№14(195)
07 квітня 2009 року
|
|
На старт… Увага... Тренінг! Навчання юристів у компанії «Юридична газета»
Кожна юридична компанія опікується тим, аби її працівники були обізнані щодо змін у певних сферах практики; знали, яким чином змінюється юридичний бізнес; розумілися на тонкощах ведення окремих проектів.
Саме така інформація зазвичай стає основою для проведення різних тренінгів, семінарів і навчальних бізнес-ланчів. Однак, з метою оптимізації витрат юридичні компанії все частіше відмовляються не лише від того, щоби працівники відвідували платні семінари, але й взагалі скорочують кількість внутрішніх тренувань. Напевно, це заклик до самонавчання.
ТРЕНІНГ ЯК СВІТЛО, ЗА ЯКЕ ТРЕБА ПЛАТИТИ
Багато юристів погодиться з тим, що у час, коли юридична компанія потребує негайної «реанімації», аби тільки залишитися на плаву, про тренінги будуть думати в останню чергу. З одного боку, такий підхід можна зрозуміти, оскільки кожний зовнішній семінар під керівництвом висококласних спеціалістів коштує не так вже й мало – 400-500 доларів, а іноді й більше. Але, з іншого боку, не варто забувати про те, що кожний юрист, який бажає стати знавцем у своїй галузі, мусить здобувати нові знання, отримувати інформацію стосовно спірних питань, кваліфікаційні поради.
Більшість українських юридичних компаній відмовляються від участі своїх юристів у семінарах та бізнес-ланчах, хоча раніше фірми боролися за те, аби потрапити на цікаву подію. Наразі більш популярні безкоштовні конференції, круглі столи та форуми, на яких можна самому проявити ініціативу й запитати про те, що цікавить.
Щоправда, деякі компанії по-іншому ставляться до питання тренінгів. В українському представництві однієї відомої міжнародної компанії, яка побажала залишитися невідомою, юристи скаржаться на те, що компанія примушує їх іти на платні та досить недешеві тренінги за свій рахунок. Тож юристи мають витрачати власні гроші на освіту. Деякі юридичні компанії, особливо ті, що працюють у міжнародному масштабі, дотримуються іншого підходу. Вони відправляють своїх юристів на платні семінари, але після їх закінчення людина, яка була присутня на заході, переказує найбільш корисні та цікаві поради колегам. Здається, це досить вдалий підхід, оскільки юрист концентрує увагу на дійсно важливих та актуальних проблемах, з якими в даний період, наприклад, може боротися цілий департамент. Але такий засіб економії має й недоліки, адже відвідувач не може запам’ятати геть усе та ще й викласти необхідну інформацію в доступній та зрозумілій формі. Окрім цього, юристи не можуть бути впевнені в об’єктивності отриманої інформації.
ВНУТРІШНІ ТА ЗОВНІШНІ ТРЕНІНГИ
Внутрішні тренінги зазвичай відвідують стажери та молоді юристи, яким необхідно зрозуміти основи спілкування з клієнтами, оволодіти різними комп’ютерними програмами та поглибити знання англійської мови та галузі права, в якій вони працюють. Усі внутрішні тренінги можна поділити на три групи: мовно-письмові, технічні та суто правові. До мовних належать заняття з юридичної та ділової англійської мови, з англійської граматики, написання ділових документів. Особливо популярні серед юристів тренінги щодо тайм-менеджменту та спілкування з клієнтом, тобто вміння вести переговори.
Як зазначив один із юристів, «на мій погляд, у кризовий час, як ніколи, необхідно володіти мовними навичками і змогти переконати клієнта. На жаль, у компанії, де я працюю, такі тренінги зараз призупинили. Причиною «паузи» є брак часу в самих юристів, оскільки навантаження всього відділу зросло в рази».
Якщо подивитись на це з ін-шого боку, то краще виділити-таки дві-три години на тиждень, аби правник не просто відпочив від самої роботи, але й здобув необхідну інформацію.
До технічних тренінгів належать програми навчання користування різними комп’ютерними програмами, як-от Outlook Express або поштою. Як кажуть стажери, «іноді знаходиш такі функції пошти, про які раніше і не здогадувався». Також більшість компаній влаштовує для нових юристів програми навчання або перевірки вміння користуватися Microsoft Word та Excel. Більшість компаній, які увійшли у 21 сторіччя та мають розгалужену мережу представництв і департаментів, зазвичай створюють собі власні комп’ютерні програми, в яких зібрана вся поточна інформація по проектах, залучених юристах, новинах компанії. Найчастіше навіть невеликі компанії встановлюють у своїх офісах власні інтернет-мережі, аби можна було легко зв’язатися з необхідним юристом або обмінятись інформацією. На роз’яснення щодо користування програмою зазвичай витрачається близько 4-5 годин, протягом яких нові співробітники оволодівають умінням грамотно працювати з програмами компанії та її локальною мережею.
Суто правові тренінги цікаві тим, що людина, яка працює в певній галузі, вже знає, з чим саме вона працює, але їй не вистачає інформації. Сьогодні найприбутковішими для організаторів семінарів стали тренінги з податкового, банківського права, реструктуризації та проектного фінансування. Хоча спеціалісти відзначають, що кількість юристів на цих навчальних програмах значно зменшилася, проте зауважили, що юридичні компанії, які піклуються про свій імідж, не економлять на міжнародних тренінг-програмах, які у більшості випадків є приємними додатками до юридичних конференцій або форумів.
Зрозуміло, що лише багата представниця юридичного бізнесу може дозволити своєму юристові відвідати міжнародний тренінг за дві-три тисячі доларів. Хоча ефективність таких тренінгів цілком виправдовує свою ціну, останнім часом юридичні компанії рідко беруть у них участь.
КРИЗА + ТРЕНІНГ = АНТИКРИЗОВИЙ ТРЕНІНГ
Найцікавішими темами для тренінгів під час кризи стали семінари зі звільнення та скорочення штату співробітників. Але слухачами тренінгів такого типу здебільшого стають або HR-менеджери, або партнери компанії. Ще одним популярним напрямком є антикризовий менеджмент. До речі, в Америці семінари для юристів з антикризового менеджменту стають дедалі популярнішими, особливо якщо їх ведуть керуючі партнери компаній, які доволі безпечно почуваються на юридичному ринку. Щодо України, то кожна третя юридична фірма відправляла свого працівника на аналогічні тренувальні програми.
Цікавими для юристів залишаються семінари, на яких обговорюється важливість офшорних компаній та надійність іноземних банків у найбільш популярних юрисдикціях. На третьому місці впевнено закріпилися навчальні тренінги та бізнес-ланчі з податкового права, реструктуризації та поглинання компаній. Хоча іноді ці бізнес-трапези більше скидаються на дискусійний клуб: той, хто уважно слухає і бере в них активну участь, може набути корисних знань.
Майже не мають попиту на сьогодні програми внутрішнього росту та тімбілдингу, хоча ще торік у вересні чи не кожна юридична компанія стверджувала, що інвестує в розвиток єдиної команди. Такі інвестиції дуже часто становили до
2-3 % прибутку фірми, але залишалися популярними.
Проаналізувавши декілька юридичних інтернет-видань, можна дійти висновку, що на даний момент стажери здебільшого змушені самостійно оволодівати необхідними навичками. Проте керівники компаній, аби хоч якось компенсувати відсутність тренінгів, раз на місяць проводять так звані social meetings, на яких відбувається не тільки аналіз діяльності компанії, але й розкриваються різні юридичні таємниці, як-от секрет успіху ведення вдалих переговорів з конкретним клієнтом, тонкощі білінгу в умовах кризи, нові тенденції в найбільш актуальних сферах практики.
Більшість юридичних компаній розуміє, що дуже важко отримати готового спеціаліста, який би був обізнаний в усьому, але криза змусила керівників юридичних фірм думати передусім не про підвищення кваліфікації своїх юристів, а про грошові витрати. Подивимося, до чого це призведе в майбутньому.
|
