№14(74)
27 липня 2006 року
|
|
Затверджений новий порядок посвідчення заповітів і доручень
Кабінет Міністрів України постановою № 940 від 6 липня ц.р. виклав у новій редакції Порядок посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених, який, на відміну від старог, був прийнятий із врахуванням положень нового Цивільного кодексу України.
Відмінність новоприйнятого Порядку полягає в тому, що старий Порядок щодо посвідчення заповітів і доручень раніше стосувався лише громадян України, а тепер – усіх фізичних осіб, що підпадають під юрисдикцію українського законодавства. Це положення значно розширює суб’єктний склад, адже дія документа стосуватиметься іноземців, осіб без громадянства та біженців. Збільшено обов’язки посадових та службових осіб, які посвідчують заповіт чи доручення – окрім стандартних, вони тепер мають перевіряти відповідність посвідчуваних заповітів і довіреностей вимогам закону і дійсним намірам осіб, котрі звернулися за їх посвідченням, а також посвідчувати зазначені документи на усне прохання осіб. Порядок посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених, містить визначення заповіту та довіреності.
Щодо посвідчувального напису, то тепер він може бути розміщений як на лицьовому, так і на зворотному боці заповіту чи довіреності. Причини відмови у посвідченні мають бути викладені у письмовій формі, якщо вчинення такої дії суперечить закону, не подано документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, дія не підлягає вчиненню посадовою особою, з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулася недієздатна фізична особа або особа, цивільна дієздатність якої обмежена.
Однією з нових особливостей заповіту є можливість складання його подружжям (у старій редакції таке положення не закріплювалося). Новелою нової редакції Порядку також є обов’язкова присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповітів. Згідно з Порядком свідком може бути фізична особа, що має повну цивільну дієздатність. А не може ним бути нотаріус або інша посадова, службова особа, спадкоємець за заповітом, фізична особа, яка не може прочитати або підписати заповіт внаслідок фізичної вади, хвороби чи з інших поважних причин. У заповіті зазначаються особисті дані свідка (прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, місце проживання, реквізити паспорта тощо). Він несе відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок розголошення ним відомостей, що стали відомі свідку у зв’язку з його участю у вчиненні нотаріальної дії, в установленому законодавством порядку.
|
