№20(80)
26 жовтня 2006 року
|
|
Легалізація єдиного соціального податку – 2006 Юрисконсульт ЮК «Нікітченко і Партнери»
В епіцентрі уваги учасників круглого столу «Перспективи запровадження єдиного соціального податку в Україні», проведеного 13 жовтня 2006 р. за спільного сприяння Ради підприємців України та Міністерства праці та соціальної політики України, досить очікувано опинилося обговорення проекту Закону України «Про єдину систему збору та обліку внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Нагадаємо, що йдеться про вже зареєстрований у Верховній Раді законопроект, низка положень котрого, втім, на думку ряду експертів, потребує деякого доопрацювання і деталізації.
Переважну більшість учасників обговорення об’єднувало бажання невідкладно реформувати існуючу систему соціальних внесків у відповідності до європейських норм і якнайшвидшого прийняття закону, який врегулював би це питання. Відповідно, система загальнообов’язкового державного страхування, існуюча наразі в нашій державі, викликала непоодинокі нарікання в промовців з огляду на надмірну складність адміністрування соціальних зборів, обтяжливість для підприємництва та неефективність з точки зору адміністративних витрат на виконання функцій чотирьох діючих фондів.
Ідея запровадження законодавчих змін із введення спрощеної системи оподаткування, насправді, не є новою. Ще у 2001 р. державою було ініціювано розроблення законопроекту про єдиний соціальний внесок, але через низку політичних факторів цей процес затягнувся. Наразі, як повідомила присутнім Ксенія Ляпіна, голова Ради підприємців України, уряд має більш тверді наміри запровадити подібну практику спрощеного оподаткування, – визначено навіть кінцеві терміни підготовки відповідного законопроекту – до 1 грудня.
Екскурс по основним положенням законопроекту ще на початку обговорення провела Тетяна Зацерковна, член робочої групи при Раді підприємців України. Як відомо, проектом Закону передбачається консолідація в одному органі подібних для усіх фондів функцій, а саме: постановки на облік платників, формування та ведення Держаного реєстру соціального страхування (який включатиме інформаційну систему відомостей про платників єдиного соціального внеску та про застрахованих осіб), забезпечення єдиної звітності, здійснення контролю за повнотою та своєчасністю справляння єдиного соціального внеску. Органом, який здійснюватиме функції, пов’язані з формуванням страхових коштів, є Пенсійний фонд України (до перетворення його відповідно до законодавства в самоврядну організацію). Вибір саме Пенсійного фонду як уповноваженого органу в пояснювальній записці до проекту пояснюється тим, що він має організаційну, кадрову, програмно-технічну інфраструктуру та централізовану базу даних із 26 млн. персональних справ застрахованих осіб, що в даний час використовується для визначення права на виплати з Пенсійного фонду та їх розміру, завдяки чому впровадження єдиної системи збору обліку та контролю за сплатою страхових внесків потребуватиме найменшого фінансового та матеріально-технічного забезпечення.
Для більш прозорого та цільового використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності законопроектом передбачено запровадження схеми проходження коштів Фонду для виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах найманим працівникам через окремі банківські рахунки страхувальників для зарахування зазначених коштів. Це сприятиме забезпеченню прозорості руху коштів Фонду на державному рівні через звітність до Національного банку. Кошти, які будуть перераховані на такі рахунки, використовуватимуться лише для здійснення страхових виплат, не підпадатимуть під вимоги кредиторів і заходи стягнення.
Якщо проти страхувальника буде порушено провадження у справі про банкрутство, страхові кошти, що зараховані на окремому банківському рахунку, будуть повертатися до виконавчої дирекції відділення Фонду, яка в подальшому забезпечуватиме здійснення виплати застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах, і фінансування цього страхувальника виконавчою дирекцією відділення Фонду буде припинено.
Мінпраці, до речі, не вважає коректним поняття «єдиний соціальний податок», задеклароване у назві теми круглого столу. «Єдиний соціальний внесок не є податком, і тому не дає змоги використовувати його кошти не за призначенням, а виключно на соціальні потреби», – запевнила присутніх заступник Міністра праці і соціальної політики України Олена Гаряча.
За розрахунками міністерства, загальна економія у роботодавців у зв’язку з новим порядком адміністрування страхових внесків (зокрема, при наданні звітності та здійсненні контрольних функцій одним органом) становитиме 800 млн. грн. на рік. Як переконують автори пояснювальної записки до законопроекту, якнайшвидше прийняття акту дозволить зменшити розмір загальної ставки страхових внесків та вивести заробітну плату з тіньового сектору за рахунок кращого контролю, а також забезпечить більш раціонально використовувати кошти, що спрямовуються на утримання адміністративного апарату, відповідального за збір, облік та контроль за сплатою страхових внесків.
Нововведення можуть не спростити, а ускладнити роботу підприємця
Дмитро ВИДОЛОБ,
президент «Союзу ювелірів України»
Я не бачу у перехідних положеннях проекту інформації про подальшу долю діючих нормативно-правових актів. На мою думку, існує істотний ризик в тому, що поряд із пропонованим єдиним соціальним внеском, котрий дійсно є мрією бізнес-середовища в Україні, можуть зберегтися окремі морально застарілі норми. Я маю на увазі, до прикладу, збір на державне пенсійне страхування за окремими видами діяльності, зокрема, із продажу ювелірних виробів чи надання послуг із мобільного зв’язку. Якщо ці положення залишаться і будуть передані уповноваженому органу з питань додержання норм законодавства, – це не спростить підприємцю життя, а тільки ускладнить його роботу.
Хочу звернути увагу на повноваження уповноваженого органу. На сьогоднішній день у нас передбачено кримінальну відповідальність роботодавця за ухилення від сплати збору на обов’язкове пенсійне страхування. Цю серйозну відповідальність запроваджено у 2005 році, але якщо питання відповідальності будуть покладені не на судові органи, а на уповноважений орган, то, знаєте, – це вже прокуратура № 2.
Ми часто стикаємося в якихось критичних ситуаціях із Пенсійним фондом, ми знайомі із його позицією, особливо в регіонах, і знаємо, чим все виливається для роботодавця, для підприємця…. Якщо ми дійсно прагнемо співпраці уряду та влади в цілому із підприємницьким середовищем, ми маємо вимагати відповідного ставлення уряду до підприємців.
Запровадження єдиного соціального внеску – на часі.
Ксенія ЛЯПІНА,
голова Ради підприємців України:
Я багато подорожую регіонами, зустрічаюся із підприємцями, і весь час чую запитання – коли вже нарешті буде запроваджено єдиний соціальний внесок. Це питання набуло неабиякого резонансу, тому напрочуд важливо наразі невідкладно віднайти формулу, яка б дійсно була прийнятною, доцільною як для держави, так і для підприємців.
До речі, наша делегація підприємців, перебуваючи в ряді європейських країн, неодноразово переконувалася в тому, що єдиний соціальний внесок там реально працює. В багатьох державах ЄС він розділяється між роботодавцем і найманою особою, і це є своєрідним стимулом, аби наймана особа також контролювала, куди витрачається її соціальний внесок. Ця система вже діє в Європі, і нам не варто винаходити щось нове. Система не лише полегшує роботу роботодавцю, але й сприяє зацікавленості працівника у сплаті внеску.
|
