№20(80)
26 жовтня 2006 року
|
|
Судді в Україні занадто недоторканні? Головний редактор «Юридичної газети», к. ю. н., магістр права (США), науковий співробітник Інституту держави і права НАН України, доцент факультету правничих наук Національного університету "Києво-Могилянська академія".
«Ви повинні пишатися цим документом», – сказав про Концепцію судівництва федеральний суддя США Поль Магнусон (Magnuson), який має досвід співпраці з колегами в 33 країнах світу. «Але, водночас, є певні застереження, які хотілося б озвучити», – доповнив його інший федеральний суддя й член Ради судді США Чарльз Сімпсон (Simpson). 3 жовтня 2006 р. американські високопоставлені судді поділилися думками з українськими суддями і державними функціонерами на «круглому столі», що мав назву «Про хід судової реформи», й був проведений проектом «Україна: верховенство права» Агентства США з міжнародного розвитку.
Уникнути помилок
«Ми б хотіли, щоб ви уникли помилок, допущених нами в США», – продовжив Поль Магнусон. Суддя відзначив складність української судової системи, значну кількість спеціалізованих судів, що спричиняє проблеми з підсудністю. «Судова система має бути простою та ефективною», – наголосив він. Судова система існує не для суддів чи юристів, а для громадян, які звертаються до них за захистом прав і розв’язанням конфліктів.
«Управляти судом має сам суд, а не орган виконавчої влади», – так прокоментував суддя Сімпсон власне сприйняття ролі Державної судової адміністрації як центрального виконаного органу влади. Щоправда, ДСА, створена 2002 р., відповідає за організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, інших органів та установ судової системи, крім КСУ, ВСУ та вищих спеціалізованих судів.
Недоторканність: де межі?
Недоторканність суддів, точніше межа їх «доторканності» чи недоторканності, стала найбільш дискусійною темою. «Судді в Україні користуються абсолютною недоторканністю, тоді як у США недоторканність поширюється лише на їхню професійну діяльність». Суддя Сімпсон обережно висловлювався з цього приводу, однак здивувався, коли дізнався, що суддю в Україні щодо «позасудових» діянь можуть заарештувати лише за згодою Верховної Ради.
Учасники «круглого столу» обговорюють хід судової реформи
Надмірна недоторканність суддів надає їм невиправданий привілей, мабуть, порушуючи принцип рівності всіх перед законом.
Українським суддям, зокрема, колишньому голові ВСУ В. Бойку, довелося пояснювати американським колегам українські реалії, ратуючи, навпаки, за додаткові гарантії недоторканності. Наводився приклад тиску, зокрема, виклику до дільничного міліції та обшуку судді, який закрив кримінальну справу щодо Ю. Тимошенко.
Учасники відзначили, що гарантії недоторканності суддів передбачені Конституцією України, тобто не є новелами реформи. Відповідно до ст. 126 Основного Закону «Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. … Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом».
Американські судді резонно відзначили: питання про арешт судді не доцільно виносити на розгляд парламенту, навіть коли це стосується професійної діяльності, що надає йому політичного забарвлення. Навпаки, оперативні слідчі дії слід проводити таємно, в іншому випадку суддя, дізнавшись про розгляд справи стосовно нього, може уникнути правосуддя, наприклад, втікши за кордон. Важко уявити собі, аби Конгрес США чи легіслатура штату розглядали справу про затримання судді за непокору поліцейському.
«Дуже небажаним» назвали американські експерти поширення недоторканності на дії суддів, що не стосуються виконання професійних обов’язків. Й порадили запровадити такі норми, які б гарантували «відповідальність суддів».
Недоторканність суддів «може бути скасовано», як і недоторканність народних депутатів, – висловив думку В. Вознюк, суддя КСУ у відставці.
Відповідальність за помилкові судові рішення і добір суддів
Дещо здивувала думка Поля Магнусона, що «суддя не повинен звільнятися з посади за помилкові судові рішення». Він вважає, що суддя може допускатися помилок, котрі згодом виправлять апеляційні інстанції. Проте не йдеться про систематичні помилки.
„Суддя має нести відповідальність за некваліфіковані дії», – наголосив В. Шишкін. Суддя КСУ нагадав формулювання «рішення не підлягає оскарженню» в рішенні судді щодо «зняття» наметового містечка під час акцій «Україна – без Кучми». Таке формулювання суддя назвав «антизаконною фразою» і розповів про наслідки рішення, що мали істотний громадський резонанс.
Зрештою, чимало залежить від добору суддів, – сказав один із учасників заходу. «Добором суддів мають опікуватися самі судді… А то трапляється таке, що голова суду не знає нового судді». Однак присутні не погодилися з думкою про те, що «суддів мають обирати самі судді», і висловили стурбованість, що «занадто багато органів цим опікуються».
Судова реформа – не спринт, а марафон
Судова реформа триває в Україні вже більше десяти років, й нещодавно поновлена з президентської ініціативи. «Очевидно, що впровадження реформи стосується конституційних змін», – наголосила заступник керівника програми Наталія Петрова. Й додала, що «ми маємо висновки про недоліки законопроектів», які слід усунути. «Судова реформа – це не спринт, а марафон», – влучно відзначив керівник проекту Дейвід Вон (Vaughn), який окреслив низку додаткових актуальних тем, які доцільно обговорити.
|
