№16(151)
22 квітня 2008 року
|
|
Як клієнт вибирає юриста Головний редактор «Юридичної газети», к. ю. н., магістр права (США), науковий співробітник Інституту держави і права НАН України, доцент факультету правничих наук Національного університету "Києво-Могилянська академія".
Як обирати юриста? Чим клієнтові керуватися, обираючи юриста? Ці та інші запитання – з-поміж ключових як для юриста, так і для клієнта.
Обираючи юриста, поінформований клієнт ураховує, індивідуально чи в сукупності, ряд критеріїв (чинників). Зокрема з-поміж чинників: (1) репутація, (2) компетентність і результат, (3) ціна (і якість) послуг. Підсумовуючи їх, можна сказати, що клієнт бажає обрати хорошого юриста (репутація), який компетентний успішно вирішити його правове питання (результат) за ціну (вартість послуг), яка доступна чи підходить клієнтові.
Репутація: Це думка про людину за його спиною. Вважатися хорошим, чудовим, супер-юристом – це те, чого прагнуть правники. Це приємно й потенційно привертає клієнтів. Гарна репутація має свою ціну; невипадково кажуть: унція репутації вартує фунту роботи. Репутацію ж юриста формують результати його роботи, оцінені клієнтом або іншими. Іншими, бо часом юристи нарощують репутацію за рахунок відомості. Хоча відомість (знаність) і репутація – не одне й те саме, вони в сукупності приносять ще більше плодів. Невипадково часом ім’я юриста цінується дорожче за його роботу. З хорошою репутацією юрист може розраховувати й на добру рекомендацію, читай - нових клієнтів.
Компетентність. Добра репутація без компетентності – лише передумова (а не умова) вибору юриста поінформованим клієнтом. Важко уявити собі, аби клієнт обрав судового адвоката для супроводу М&A-трансакції, як і навпаки. Проте є парадокс, влучно визначений у „Законі Гарднера”: 85 % людей будь-якої професії - не компетентні. Через складність юридичних питань, їхню індивідуальність юристу нерідко доводиться займатися справами, питаннями клієнта вперше. Тому йдеться не так про компетентність у конкретній справі, як про потенційну здатність юриста вирішити правове питання, навіть якщо йдеться про спеціалізацію. Рівень компетентності визначається за результатами. Але оскільки результат в юридичній сфері часто важко передбачити (не кажучи вже про те, що він часом лежить поза правовим полем), більш чітким критерієм є здатність юриста виявити і задовольнити потреби й інтереси саме клієнта; тобто, аби клієнт залишився задоволеним навіть, якщо його питання вирішено неповно.
Ціна. Кажуть, що ціна – це вартість плюс розумна винагорода за докори сумління при визначенні ціни. Юрист, який виставляє 300 чи 500 євро за годину розмови з клієнтом чи колегою-юристом (тобто за розмову, а не за безпосереднє вирішення питання клієнта) докори сумління списує на сумління фірми – ілюзорну категорію. Проте це не списує докору клієнта, який може мати резонанс. Можна стверджувати про відносність кореляції „ціна-якість” при наданні юрпослуг; адже якість послуг складно виявити наперед – це ще неготовий продукт у момент його замовлення. Натомість, якість юрпослуг закладається компетентністю юриста, його здатністю досягнути результату. Саме кореляція „ціна-результат” часто є визначальною при виборі послуг юриста. Іншими словами, потенційний клієнт хоче знати, скільки коштуватиме отримання потрібного йому результату. Його цікавить результат. Й він готовий буде заплатити за це розумну, доступну, а часом і будь-яку ціну.
Чи не є особистість юриста критерієм вибору? Робота юриста технологічна й тому в певному ремісницькому, редукованому смислі, юрист – це такий собі юридичний робот (звідси й юридичні автоматизовані системи). Клієнти очікують від юриста технічної за характером виконання роботи: роз’яснень, підготовлених документів тощо. Водночас, наймаючи юриста, клієнт свідомо чи підсвідомо шукає у ньому й свого представника, повіреного. В цьому плані йдеться про пошук особистості такого юриста, яка найбільше підходитиме чи задовольнятиме клієнта психологічно в площині як професійних, так й індивідуальних рис. Особистість як чинник вибору залишається дискусійним питанням для клієнта, але навряд чи для юриста.
|
