|
Особливості створення ТОВ іноземними юридичними особами Проблемні аспекти Спеціально для «Юридичної газети»
Однією з форм здійснення іноземних інвестицій в Україну, згідно зі ст. 3 Закону України «Про режим іноземного інвестування», є створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам. На перший погляд, особливої правової мудрості не потрібно, щоб створити іноземне підприємство в Україні, але певні дрібниці чи затримки у процесі реєстрації можуть справити негативне враження на інвестора. А за умов, коли кожен, навіть найдрібніший, потенційний іноземний інвестор в Україні на вагу золота, посилюється актуальність високого рівня його юридичного обслуговування.
Порядок створення іноземного підприємства регулюється Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (далі – Закон про держреєстрацію) та іншими актами господарського законодавства України в повному обсязі.
Законодавство України не передбачає обов’язку іноземних суб’єктів створювати підприємства в певній організаційно-правовій формі.
Частина 1 ст. 117 Господарського кодексу України передбачає створення як унітарних, так і корпоративних іноземних підприємств, залежно від волевиявлення засновника та вимог законодавства щодо обов’язкового здійснення діяльності певного виду в певних організаційно-правових формах. Спробуємо проаналізувати процес підготовки до створення товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) іноземними юридичними особами, тобто іноземного підприємства (підприємства зі 100% іноземною інвестицією).
Створення ТОВ іноземними юридичними особами включає такі етапи: рішення про створення та підготовку пакета документів, формування статутного капіталу, визначення місцезнаходження (адреси) товариства, державну реєстрацію ТОВ, державну реєстрацію інвестиції та постановку ТОВ на облік у податкових та інших органах.
Перед процедурою створення ТОВ іноземний інвестор (засновник) має бути поінформований про правовий статус цієї організаційно-правової форми здійснення господарської діяльності, зокрема про різного роду обмеження. Потім інвестор надає вихідну інформацію, частина якої здебільшого має усно-декларативний характер і вперше документально фігурує в рішенні засновників про створення товариства та статут. Тому для підготовки документів для створення ТОВ необхідно заздалегідь отримати від інвестора не тільки вихідну інформацію, що підтверджується офіційними документами. Виходячи з наданих інвестором даних, починається підготовка пакета документів для створення ТОВ. При цьому треба керуватися не тільки положеннями Закону про держреєстрацію щодо переліку документів, необхідних для державної реєстрації ТОВ. Не слід оминати увагою й інші нормативно-правові акти, оскільки може виникнути необхідність у додаткових процедурах та документах. Тож варто продумати все наперед і не турбувати іноземного клієнта з приводу дрібниць.
ОТРИМАННЯ ВИХІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
До неї можна віднести кількість засновників, найменування, місцезнаходження, форму та розмір внеску в статутний фонд кожного засновника, керівника майбутнього ТОВ та можливі його обмеження, види економічної діяльності та ін. З цією метою в багатьох юридичних компаніях практикується оформлення відповідної анкети (опитувальника). Надання вихідної інформації з боку інвестора супроводжується підготовкою документа про підтвердження його реєстрації в країні місцезнаходження інвестора (витяг із торговельного, банківського або судового реєстру).
У випадку, якщо єдиним засновником (учасником) ТОВ буде іноземна юридична особа, бажано додатково мати установчі документи цієї компанії-засновника або розгорнутий витяг з іноземного реєстру, де будуть вказані її учасники. Нагадаємо, що згідно з положеннями ст. 141 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), ТОВ не може мати єдиним учасником інше господарське товариство, учасником якого є одна особа. На це особливу увагу звертають у банках при відкритті рахунків.
ПАКЕТ НЕОБХІДНИХ ДОКУМЕНТІВ
Для реєстрації ТОВ (виходячи зі ст. 24 Закону «Про держреєстрацію») у випадку, коли їх особисто подає держреєстратору уповноважена особа засновника (засновників), необхідні:
– Заповнена реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юридичної особи (Форма № 1). Електронну версію форми реєстраційної картки можна знайти на сайтах Держкомпідприємництва чи райдержадміністрацій.
– Примірник оригіналу або нотаріально посвідчена копія рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення ТОВ. Мова йде про протокол установчих зборів. Такий документ може оформлятися як самими засновниками в країні їх перебування з подальшою легалізацією, так і в Україні через уповноважених представників.
– Два примірники статуту. Оформляючи статути у нотаріуса, необхідно зробити додатковий (третій) оригінал або копію статуту для банку, де буде відкриватися рахунок для формування статутного капіталу.
– Документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації ТОВ. Плата здійснюється у розмірі 170 грн. (десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
– Документ, що підтверджує внесення засновником (засновниками) вкладу (вкладів) до статутного капіталу ТОВ у розмірі, який встановлено законом.
– Паспорт уповноваженої особи та документ, що засвідчує її повноваження.
– Документ про підтвердження реєстрації іноземної особи в країні її місцезнаходження, зокрема витяг із торговельного, банківського або судового реєстру, який повинен бути легалізований у встановленому порядку (про легалізацію документів мова піде нижче).
– Чинна довідка з Єдиного державного реєстру про резервування найменування юридичної особи (якщо проводилося). Враховуючи можливість наявності аналогічного найменування та для зменшення ризику затримки при переоформленні деяких вже наявних документів, потрібно провести резервування найменування. Для ТОВ найменування резервується на два місяці.
ЛЕГАЛІЗАЦІЯ ДОКУМЕНТІВ
Документи, які були видані на території іноземної держави, мають бути легалізовані в установленому порядку, якщо міжнародними договорами, в яких бере участь Україна, не передбачено інше. Ці документи можуть бути засвідчені згідно із законодавством країни його видачі, перекладені українською мовою (крім документів, викладених російською мовою) та легалізовані в консульській установі України або засвідчені в посольстві відповідної держави в Україні та легалізовані в Міністерстві закордонних справ України, або засвідчені шляхом проставлення апостиля, передбаченого ст. 4 Гаазької конвенції від 05.10.1961, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів. При цьому потрібно враховувати, чи включена держава нерезидента в перелік держав, у відносинах з якими для України діє Гаазька конвенція (дата набуття чинності для України –
22 грудня 2003 року), яка поширюється на офіційні документи, що складені на території однієї з договірних держав і повинні бути подані на територію іншої. На даний момент кількість країн-учасників Конвенції становить 95 держав.
Якщо країна нерезидента включена у вищевказаний список, єдиною додатковою вимогою є проставлення передбаченого ст. 4 Конвенції апостиля компетентним органом держави, де був складений документ. Апостиль повинен мати форму квадрата зі сторонами не менше 9 см.
Однак, відповідно до ст. 3 Гаазької конвенції, дотримання даної формальної процедури не вимагається, якщо укладено договір між двома чи кількома державами, положення якого звільняють від будь-якого іншого засвідчення іноземних документів, якщо вони складені чи засвідчені відповідною установою однієї з договірних сторін, скріплені печаткою і посвідчені підписом компетентної особи.
Так, у рамках СНД ні легалізація, ні апостиль при наданні іноземних документів не вимагаються – діє Мінська конвенція від 22 січня 1993 року (зі змінами від 28.03.1997). Окрім цього, Україна має ряд двосторонніх міжнародних договорів, положення яких відміняють легалізацію іноземних офіційних документів, зокрема із В’єтнамом, Грузією, Естонією, Латвією, Литвою, Молдовою, Польщею, Узбекистаном, Угорщиною, Чехією.
Дотримання вищезгаданих вимог надасть можливість здійснити переклад документа українською мовою і його нотаріальне посвідчення (ст. 100 Закону України «Про нотаріат»).
ФОРМУВАННЯ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ ТОВ ГРОШОВИМИ КОШТАМИ
Одним із документів, необхідних для державної реєстрації юридичної особи, для якої законом встановлено вимоги щодо формування статутного фонду, є документ, що підтверджує внесення засновником (засновниками) вкладу (вкладів) до статутного фонду юридичної особи в розмірі, який встановлено законом (ч. 4 ст. 24 Закону «Про держреєстрацію»). Таким документом є довідка з банку про відкриття поточного рахунку для формування статутного фонду та про перерахування на цей рахунок вкладу засновника.
Згідно з п. 4.2 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003. № 492 (далі – Інструкція), у разі відкриття поточного рахунку для формування статутного фонду господарського товариства подаються:
– заява про відкриття поточного рахунку;
–один примірник оригіналу установчого документа або його ко-пія, засвідчена нотаріально;
– картка зі зразками підписів;
– довіреність або копія довіреності на ім’я особи, яка має право відкриття та розпорядження рахунком, засвідчена нотаріально.
На перший погляд, документів не так вже й багато і всі вони можуть бути швидко надані до банку. Але у випадку, якщо засновником товариства є фізична особа-іноземець або юридична особа-нерезидент, українські банки дуже ретельно підходять до своєї справи та починають детальну довгострокову ідентифікацію засновників та перевірку документів.
На практиці деякі банківські установи максимально йдуть назустріч іноземному інвестору і не наполягають на поданні додаткових документів, не передбачених чинним законодавством України. А деякі банки, керуючись не тільки чинним законодавством, а й своєю внутрішньою політикою, вимагають зайві документи, на підготовку чи надання яких теж потрібний час, наприклад, копії паспортів всіх директорів та членів ревізійної комісії нерезидента-засновника товариства; копії паспортів всіх осіб, які вказані в довіреності на реєстрацію товариства та відкриття поточного рахунку в установі банку; інші копії чи оригінали документів від нерезидента тощо.
Система перевірки цих документів банком ще складніша. Приймає ці документи та безпосередньо відкриває поточний рахунок одна особа, перевіряє їх на відповідність чинному законодавству – інша (як правило, юрист або юридичний відділ банку), а ідентифікує засновників – третя (як правило, відділ фінансового моніторингу). А якщо рахунок відкривається не в головному відділенні банку, то документи на перевірку та ідентифікацію клієнта відправляються до центрального офісу певного банку. З урахуванням зазначеного, процес відкриття поточного рахунку для формування статутного фонду може затягнутися на тижні.
Тому бажано вже на стадії формування статутного фонду товариства провести попередні переговори з різними банківськими установами щодо порядку відкриття такого рахунку та необхідних документів, аби уникнути в майбутньому можливої затримки.
Після відкриття поточного рахунку для формування статутного фонду засновник-нерезидент перераховує на нього трохи більше, ніж 50% свого вкладу до статутного фонду товариства (оскільки банк-кореспондент відрахує певну суму грошей як комісію за послуги банку, а також через коливання курсу валют) та отримує в установі банку довідку, яка підтверджує внесення вкладу на рахунок. Знову ж таки, в деяких банках ця довідка є платною. Після отримання цієї довідки можна розпочинати процедуру державної реєстрації юридичної особи.
|
