|
Корпоративний конфлікт навколо Вінницького заводу тракторних агрегатів Спеціально для «Юридичної газети»
Про корпоративний конфлікт навколо ВАТ «Вінницький завод тракторних агрегатів» (ВЗТА) написано вже достатньо. Нагадаємо основні моменти: російський бізнесмен Володимир Бутузов, придбавши за власні кошти найбільший пакет акцій ВЗТА, обійняв посаду голови наглядової ради. Основна його мета — утворити ланку підприємств та організацій, яка б закінчила увесь цикл виробництва та реалізації продукції на теренах СНД. За підтримки Бутузова наприкінці 90-х років посаду голови правління ВЗТА отримує Олександр Заброцький, який до того часу працював головним інженером.
Наразі між Заброцьким та Бутузовим розгортається конфлікт. Обидві сторони називають дії опонентів рейдерськими. Нам було цікаво розібратись у деяких моментах корпоративної війни, оскільки вони є характерними для більшості конфліктів, пов'язаних із захопленням підприємств.
У 2004 році Заброцький вимагає, щоб акції, які придбав Бутузов, були переоформлені на осіб, яких вкаже він, Заброцький, і пояснює таку необхідність умовами ефективного керівництва підприємством. Бутузов укладає угоду купівлі-продажу акцій. Однак у договорі зауважує, що передаточне розпорядження буде підписано лише після повного грошового розрахунку за цінні папери та повернення попередніх боргів, оформлених на сина Заброцького.
Наприкінці того ж 2004 року Заброцький таємно від партнера домовляється про викуп у держави пакета акцій 25% +1. Цінні папери він купує за кошти, які отримав у кредит під заставу майна ВЗТА — за 3,5 млн гривень. Заброцький купує цей пакет. За законом подібні угоди мають бути затверджені загальними зборами акціонерів та погоджені наглядовою радою. Цю умову покупець цінних паперів проігнорував. Окрім того викуп у держави акцій було проведено без приватизаційного конкурсу або з таємним конкурсом. Оскільки про нього ніхто навіть не здогадувався. Після цього отримані акції продаються наближеним до Заброцького особам, але вже за 213 тис. грн. Тобто в 16 разів дешевше первинної ціни.
На початку 2005 року Заброцький проводить збори акціонерів, на яких реєструє довіреність на голосування від імені Бутузова, що була на той момент вже відкликана. На тих самих зборах завдяки акціям Бутузова Заброцький знімає його з посади голови наглядової ради. На цих зборах акціонери, наближені до Заброцького, отримують 500 тис. грн. дивідендів. Таким чином, підприємство зазнало значних збитків через заставу активів підприємства, продаж куплених акцій за безцінь і виплату надмірних дивідендів.
Потім Заброцький звертається до реєстратора з вимогою переоформити на нього акції Бутузова. Реєстратору він надає передавальне розпорядження з підробленим підписом, що встановлено почеркознавчою експертизою та було доказом у суді (Постанова № 229033/07 від 27 листопада 2007 року).
Реєстратор нібито відмовляє Заброцькому у перереєстрації акцій, і той подає на реєстратора до суду. Суддя Ленінського районного суду Вінниці Сергій Федчишин уже через 9 днів ухвалює рішення на користь Заброцького.
Зараз із підприємства виводяться і продаються найбільш цінні активи, відбувається спроба утворити господарські товариства з перехресним володінням акціонерним капіталом — ЗАТ «Завод силові циліндри» та ЗАТ «Вінницький агрегатний завод». Заброцький утворює два ЗАТ і реєструє їх у Києві в приватних квартирах, оформлюючи на працівників ВЗТА та родичів Заброцького.
Найбільш цінні активи наразі вже не належать заводу.
Дії Заброцького підтримують декілька місцевих чиновників та представників силових структур. Є і прямі родинні зв'язки. Наприклад, дочка Заброцького є майором обласної прокуратури.
Отже, декілька рейдерських дій дозволяють встановити повних контроль над підприємством — підробка підпису, узгоджені дії суддів та правоохоронних органів. Це свідчить про підтримку адміністративного ресурсу. Наслідком протиправних дій з боку певних осіб стає завдання збитків у багатомільйонних розмірах і державі, і підприємству.
Чи буде порушено хоча б одну кримінальну справу в цьому корпоративному конфлікті?
|
