№20(80)
26 жовтня 2006 року
|
|
Тези до теми: оподаткування Головний редактор «Юридичної газети», к. ю. н., магістр права (США), науковий співробітник Інституту держави і права НАН України, доцент факультету правничих наук Національного університету "Києво-Могилянська академія".
1. Подвійне відображення феномена оподаткування у праві. Вважається, що філософія права і податкова практика «далекі як небо від землі». Втім погодьтесь, про справедливість не раз говорять у податковій теорії та практиці. З погляду філософії права оподаткування – це не лише негатив. Й ідеться не тільки про платників податків як жертв війни проти бідності, але й про них (нас) як роботодавців держави (уряду). Зрештою, податки – це ціна, яку ми платимо, щоб жити в цивілізованому суспільстві (О. В. Холмс-старший). У податковій сфері держава і громадянин складають один перед одним іспит з предмета справедливості та чесності. Далі в хід йдуть уми бухгалтерів і юристів.
2. Податкова практика як «вищий пілотаж» і захоплююче хобі юриста. Парадоксально, але факт: зрідка можна побачити юриста, який на дозвіллі читає книги про податки, проте важко віднайти більш захоплюючу галузь права чи практики, ніж податкову. Гуманітарність фаху юриста приваблює багатьох «нелюбителів» цифр. Утім чимало найвідоміших юристів (як практиків, так і вчених-правознавців) могли б стати відмінними викладачами математики. Герберт Харт, найвідоміший англомовний теоретик права ХХ ст., був визнаним фахівцем з податкового права в Лондоні. Ті, хто долає бар’єр «переляку від цифр», має шанс на «правове просвітлення». Податкові концепції змістовно захоплюють, оголюють матерію інтересів, отже, компенсують розчарування від попередніх непорозумінь. Оцінка з курсу Federal Income Tax поставила хрест на моєму «дипломі з відзнакою» у магістратурі з права в США, але спонукала заглибитися в теорію та практику податків. Спробуйте і ви.
3. Роль юриста у податковій практиці зумовлена інтересами тих, кого він представляє. Кому служить (має служити) юрист? Правильно, букві та духу права або, принаймні, закону. Проте насправді інтересам того, кого він/вона представляє. Якщо державу, то інтересам держави, «розробляючи» та стягуючи податки для наповнення податкової скарбниці, причому якнайшвидше та якнайбільше. Якщо інтересам приватних осіб, то щоб запроваджувати «вигідні» податки та сплачувати їх якнайменше. Водночас, «податкові юристи» нині дедалі більше зосереджуються не тільки на питанні про те, аби «платати менше», але й «платити пізніше». Адже сплата податку з суми 1 000 грн на рік пізніше приносить 74 грн (з розрахунку розумних 8% річних: 1000 – 926 грн). Іншими словами, держава втрачає ці 74 грн, а особа їх набуває. «Принісши» або «заощадивши» податки, податковий юрист виправдовує власну підвищену зарплату, гонорар чи навіть юридичну відповідальність.
|
