№29(164)
29 липня 2008 року
|
|
Успіх компанії, успіх юриста Про деякі аспекти розуміння успіху в юридичному бізнесі
Для нашого видання стало вже традицією ставити юристам запитання про успіх у юридичному бізнесі та особистий успіх юриста. І хоча особистий успіх юриста здебільшого асоціюється з кар'єрним зростанням, дехто бачить його в дещо іншій площині. Різноманітні відповіді, які ми отримуємо під час інтерв'ю, змушують задуматися над питанням визначення дефініції успішності в юридичному полі.
Якось на заході, присвяченому дню адвокатури, я почув доволі цікаве тлумачення успішності юриста і компанії: «успіх компанії і юристів, в якій вони працюють, залежить від місця розташування офісу фірми. Цим визначається статус. Якщо офіс знаходиться в центрі міста, це свідчить про рівень успішності компанії та її клієнтів». Цікаве твердження, яке виводить нас на сутнісне зауваження: успіх у бізнесі вимірюється в першу чергу фінансовою складовою. Але чи виключно нею?
Категорію успіху в юрбізнесі кожен визначає для себе сам, індивідуально. Дехто сягає такого рівня задоволеності у практиці, що аж заздрісно стає. Їм не треба кращих та найбільших авто чи будинків; вони, передусім, тішаться своєю працею. Дехто ж може заперечити: «мій успіх — це мій найбільший гонорар, дохід, отриманий з професії». Треті ж усміхнуться і зазначать, що успіх юриста полягає у тому, аби при максимальному навантаженні, яке, слід відзначити, трапляється майже щодень, вистачало часу і на родину.
«Я досяг рівня задоволення в кар'єрі доволі рано. І якби я цього не зробив, то роботу в «Джонс Дей» вважав би з-поміж найгірших; адже є інші ЮФ, які «заробляють» набагато більше грошей. Але було й інше, що приваблювало мене на фірмі, завдяки чому я лишався з «Джонс Дей» більше 35 років. Можливо, це була помилка. Або, можливо, це було б помилковим для інших, бо вони інакше визначають успіх», — коментує Карл Герольд, партнер і колишній голова представництва ЮФ «Джонс Дей» у м. Франк-фурт-на-Майні.
Дехто може висловити нарікання, що автор дарма розглядає успіх юридичної компанії та окремого юриста водночас.
Що ж, можливо, воно і так, але навряд хтось буде оспорювати твердження, що доля компанії неабияк впливає на долю юриста, котрий працює в ній. Саме тому нам здалося доволі цікавим дослідити взаємовплив цих різних дефініцій одного і того ж поняття.
УСІХ ЮРИСТА - УСПІХ ЙОГО КЛІЄНТІВ
Доволі симпатичне визначення. Що ж, спробуємо розібратися. Успіх юридичної компанії дійсно напряму залежить від задоволення потреб клієнтів, створення прозорих і надійних відносин між фірмою та клієнтом. Лише за виконання цих задач юридична компанія може дійсно розраховувати на лідерство. Але тут постає питання: наскільки прозорими мають бути відносини із клієнтом? Звичайно, клієнт потребує не тільки і не стільки отримання кінцевої інформації про виконання завдання, а відчуття присутності. Саме так: кожен клієнт,для того, аби надалі ефективніше реагувати на відповідні ситуації, намагається отримувати якомога більше інформації під час виконання проекту. Тут вступає в дію суто психологічний фактор необхідності особистого контролю над усіма процесами, які так чи інакше стосуються його бізнесу (чи бізнесу, який він представляє). Тож прозорими є такі стосунки, які дозволяють клієнту бути обізнаним у всіх подіях, але при цьому не шкодять процесу виконання проекту юридичною компанією.
Для юридичної компанії важливі не проблеми, які приносить клієнт для вирішення, а сам клієнт. Особистісний елемент також має велике значення, але в цій ситуації
не слід сприймати проблеми клієнта за свої власні. Саме це є найголовнішою проблемою представників невеликого юридичного бізнесу, які мають певну кількість власних клієнтів, котрих обслуговують без залучення додаткових ресурсів. Переступаючи межу залучення клієнта до прийняття рішення, юрист потрапляє в психологічну залежність. Як представник однієї з найбільш консервативних професій, схильної до статики, правник звикає до клієнта. У випадку, коли справи у клієнта йдуть добре, юрист вважає це особистими заслугами, власним досягненням. Коли ж бізнес занепадає, юрист трансформує це на власну діяльність. До того ж, перетинаючи межу відносин «клієнт — юрист», останній ризикує втратити свій бізнес. Родинні стосунки з клієнтом хоча і надають (за деякими переконаннями) більше задоволення від роботи, та в той же час єдиною альтернативою лишається посада корпоративного юриста у штаті клієнта. Це вже справа особистого вибору.
Залишається ще одна ситуація. Кожен клієнт вимагає результат, але ж бувають ситуації, що, врешті-решт, фірма так і не отримує позитивного підсумку (програє процес, помиляється із порадою щодо інвестування, тощо). Звичайно, що клієнт незадоволений, але ж послуги оплачувати доводиться (якщо результат не гарантовано в контракті). Виходить, що навіть коли клієнт незадоволений, за фінансовим критерієм для юридичної компанії все успішно. Щоправда, після оплати власного програшу клієнт може перестати бути клієнтом цієї компанії. І тут дуже доречною буде західне «нічого особистого, це просто бізнес». Хоча поширена і діаметрально протилежна точка зору.
З іншого боку, вдале завершення проекту клієнта приносить не тільки дохід компанії, але й потроху просуває юриста по кар'єрній драбині. Адже не слід заперечувати, що більшість тих, хто працює в юридичних компаніях, не відділяють свій професійний успіх від посади партнера. Це, так би мовити, його інституціоналізція.
УСПІХ ЮРКОМПАНІЇ - В ЮРИСТАХ
Твердження дещо нелогічне, оскільки персонал є тільки запорукою успіху, але, по суті, правильне. Тим паче, що юристи, як і будь-які консультанти, вираховують кожну деталь наперед. «Юридичний бізнес — це «бізнес людей» (people's business). Якщо вам не вдається залучити найталановитіших спеціалістів, що зможуть посилити «додаткові метри», ваша фірма не виживе у конкурентному середовищі, — зазначає Фелікс Раквіц, голова київського офісу ЮФ «Байтен Буркхардт». — Процес навчання персоналу є довготривалим та вимагає значних витрат. Тож великим успіхом було залучення найкращих професіоналів, які б розділяли нашу філософію бізнесу, а також розробка програми їхнього професійного розвитку». І знов-таки, виходить, що персонал компанії, як запорука її успіху, виводить нас до фінансового критерію, оскільки професійний юрист приносить більший дохід.
«Гроші ніколи не можуть бути єдиним критерієм успіху. Бо їх завжди бракує. Ви можете заробляти 100 мільйонів доларів і їх теж може не вистачати», — зауважує Андрій Підгірський, партнер ЮФ Adams and Reese (один із небагатьох українських правників, які практикують у США). На запитання «чому», пан Підгірський відповідає просто — «Бо зростають потреби». «Я прочитав цікаву американську статтю» — продовжує він, — в якій стверджується, що в США найбільше задоволених життям серед
тих, хто заробляє в середньому 55 тисяч доларів на рік. Людина може заробляти багато, при цьому задоволення від життя не зростатиме, а часом і зменшуватиметься. Тобто гроші не можуть бути критерієм задоволення від життя. Якщо ви заробляєте більше чи бажаєте більше заробляти, то зростає відповідальність й очікування. Треба «приводити» більше клієнтів, генерувати дохід. Й на це витрачається ще більше часу. Але головна задача юриста — це збалансовувати роботу й сімейне, приватне життя. Адже час швидко минає, діти зростають, пролетять 20 років і ви можете чимало втратити».
Наостанок хотілося б зазначити, що найбільш об'єктивним критерієм успішності юридичної компанії, як представника юридичного бізнесу, є фінансовий. Але це критерій виключно бізнес-процесів. Успіх же юристів, які наповнюють та надихають компанію, жодним чином не має зводитися виключно до фінансового аспекту. Як зазначив в інтерв'ю «Юридичній газеті» Девід Чайлдс, керуючий партнер «Кліффорд Чанс», «успіх — це особиста реалізація. Вона можлива в різних формах. Для багатьох юристів, які займаються приватною юридичною практикою, успіх — це коли вони бажають працювати, так би мовити, перебуваючи на вершині своєї сфери практики, на вершині професії в своєму сегменті — чи то йдеться про певну сферу практики, чи то про галузь промисловості. Для інших людей успіх може вимірюватися інакшими мірками».
Замість післямови: нижче ми наводимо вам витяги з деяких інтерв'ю, де також досліджувалося питання особистісного успіху юриста та успіху юридичної компанії.
|
