№27(162)
08 липня 2008 року
|
|
Стратегічні альянси Пошук альтернативи злиттю «Юридична газета»
Розвиток юридичного бізнесу в Україні має свої особливості, але загалом він кардинально не відрізняється від тенденцій світового юридичного бізнесу. Інша справа, що не всі розуміють ці тенденції, не використовують як засіб зростання. Разом із підвищенням конкуренції та рівня «щільності» юридичних фірм, потужно в останнє десятиріччя проявилося прагнення до глобалізації юридичного бізнесу.
Процеси глобалізації на ринку зумовлюють потребу у виборі певного шляху, яким має крокувати компанія для того, аби залишитися в бізнесі. Для України та країн СНД цей шлях полягає в одному з двох варіантів – створенні потужної компанії власними силами чи приєднанні до вже існуючого бренда. Свої недоліки та переваги можна знайти в кожному з названих шляхів.
Перед компаніями стоїть ще одна дилема, яку можна коротко охарактеризувати так: «бути чи не бути бутиковою компанією». «З погляду загальноекономічних показників, фірма, де є 100 юристів, генеруватиме валового доходу більше, ніж компанія, яка матиме 10 фахівців, – відзначає Олександр Мінін, партнер «КМ
Партнери». – Але якщо дивитися з точки зору доходу на партнера, на юриста, то досвід Сполучених Штатів (і не тільки) свідчить про те, що більше доходу отримують якраз у бутикових фірмах, там, де працівники є фахівцями у порівняно вузьких галузях права і здатні забезпечувати нормальне супроводження по вузькому колу питань. Ми бачимо, що такі спеціалізації як податки і нерухомість є стандартними для бутикових фірм Східної і Західної Європи, і вони почувають себе не менш упевнено, ніж великі компанії». Нагадаємо, що минуло вже понад півроку, як на ринку стала відома новина про можливе злиття двох компаній: «КМ Партнери» та «Сергій Козьяков і партнери». Сергій Козьяков у відповідь на питання про майбутнє злиття відповів, що переговори про це ще не велись, і між злиттям і тісною співпрацею є велика різниця. Хоча і сам пан Мінін доволі стримано прокоментував можливість створення єдиної юридичної особи, але ж дилема залишається: обрати шлях ful service company чи залишатися відомою бутиковою фірмою?
Складність дилеми підтверджується і подальшими коментарями Олександра Мініна: «великі проекти потребують співпраці, і мова тут іде вже про те, яким чином ця співпраця буде відбуватися. Останнє не є обов'язковим у рамках однієї фірми».
Якщо ж екстраполювати зазначену дилему на юридичний ринок, наявність спеціалізованих компаній – ознака стабільності як ринку, так і законодавства. «Коли законодавство стале, у клієнта виникають більш специфічні питання, за вирішенням яких він і звертається до юридичних компаній, – зазначає Олександр Мінін. – Сподіваюся, років через 10-15 Україна також прийде до цього». Наразі ж укрупнення юридичних фірм – це логічний крок, спрямований на потреби ринку.
ДЕКІЛЬКА ВАРІАНТІВ
Стратегічний менеджмент, який є основною дисципліною у сучасних бізнес-школах, рекомендує використовувати кілька стратегій входження і конкуренції на зовнішніх ринках. Цікавим є те, що ці рекомендації діють і відносно національного ринку: як для іноземних компаній,що на нього заходять, так і для національних фірм, які намагаються не втрачати позиції.
1. Стратегія експорту. Передбачає передачу українським оптовим фірмам функцій поширення продукції і реалізації маркетингової політики. Стратегія зводить до мінімуму ризики зарубіжної компанії і потреби у вкладанні капіталу. Розвиток експорту передбачає створення дилерської і дистриб'юторської мережі, що сприяє просуванню і зміцненню торгової марки.
На перший погляд, не зрозуміло: як це пов'язано саме із юридичним бізнесом. Але придивившись можна провести ряд паралелей. Виступаючи на IV Щорічному Форумі «Ринок надання юридичних послуг в Україні», Олег Макаров, розповідаючи про критерії успіху співпраці юридичних фірм при роботі на спільного клієнта, зазначив: «Працювати разом – не лише краще, але й вигідніше, ніж самому». Отож, цей вид стратегії можна порівняти з тим, що Олег Макаров назвав стратегічною співпрацею – офіси української компанії виходять на ринок під назвою іноземної фірми (наприклад, ЮФ «Арцингер та партнери»).
2. Стратегія ліцензування. Полягає в продажу патенту або ліцензії і застосовується компаніями – власниками технологій і нововведень, які не мають організаційних можливостей або ресурсів для виходу на зарубіжний ринок. На жаль, до юридичного бізнесу не застосовується. Уявіть таку фантастичну ситуацію: Clifford Chance почала розповсюджувати щось на кшталт ліцензій на використання свого бренда. Скільки компаній воліли б отримати таку ліцензію? Питання дискусійне.
3. Стратегія франчайзингу. На юридичному ринку її можна порівняти з афіліацією (знову ж таки, термін пана Макарова) – коли юридична компанія залишає за собою бренд, але передає технологію (наприклад, The Silecky Firm і міжнародна ЮФ Squire, Sanders & Dempsey).
4. Стратегія злиття і поглинання. Відносини власності, звісно ж, надійніші за партнерство. Але багато гучних поглинань не виправдують сподівань, які на них покладаються. Як приклад можна назвати придбання компанією Ford компанії Jaguar, яка, незважаючи на всі зусилля, не змогла стати лідером у сегменті авто класу «люкс», де домінують Mercedes, BMW і Lexus.
Злиття і поглинання – типовий для юридичного бізнесу спосіб розвитку. Наразі слід очікувати, що кількість бутикових фірм зменшуватиметься за рахунок злиття з іншими відповідними представниками вузької спеціалізації в юридичному бізнесі. При цьому можна буде спостерігати й альтернативний процес – вихід частини партнерів (разом із юристами) зі складу невеликих бутикових компаній та приєднання до представників великого юридичного бізнесу.
На сьогодні є чимало прикладів злиття на юридичному ринку, які посилили компанії. Так, компанія «Правовий Альянс» утворилася в результаті реорганізації юридичної фірми «А.Д.В.Консалтинг» та подальшого об'єднання з «Юридичним агентством Костіна І.П. та Шаратова Ю.А.». Зазначимо, що обидві юридичні фірми не були новачками на ринку: крім того, що вони були створені в 1999 році, їхніми засновниками були давні друзі. До свого об'єднання «А.Д.В.Консалтинг» та «Юридичне агентство Костіна І.П. та Шаратова Ю.А.» були вже широко відомими в Криму юридичними компаніями. А оскільки Крим – регіон специфічний, їхні клієнти нерідко знаходилися далеко за межами України. Об'єднання юридичних фірм дозволило компанії стати не тільки однією з найбільших юридичних компаній у Криму, але і підняти якість юридичних послуг на новий рівень. Сьогодні «Правовий Альянс» спеціалізується в основному на податковому і корпоративному праві. Злиття дало поштовх для розвитку інших практик компанії.
Ще одним прикладом посилення бізнесу через створення єдиної юридичної особи стало проведене 2006 року злиття Magisters (на той час ЮФ «Магістр & Партнери») та російської юридичної компанії Legas. «Це злиття є логічним кроком на шляху до створення найбільшої незалежної компанії, яка буде надавати повний комплекс юридичних послуг на всій території СНД. Масштаб міжнародної діяльності «Магістр & Партнери» (третина від усіх послуг, які надаються) та велика база клієнтів на ринку СНД дозволяють нам розраховувати на подальше посилення позицій об'єднаних практик на ринку Росії, України та інших країн», – так прокоментував подію керуючий партнер Magisters (на той час ЮФ «Магістр & Партнери») Олег Рябоконь.
Входження нових гравців, активізація злиттів та поглинань на ринку, підвищення витрат на ведення юридичної практики призведе до активізації боротьби за клієнтів. Тому не слід плутати сьогоднішній штиль на цьому фронті із затишшям перед бурею. Тим паче, що з моменту остаточного узгодження (ратифікації) пакетних домовленостей із СОТ український юридичний ринок очікує появи «великої риби», боротьба за яку в кулуарах іде вже сьогодні.
Інше питання – чи будемо ми свідками консолідації юридичних кіл у спільній боротьбі за клієнта? Чи буде досягнуто те, про що вів розмову на вже згадуваному Форумі Олег Макаров? «Юридичний бізнес завжди залишався представником не тільки найбільш консервативного, але й індивідуального бізнесу. Повністю покладатися можна лише на власні сили. В цій ситуації слід просто розширити ті «власні сили», на які спираєшся. Будьяке розширення так чи інакше проходить через розширення партнерського складу, що привносить у бізнес не тільки нові інвестиції, але й по-іншому перерозподіляє ризики всередині компанії», – типова точка зору юристів, які власними силами створили таку омріяну компанію. Слід зазначити, що сьогодні на ринку вже присутні альтернативні думки. Більше того, практика доводить, що великі проекти іноді просто неможливо здійснити силами однієї лише компанії. Олег Макаров назвав відповідні відносини звичайною координацією роботи з супроводу одного клієнта (як приклад – супровід проекту «1+1», «ГПУ проти «Укртелекому» тощо).
Під час виступу пан Макаров виділив ще декілька форм співробітництва: існування офісу однієї юридичної компанії в одній юрисдикції, кореспондентські стосунки як взаємовідносини між «перевіреними» колегами та, нарешті, аутсорсинг, який відрізняють від піднайму. Керуючий партнер АО «Василь Кісіль і Партнери» зазначив, що кожна з форм співпраці має свої переваги та недоліки (наприклад, втрата клієнтури при встановленні кореспондентських відносин). На думку Олександра Мініна, «якщо є спільне ведення проекту різними компаніями, виникають економічні питання: що буде вкладатися і яким чином розподілятися? На сьогодні, мабуть, для нашого ринку притаманна тенденція зосередження всіх цих питань у рамках однієї економічної одиниці».
Останні форми співробітництва, якщо вони стосуються декількох компаній, по суті є різними формами альянсового співробітництва.
5. Стратегічні альянси. Основне завдання стратегічного партнерства – досягнення синергетичного ефекту, який проявляється при об'єднанні компетенцій і ресурсів учасників партнерського проекту. Завдяки зовнішнім партнерським відносинам компанія здобуває цінні ресурси і можливості, яких не могла б отримати в іншому разі, а найважливішою умовою об'єднання зусиль є усунення суперечностей і побудова глибоких, довгострокових відносин.
АЛЬЯНСИ: ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ
Юридична фірма Pinsent Masons, що посіла 15 місце серед найвизначніших юрфірм за версією «Global 100», в січні минулого року заявила про прагнення сформувати «ексклюзивний європейський альянс» під назвою PMLG (Pinsent Masons Luther Group). Спосіб – об'єднання з другою за величиною «незалежною» ЮФ Німеччини Luther і рядом інших європейських компаній. Альянс, який не повинен, за словами партнера з міжнародних зв'язків Тоні Банча (Bunch), стати «інструментом рекомендування клієнтам юристів», уявляється як черговий етап на шляху до злиття. Підготовка до створення альянсу тривала з 2005 року. Очікується, що його сформують також юрфірми з Австрії (Karasek Wietrzyk), Франції (Granrut Avocats), Угорщини (Luther Fest & Kajli) та трьох балтійських країн колишнього СРСР (відомих під брендом Baltic Legal Solutions), а також згодом – юрфірми з Італії, Чехії, Голландії та Польщі. Luther, яка нещодавно відділилася від Ernst & Young, поповнить ряди альянсу 210 юристами (які приносять щорічний дохід у сумі 50 млн фунтів стерлінгів). Загалом, за словами представників пресслужби Pinsent, альянс нараховуватиме 360 партнерів і 1300 юристів у 33 юрисдикціях. ЮФ Pinsent Masons декларує відносини з фірмами в Східній Європі. Партнери ЮФ Pinsent нерідко бувають і в Україні.
Зважаючи на вищевикладене, можна подумати, що альянс – це панацея від усіх проблем бізнесу. Але чи так це насправді? Альянсів є багато, і всі вони різняться за видами та метою створення. Деякі – як перший етап у процесі злиття. Інші – як «надбудова» для клієнтів на кшталт «яхт-клубу» для заможних. Про деякі реальні переваги слід говорити конкретно на прикладах.
«Наша найбільша «фішка» – це EРС (Energy Projects Construction), – відзначає Олександр Мартиненко, старший партнер CMS Cameron McKenna. – Фірма навіть має спеціалізований офіс по нафті та газу в Абердині (Шотландія), неподалік від центру нафтогазовидобувної промисловості. В інших фірмах це називається Major Projects (головні проекти)». Відповідаючи на запитання про розвиненість податкової практики, пан Мартиненко зазначив: «Ми вважаємо, що маємо істотну перевагу, оскільки CMS Cameron McKenna є частиною альянсу CMS, який є єдиним організмом, котрий має дуже потужні податкові практики по всій Європі. Наприклад, у складі CMS ми маємо CMS Bureau Francis Lefebvre – одну з найпотужніших юридичних фірм Франції, юристи якої мають міжнародну репутацію податкових гуру». З цим важко не погодитись. Наявність спорідненого офісу в іншій країні піднімає якість та пришвидшує надання послуг.
МЕРЕЖЕВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
Останнім часом все більше юридичних фірм воліють приєднуватися до світових юридичних мереж, таких як Lex Mundi, Terralex, TAGLaw тощо. Переваги саме мережевого альянсу очевидні: залишаючись самостійною юридичною фірмою, учасник мережі здобуває зовнішніх партнерів у різних юрисдикціях, розвиває систему альянсового підряду чи аутсорсингу (останнє пояснюється тим, що кожен член мережі може відправити свого клієнта зовнішнім партнерам і, відповідно, отримати клієнта від них на власній території). Основний плюс такого співробітництва – турбота про клієнта, упевненого, що в цій компанії є зв'язки з будьякою країною світу.
До речі, не всі вітчизняні юридичні компанії можуть вступити до певної мережі. Альянс у ролі «яхт-клубу для заможних» поки що тримає марку. Нещодавно рада директорів Lex Mundi проголосувала за визнання юридичної фірми Magisters (на той час ЮФ «Магістр & Партнери») своїм ексклюзивним членом по Україні. Ендрю Мак, партнер і голова практики M&A і корпоративного права фірми, так прокоментував подію: «Для нашої фірми велика честь стати членом Lex Mundi і приєднатися до поважаних фірм, що входять до цієї всесвітньої асоціації».
ДОВІДКА «ЮГ»
Lex Mundi
Lex Mundi – це провідна світова асоціація незалежних юридичних фірм. У неї входять більше 160 фірмчленів зі всього світу, що представляють більше 20 тисяч юристів. Організація забезпечує обмін професійною інформацією про глобальну практику і розвиток законодавства, сприяє спілкуванню між членами і допомагає своїм учасникам у постійному вдосконаленні для забезпечення потреб клієнтів. Фірми, що входять у Lex Mundi, розташовані в Північній Америці, Європі, Латинській Америці і Карибському басейні, Азії і Тихоокеанському регіоні, Ближньому Сході і в Африці. Через неприбуткове крило Lex Mundi, Pro Bono Foundation, члени асоціації надають безкоштовну юридичну допомогу орга
нізаціям, що займаються соціальною роботою в усьому світі. Об'єднання в мережу може проходити на підставі територіального принципу і залежно від спеціалізації компанії. Так, наприклад, спеціалізований альянс ius laboris об'єднує юридичні фірми, що спеціалізуються в трудовому праві. Існують також об'єднання у сфері імміграційного права (Immlaw) і нерухомості – (National Network of Estate Planning Attorneys). Відзначимо, що тільки чверть компаній, що входять до складу вищезгаданих об'єднань, мають чітко визначену вузьку спеціалізацію. Інші ж надають послуги широкого профілю, у тому числі і в названих вузьких сферах.
«Кращі Друзі»
Британська компанія Slaughter and Мау ще на початку 90-х років почала застосовувати інноваційну стратегію, що отримала назву «Кращі Друзі». Її сенс полягає в тому, щоби сформувати по всьому світу мережу юридичних фірм, близьких Slaughter and Мау за якістю послуг, що надаються. Керівництво Slaughter and Мау вважає свою стратегію альтернативою глобалізації юридичних фірм. Воно не бере на себе функції лідера: відносини будуються на принципах рівноправного партнерства з особливим акцентом на корпоративні цінності і бізнес-технології. Це є доволі істотним для компаній, які не зацікавлені в злитті.
Крім безпосередньої співпраці за проектами, керівники компаній-учасниць мережі організовують регулярні зустрічі своїх співробітників. З цією ж метою проводяться семінари і мініконференції. Зустрічі на рівні партнерів, що управляють, проводяться 34 рази на рік. Обговорюються економічні показники фірм, розвиток ринку і взаємовідносини між «Кращими Друзями». За необхідності створюються міжкорпоративні робочі групи, що спеціалізуються на тих або інших галузях права.
Всі фірми мережі «Кращі Друзі» мають також доступ до загальної бази даних. Причому кожна з фірм регулярно поповнює її, щоби всі партнери могли швидко і своєчасно отримати інформацію, що їх цікавить. Періодично компанії «обмінюються» співробітниками. Фахівці з однієї фірми тимчасово влаштовуються на роботу в партнерську фірму. Таким чином відбувається вельми ефективний обмін досвідом. Подібна практика також дозволяє партнерам краще зрозуміти корпоративну культуру один одного.
|
