№21(156)
27 травня 2008 року
|
|
Погоджувальна рада адвокатів Узгодили плани
Відбулася перша всеукраїнська нарада голів кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатур (КДКА) за участю членів Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури (ВККА).
На заході були присутні представники громадських організацій юристів і адвокатів, представники Міністерства юстиції України, а також народний депутат України — автор зареєстрованого в парламенті законопроекту «Про адвокатську діяльність» Юрій Мірошниченко.
ГОСТІ ЗАХОДУ
Нарада була ініційована ВККА. Гість наради — Лідія Ізовітова, голова Вищої ради юстиції (ВСЮ), вибрана членом ВСЮ З'їздом адвокатів України звернула увагу на тенденцію подальшої уніфікації чинних законопроектів про адвокатури. Отже, у розроблювачів з'явилася загальна думка щодо розвитку адвокатур. Але поспішати із прийняттям нового закону пані Ізовітова не радить, оскільки новий закон повинен бути відшліфованим і максимально вивіреним. Небезпека уніфікації нині, на її думку, в якості одержуваної студентами-юристами освіти, що не у всіх вузах тримається на гідному рівні.
Володимир Богатир, заступник міністра юстиції України, виступаючи, відзначив, що цей процес не повинен відбуватися математичним додаванням представників двох професій — необхідно ретельно вивчити можливі наслідки уніфікації. Крім цього, пан Богатир підкреслив готовність Міністерства юстиції допомагати адвокатам у реформуванні адвокатур. Одним із результатів на сьогоднішній день є підготовлений Мін'юстом проект, відповідно до якого збільшується розмір оплати послуг адвоката за призначенням до 2,5 % від мінімальної заробітної плати за годину роботи.
Поява пана Мірошниченка — автора єдиного зареєстрованого в парламенті законопроекту «Про адвокатську діяльність» — розпочала етап дискусії. Під час обговорення законопроекту Мірошниченка дискусійним виявилося питання про уніфікацію, на якій наполягає автор проекту. Його позиція пов'язана з процесом проходження проекту в парламенті, тому, щоб проект був схвалений Верховною Радою, необхідно йти на компроміс: надати статус адвоката юристам-підприємцям, які мають певний досвід роботи в даній сфері. На його думку, новоспечені адвокати будуть працювати відповідно до законодавства про адвокатури, правил адвокатської етики, а також нести таку ж відповідальність, що й адвокати зараз.
Владимир Висоцький, голова ВККА, нагадав адвокатам слова міністра юстиції про те, що у випадку неприйняття позитивного рішення про уніфікацію міністерство розробить і буде сприяти прийняттю законів про юридичну професію й безкоштовну правову допомогу. Він запропонував вирішити питання, пов’язані з виключення такого поняття як «фахівець в області права». Не останнє місце займає чітке визначення можливості або неможливості об'єднання адвокатської діяльності з іншим видом діяльності; організація ведення єдиного адвокатського реєстру з відкритим доступом.
Голова КДКА м. Києва, член ВККА Інна Рафальська, аналізуючи законопроекти, відзначила, що перша частина проектів пана Мірошниченка, АЮУ й З'їзду адвокатів України практично не відрізняється один від одного. Пані Рафальська покритикувала структуру органів самоврядування адвокатів, викладену в розробленому законопроекті, оскільки в деяких випадках незрозуміла координація повноважень органів і членства в них, також не зрозуміло, хто веде єдиний реєстр адвокатів і видає свідоцтво.
Президент Асоціації юристів України Сергій Кононов зазначив, що в Україні необхідна цивілізована уніфікація двох професій, яка не буде обмежувати професійні інтереси адвокатів і юристів. Також він підкреслив, що змінювати положення Конституції України про вільний вибір свого захисника не потрібно. Треба на рівні закону встановити, що наданням правової допомоги на професійній основі (систематично й за плату) можуть займатися тільки адвокати. Це не виключає діяльності добровільних захисників інтересів громадян, однак таке представництво повинне бути разовим і безкоштовним, тобто не перетворюватися в бізнес.
Висновком можна назвати прийняття рішення про створення при ВККА робочої групи з метою обробки чинних проектів закону та знаходження загальних точок зору.
Коментар експерта
Ольга ДМИТРІЄВА,
директор юридичної фірми „Дмитрієва і Партнери”, голова Асоціації адвокатів України
Що для вас є уніфікація двох професій, яка б не обмежувала права та професійні інтереси адвокатів та юристів?
По-перше, ми виступаємо за те, щоби пройшла уніфікація двох видів діяльності: адвокатської та підприємницької юридичної приватної практики. Тобто залишаються юристи, які працюють на підприємствах, в державних органах, в організаціях. Але ми говоримо про те, що приватна підприємницька діяльність щодо надання юридичних послуг буде поглинена адвокатською діяльністю. Це питання стосується інтересів громадян і воно не може проходити безконтрольно. Всі виступають за необхідність такої уніфікації. Займатися представництвом інтересів як юридичних, так і фізичних осіб мають тільки адвокати, люди, які повинні стати членами адвокатської професійної спільноти, що буде організацією з власним самоврядуванням. Це буде гарантією професійного рівня спеціалістів, які цим займаються. Не буде існувати приватна підприємницька практика, функціонування якої можливе тільки після отримання свідоцтва про адвокатську діяльність.
Крім того існує питання про те, як практикуючим юристам, що займаються представництвом осіб у судах і консультуванням, отримати статус адвоката. Це питання ще не узгоджене, і варіантів дуже багато: чи всі юристи, які хочуть отримати адвокатське свідоцтво, складуть необхідні екзамени; чи всі будуть складати іспити, включаючи адвокатів, що мають свідоцтва, чи взагалі не буде екзаменів, а всі практикуючі юристи отримають статус адвокатів. Це ті питання, які має вирішити робоча група. Для представників адвокатури буде дуже важливим, що після отримання цього свідоцтва юристи будуть підконтрольні адвокатській спільноті та кваліфікаційно-дисциплінарним комісіям.
Як ви прокоментуєте пропозицію про ведення єдиного адвокатського реєстру з відкритим доступом?
Буде дуже добре, коли такий реєстр існуватиме і якісно функціонуватиме, але у двох частинах, щоби бути відкритим для будь-якої фізичної чи юридичної особи. Перший – відкритий для всіх, з елементарними даними ПІП, свідоцтво і загальні дані. Другий – більш глибокий, конфіденційний, доступний для працівників суду, прокуратури, інших адвокатів.
Існування такого реєстру матиме велике значення для адвокатської спільноти.
|
