№7(142)
19 лютого 2008 року
|
|
Стратегія юридичної фірми – головні питання «Юридична газета»
Розуміння основних тенденцій розвитку юридичного ринку може базуватися на різному підґрунті – економічному аналізі, погляді та очікуваннях клієнта, прогнозі чиновників тощо. Але в будь-якому разі, вивчаючи основні тенденції ринку, юридичні компанії намагаються відповідним чином сформувати свою стратегію розвитку, щоб не втрачати позиції.
Звичайно, така стратегія формується не за одну годину і не на один рік. Все залежить від тієї ніші, яку займає фірма на ринку надання юридичних послуг. Великі компанії, які так чи інакше охоплюють всі сфери практики, розробляють свою стратегію відповідно до свого становища. Продовжуючи нарощувати потенціал, останні виходять на зовнішні ринки та перетворюються у такі собі «транснаціональні юридичні корпорації».
Про стратегію взагалі
Загальна (генеральна) стратегія розвитку будь-якої компанії (і не тільки юридичної) пов’язана з діяльністю підприємства в цілому, використанням всіх ресурсів і орієнтована на виконання його головної мети. Допоміжні (чи, як їх ще називають, виробничі) види стратегій забезпечують реалізацію генеральної стратегії підприємства по окремих напрямках і видах діяльності, використанню окремих видів ресурсів.
Стратегічні плани повинні не тільки залишатися цілісними протягом тривалого часу, але й бути достатньо гнучкими, щоб за необхідності можна було здійснити модифікацію та переорієнтування. Загальний стратегічний план варто розглядати як програму, що спрямовує діяльність фірми протягом довгого періоду. Звичайно, що мінлива політична, а звідси й економіко-соціальна обстановка змушують до внесення постійних корективів.
Мета та цілі – до чого прагнемо?
Першим і найбільш істотним рішенням на етапі планування не тільки бізнесу, але й стратегії загалом є мета діяльності. Діяльність юридичної компанії на ринку спрямована на досягнення певних стратегічних цілей і тактичних завдань, які дозволяють забезпечити ефективну господарську діяльність, виживання і конкурентоспроможність на ринку. Відповідно до цього, метою, а точніше, ціллю існування юридичної фірми можна визначити якісні та кількісні характеристики функціонування фірми як суб’єкта господарювання. Проте отримання прибутку не єдина мета компанії, тим паче юридичної. Обслуговуючи бізнес, юрист надає йому завжди бажаного відчуття спокою та захищеності. Впевненість у тому, що всі твої дії відповідають букві закону, автоматично зменшує завжди присутній на ринку економічний ризик.
Діяльність pro bono, яку почали впроваджувати деякі юридичні фірми, лише опосередковано асоціюється з прибутком (а в ідеалі і взагалі не асоціюється) і спрямована на досягнення соціального ефекту. Звісно, в нашій країні, зазначена діяльність якоюсь мірою є частиною тієї ж таки іміджевої стратегії, направленої на формування привабливого образу компанії західного зразка й на залучення іноземного клієнта. На Заході ж діяльність pro bono є усталеною традицією, нормою співіснування юриста та громади.
Зрозуміло, що мета та цілі існування юридичної компанії змінюються в залежності від «стадії життєвого циклу» - від першого клієнта до освоєння ринків на іншому континенті, від підписання партнерської угоди до отримання нагороди Best Law Firm of the Year.
Цілі підприємства в залежності від стадій життєвого циклу Стадія життєвого циклу | Головна мета підприємства | Основне завдання | Народження | Виживання | Вихід на ринок | Дитинство | Короткочасний прибуток | Закріплення позицій на ринку | Юність | Прискорений ріст обсягів продажів і прибутку | Захоплення своєї частини ринку | Рання зрілість | Постійний ріст обсягів діяльності | Диверсифікація діяльності (освоєння додаткових напрямків діяльності) | Зрілість | Формування іміджу підприємства та збалансований ріст | Закріплення позицій підприємства на опанованому ринку | Старіння | Збереження позицій | Забезпечення стабільності господарської діяльності | Відродження | Оживання (пошук додаткових імпульсів у діяльності) | Омолодження (технічне переозброєння, нові постачальники, застосування нових технологій тощо) |
На перший погляд може здатися, що за логікою, в таблиці все ж повинна існувати й остання стадія, проте з огляду на те, що стаття спрямована саме на те, щоб допомогти в управлінні юридичною фірмою та уникнути (хоча б найближчим часом) настання заключної стадії, можна залишити її обговорення на майбутнє. Хоча, яке ще більш стратегічне рішення може бути, ніж рішення про припинення існування юридичної компанії? До того ж, не завжди припинення існування фірми означає кінець. Навпаки, це може бути початок чи перехід на нову стадію розвитку об’єднаної компанії.
Особливості злиття та поглинання на юридичному ринку характеризуються тим, що зазвичай, домінантний суб’єкт, який проявляє ініціативу та має непогані перспективи для розвитку, дружньо поглинає менш активну компанію разом із її клієнтською базою. При цьому описане явище може набувати і форми злиття - це можна побачити за такою ознакою як зміна бренду (назви юридичної компанії). У будь-якому разі, керівники компанії, що приєдналася, отримують непогані посади (зазвичай партнерські) та матеріальне заохочення, що є гарним стимулом для прийняття рішення про приєднання.
Партнерство
Питання формування стратегії, пов’язаної з партнерськими відносинами, є одним із першочергових. Керівництво новоствореної компанії, котра має чіткі уявлення про подальший свій розвиток, повинно вирішити, яку модель доступу до партнерських посад запровадити.
Відомо, що юристи – амбітні люди, які звикли не лише отримувати винагороду за свою працю, але й певне визнання. Просування по кар’єрній драбині дає не тільки підвищення гонорарів, а й підкреслює соціальний статус особи, що психологічно іноді важить більше, ніж різниця у гонорарах на попередній посаді та на чинній посаді партнера.
Допускаючи особу до партнерства, керівництво тим самим оцінює не тільки професійний досвід, якого вона набула за роки практики, але й здатність її до прийняття рішень, ефективність управління підлеглими, наявність особистих зв’язків і контактів, що можуть знадобитися компанії в подальшому.
Уже на етапі входження на ринок перед керівництвом юридичної фірми постає питання про вибір моделі поведінки в партнерських відносинах. Деякі обирають закриту модель, де є головний (зазвичай керуючий) партнер, навколо якого зібрані «наближені», які посідають партнерські посади та відповідають за окремі сфери практики. Потрапити в коло «наближених» майже неможливо. Така модель характеризується як закритістю в корпоративній ієрархії, так, зазвичай, і закритістю на ринку.
Моделі, яка б надавала можливість кожному юристу стати старшим юристом, а згодом і партнером - не існує. Але модель, яка відрізняється від першої (є більш відкритою), безперечно, застосовується на ринку. Загалом, можливість набути статусу партнера тут мають ті, хто проявив свої професійні якості та корпоративну відданість. Така модель присутня зазвичай на етапі захоплення своєї частини ринку та диверсифікації діяльності. При цьому пошук партнерів ведеться не тільки серед колективу, але й за його межами. Партнери-інсайдери, тобто особи, котрі до того, як посісти посаду партнера займали відповідну посаду в іншій компанії чи просто мають ім’я та великий досвід роботи в конкретній галузі, також характерні для відкритої моделі.
За великим рахунком, штампування поведінки юридичних фірм у питанні партнерства є дещо стереотипним та не завжди виправдовує себе. Прийняття особи до партнерського складу – це стратегічне рішення. У керівництва в цьому питанні може й не бути стратегії взагалі, але ззовні може здаватися, що остання присутня. Якщо навіть дотримуватися погляду існування моделей поведінки, вишукуючи якісь об’єктивні чинники, можна із впевненістю твердити, що закрита модель так чи інакше приходить на зміну відкритій. Це пояснюється тим, що охопивши певний ринок та зайнявши там своє місце, юридична компанія може лише час від часу як набувати, так і позбавлятися клієнтури, радикально нічого не змінюючи. Це і є період зрілості. Одним із виходів на даному етапі є опанування інших ринків.
Що ж до партнерства, то як і будь-який інший, юридичний бізнес має свої ризики. Останнім часом різні компанії майже одночасно заявили про зміну партнерського складу, але цікаво прослідити, в який спосіб.
На прес-конференції юридичної фірми "Шевченко Дідковський і Партнери" 20 грудня 2007 року було оголошено про зміни в партнерському складі та менеджменті фірми з 1 січня 2008 року. Ігор Шевченко, співзасновник та керуючий партнер фірми, вирішив припинити юридичну практику та, як наслідок, партнерство у фірмі та повністю зосередитися на розвитку діяльності Форуму молодих лідерів України, який він заснував у 2006 році. Партнер Рисбек Токтомушев також припиняє юридичну практику і свою роботу в фірмі та переходить на посаду генерального директора Інвестиційної компанії "Євразія-Україна".
Три старші юристи фірми - Ігор Свєчкар, Ірина Поканай і Світлана Порощук, обрані партнерами. «Що стосується старшинства серед юристів, то, як поширено в світі, ми проводимо градацію юридичного персоналу за результатами щорічної атестації. Рішення щодо обрання нових партнерів було прийнято раніше, а на початку лютого будуть затверджені рівні старшинства і для всіх інших юристів фірми. Але це ніяким чином не впливає на пошук нових співробітників. Як і наші конкуренти, ми знаходимось в постійному пошуку юридичних талантів, як молодих, так і досвідчених», - прокоментував старший партнер Армен Хачатурян.
Прес-центр АК «Коннов і Созановський» 24 грудня 2007 року повідомив, що з 1 січня 2008 року склад партнерів адвокатської контори поповнять 5 старших юристів: Євгенія Дербал, Борис Лобовик, Олена Попко, Олексій Пустовіт і Юлія Семеній. Нові партнери очолять практики, у яких вони раніше працювали як старші юристи.
За словами старшого партнера Сергія Коннова, «це рішення було продиктовано, у першу чергу, заслугами старших юристів, які не перший рік працюють в адвокатській конторі, є провідними спеціалістами у своїх галузях і на ділі довели здатність ефективно сприяти розвитку фірми й закріпленню її позицій на українському й закордонних юридичних ринках». Керуючий партнер Тетяна Глухівська відзначила, що «нові молоді ініціативні партнери - це завжди позитивний крок, оскільки їх залучення сприяє новому баченню розвитку фірми, віднайденню нових ідей і підходів».
Імідж
Визначення того, як компанія позиціонуватиме себе на ринку, є одним із найважливіших стратегічних завдань. За умови приблизно однакової якості надання послуг великими юридичними компаніями, якої тільки можливо досягти в нашій правовій та судовій системах, визначальними стають не тільки особисті контакти та репутація, але й зовнішній вигляд. Психологічні особливості споживача (товар купуємо по обгортці) дається взнаки.
Незважаючи на те, що абсолютна більшість представників юридичного бізнесу позиціонує себе як відкритих, надійних, професійних партнерів бізнесу, їх поведінка на ринку істотно різниться. Значно відрізняються навіть офіси різних юридичних фірм та сайти, за допомогою яких можна дистанційно ознайомитися з юридичною фірмою, її послугами, історією створення, клієнтами (лише на декількох сайтах можна натрапити на перелік клієнтів), юристами та їхніми біографіями тощо. Також дається взнаки суспільна діяльність компанії – кількість проведених семінарів, круглих столів, в яких брали участь юристи компанії, з’їздів, форумів, конференцій. Навіть якщо кількість є однаковою у декількох компаній, різниця полягає у тому, як вони це демонструють.
Формуючи стратегію розвитку юридичної фірми та приймаючи окремі стратегічні рішення, керівники юридичних компаній постають не тільки в ролі власників бізнесу, менеджерів, але й юристів. Загальна стратегія залежить у першу чергу від тих цілей, які поставила перед собою компанія. Якщо метою діяльності є супроводження того бізнесу, з яким (супроводжуючи який) компанія зайшла на ринок, то стратегія формується відповідно. Але зазначені цілі самі по собі призводять до того, що така компанія зупиняє своє зростання, стає залежною від конкретного капіталу, перетворюючись на розширений юридичний департамент.
Юридична фірма має бути незалежною від будь-якого капіталу, щоб не потрапити до пастки конфлікту інтересів різних капіталів, а з ними і політичних конфліктів. Хоча з моменту започаткування перших юридичних компаній в Україні минуло близько 15 років, але багато з них уже відомі у світі й рекомендовані окремими аналітичними центрами та рейтинговими агентствами як найкращі представники не тільки країни, але й регіону. Окремі юридичні фірми, засновані в Україні, такі як «Магістр & Партнери», «Волков і Партнери», «Саєнко Харенко» зараз опановують ринки Європи, Росії та країн колишнього СРСР. З іншого боку, Україна стала центром інтересів та новим викликом для багатьох іноземних юридичних компаній, які зараз стабільно почуваються на нашому ринку.
|
