|
«Більшість законопроектів важко буде впізнати» Володимир ЗАПЛАТИНСЬКИЙ, голова Комітету ВР з питань економічної політики, – про законодавчі перспективи економічної політики:
— Чому до економічного комітету потрапило так багато юристів: ваш перший заступник – знаний юрист Микола Катеринчук, голова підкомітету з питань господарського законодавства Юрій Воропаєв – адвокат...
— Кого до комітету направили, той і працює. Однак, я думаю, такий кадровий підбір – теж непогано: юристи всюди бажані люди. Подивіться, у нас дуже якісний склад комітету: потужні промисловці (Рінат Ахметов, Георгій Скупар, Валентин Ландик – Авт.), два екс-голови ФДМ (Михайло Чечетов, Олександр Бондар), два екс-віце-прем'єра (Василь Євтухов, Андрій Сенченко).
— Це точно. Один із найбільш активних членів економічного комітету, Юрій Воропаєв, є адвокатом Ріната Ахметова. У комітеті він фактично представляє двох осіб – себе та патрона.
— Насамперед, він представляє себе як депутата Юрія Воропаєва, грамотного юриста. Він дійсно активний: на посаді депутата не більше місяця, а вже встиг зареєструвати кілька законопроектів. Щодо представництва Ріната Ахметова: це його право, кого представляти і як. Це мене не бентежить, як і не бентежить той факт, що до комітету потрапили представники дійсно великого бізнесу. Якщо пан Ахметов зміг на гідному рівні організувати роботу низки металургійних підприємств, шахт, вугільних об’єднань, сфери готельного сервісу, дати роботу з хорошою зарплатою десяткам, а той й тисячам людей, то з нього буде зиск і у комітеті. Такі люди є цінними як у державі, так і у парламенті. Їх, на жаль, не багато.
— Згідно із постановою щодо розподілу сфери відання між комітетами економічний комітет лишився осторонь питань митної політики. Чому так сталося?
— Чотири скликання поспіль наш комітет був базовим із питань митного законодавства. Я думаю, ця сфера випадково потрапила до бюджетного комітету та комітету з питань інвестицій та банківської діяльності. Регламентний комітет
ВР вже прийняв рішення щодо повернення економічному комітетові питань митної політики. На сьогодні завдання всіх членів комітету забезпечити голосування щодо цього.
На першому засіданні нашого комітету ми домовилися зняти політичне забарвлення з дискусій, що відбуваються в ході зустрічей. В економіки колір один – національного прапору. Партійні кольори можна висловлювати в залі, на мітингу, - ніхто нікому нічого не забороняє. Однак політичні підходи в економіці – марний шлях.
— Ваші слова – ліричні заяви. Не секрет, що питання, які входять до компетенції економічного комітету, – предмети жорстких політичних торгів… Ви усвідомлюєте, що у подальшому, коли вирішуватимуться важливі питання, політичне забарвлення проявиться яскравіше?...
— Безумовно. Так було і в минулому, і у позаминулому скликанні ВР. Є більшість, є опозиція. Навіщо сьогодні більшості вести переговори щодо збільшення коаліції? Цілком достатньо голосів. Однак ми ведемо ці переговори, бо хочемо, аби була конституційна більшість. Сьогодні більшість депутатів опозиції виступає за процвітання України. Хто проти цього, нехай підведеться і скаже про це. Немає нікого. Такі вузько-партійні опозиційні питання – теж непогано. При міцній опозиції буде й міцна влада. Якщо не буде опозиції, то влада, м’яко кажучи, може заїстися. Або навпаки, хто взяв зараз на себе сферу відповідальності, призначивши уряд? Більшість. Якщо сьогодні уряд не зможе впоратися, то завтра від більшості буде створено новий уряд.
— Наскільки я зрозуміла, ваш економічний вектор збігається з політикою першого віце-прем’єра Миколи Азарова.
— Безперечно.
— Чи не здається вам таке вічне «підспівування» помилковим кроком. Хто буде опонувати уряду та виправляти конструктивного критикою?
– Якщо Кабмін внесе неефективну пропозицію, це рішення ніколи не пройде через комітет.
— Невже?
— У будь-якому випадку я все зроблю для того, щоб цього не сталося. Ми ж для того й комітет, аби вдосконалити законопроект, внесений урядом. Ось побачите, вже після першого читання більшість законопроектів важко буде впізнати. Щоб не склалося такого враження, що ми, отримавши від Кабміну законопроект, без обговорення миттєво схвалили його на «ура». Ніколи такого не буде. Це - суто економічний підхід.
— Нещодавно ви заявили, що за п'ять років економіку не можна буде впізнати. Микола Азаров, у свою чергу, впродовж того ж самого періоду обіцяє подвоїти ВВП. Наскільки реальні такі плани?
— Ми домовились наступні п'ять років відпрацювати таким чином, аби економіку дійсно важко було б упізнати. Без законодавчої бази цього не відбудеться, тому ми зробимо все, щоб нормативне підґрунтя відповідало нашим планам.
— Що саме? Назвіть першочерговий перелік законодавчих актів, який планує підготувати економічний комітет задля виконання поставленого завдання?
— Перше: негайно слід доопрацювати проект Закону “Про Кабінет Міністрів”. Без цього законопроекту уряд працює вже п'ятнадцять років. Це – нонсенс!
— До чого тут ви? Закон про Кабмін - далеко не економічне питання. Це – чиста політика...
— Ну як це до чого? Більша половина міністрів – представники економічного блоку уряду. Не хвилюйтеся, ми не втручаємося не у свої справи, у нас і нашої роботи вистачає. Ну ось подивіться, у перспективному плані роботи сесії ВР із 245 законопроектів, 30 – належать нашому комітетові.
— Який основний економічний вектор обере комітет як першочерговий?
— Думаю, це буде сфера приватизації. Основний напрям – завершити велику приватизацію в країні, а для цього щонайменше потрібно прийняти Закон про Фонд державного майна.
— Цей Закон буде проходити через ваш комітет?
— Звичайно. Базовий комітет у сфері приватизації – економічний. Комісія з питань приватизації лише контролює виконання продажу державного майна. До розробки законодавчих актів вона не має жодного відношення.
— У такому випадку, чи буде переглянутий список об'єктів, що виставлятимуться на продаж цьогоріч?
— Я завжди притримувався активної позиції щодо приватизації. Держава просто не може бути ефективним власником у всіх сферах. Однак є економічні сектори, де держава має право встановлювати монополію. Наприклад, “Укрзалізниця” – суто державна ділянка економіки. Мене дуже турбує результат проведення цьогорічної приватизації. Заплановані бюджетом 2 млрд грн надходження від приватизації Фонд держмайна, безумовно, не виконає. Ми спілкувалися на цю тему з паном Азаровим. Кабмін планує внести до парламенту пропозиції щодо зміни цього переліку. З боку уряду потрібна дещо інша, більш агресивна політика, аби завершити велику приватизацію.
— Продаж яких об'єктів планується найближчим часом?
— На продаж претендують “Укртелеком”, “Одеський припортовий завод”, “Укрнафта” та низка інших об'єктів, яких на сьогодні в державній власності, на жаль, ще дуже багато.
— Нещодавно голова Фонду держмайна Валентина Семенюк заявила, що не збирається лишати крісло голови Фонду. Її позиція стосовно розпродажу стратегічних державних об'єктів, загальновідомо, є негативною. Як ви збираєтеся “обходити” пані Семенюк?
— Наш комітет затвердить списки приватизованих та неприватизованих підприємств, внесе їх до ВР. Після чого парламент прийме рішення. Я думаю, що нинішній Кабінет Міністрів знайде в собі сили проконтролювати виконання, або не виконання поставлених перед виконавчою владою завдань. Він просто зобов'язаний це зробити в силу своїх функціональних обов'язків. Причому виручені від продажу кошти, – це і бюджетна справа. Заплановані грошові надходження уряд знайде, проте як і де? Довгий час я працював директором багатотисячного підприємства (Виробничого швейного об'єднання ім. С.М.Кірова. – Авт.). Кожного ранку нарада починалася з протоколу попередньої наради, зокрема, з його виконання. На цій зустрічі і з'ясовувалося, з якої причини не виконано те чи інше доручення. Йдеться про елементарну дисциплінарну відповідальність. Я вважаю, що Віктор Янукович у силах проконтролювати роботу всіх міністерств та відомств. Я знаю його методи роботи, він дуже жорстко ставиться до виконання рішень. І робить відповідні висновки.
Розмову вела
Світлана КРЮКОВА
Персона:
Заплатинський Володимир Михайлович – голова Комітету ВР з питань економічної політики.
Народився 13 вересня 1951 р. у м. Єревані.
У 1976 р. закінчив Київський технологічний інститут легкої промисловості ("Автоматизація і комплексна механізація хіміко-технооргічних процесів").
У 1976-1979 рр. - інженер, старший інженер Виробничого швейного об'єднання ім. С.М.Кірова, м. Миколаїв.
З 1983 р. - головний енергетик, заступник директора виробничого трикотажного об'єднання, пізніше - генеральний директор ВО ім. С.М.Кірова.
З 1992 р. - президент ВАТ "Евіс", м. Миколаїв. Народний депутат України 3-го скликання.
У 1998 -1999 рр. – член фракції "Громада", член фракції СДПУ(О).
З 1999 р., член Комітету ВР з питань фінансів і банківської діяльності.
З 2000 р. - перший заступник голови Контрольної комісії з питань приватизації.
З 2002 р. - секретар Комітету ВР з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій.
У 2006 році обраний по багатомандатному загальнодержавному округу Блок "НАША УКРАЇНА
|
