столиця України. Основна ідея проекту Закону полягає в тому, аби у Києві як столиці України роз’єднати посади міського голови і голови Київської міської державної адміністрації. Це надасть можливість міському голові зосередитись на вирішенні питань, що належать до компетенції місцевого самоврядування, а голова Київської міської державної адміністрації отримає можливість наглядати за дотриманням законності органами місцевого самоврядування, а також виконувати й інші функції, віднесені до компетенції органів державної влади, вважає пан Березюк. Водночас, на його думку, позбавлення районів у місті статусу юридичної особи надасть можливість створити цілісний міський майновий комплекс і більш ефективно управляти міським господарством.
Редакції вдалося з’ясувати, що під час підготовки цього проекту автори урахували досвід правового регулювання діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування Києва, Москви, Берліна та Парижа. Насамкінець ми вирішили звернутися до пана Березюка і з проханням пояснити, яким саме чином здійснюватимуться вибори столичного міського голови відповідно до нового законопроекту.
|
