№6(141)
12 лютого 2008 року
|
|
Юрист enamorato або як мати справу з «юридичним романом» Головний редактор «Юридичної газети», к. ю. н., магістр права (США), науковий співробітник Інституту держави і права НАН України, доцент факультету правничих наук Національного університету "Києво-Могилянська академія".
Справжній юрист – людина переважно раціонально пристрасна. Часом – пристрасно раціональна, часом просто пристрасна. Тому закохуватися для неї природно.
Розповідають десятки історій про закоханих юристів. Немало з колег познайомилися, закохалися й одружилися, займаючись професійною підготовкою і діяльністю.
Проте, що якщо почуття розвиваються на роботі?
У мене й самого є історія. Після навчання у США я працював у Німеччині корпоративним юристом на великій міжнародній ЮФ. В нашому офісі працювало близько двох десятків колег, серед них і жінки. Приватно ми спілкувалися здебільшого за обідом. Одного разу на фірму прийшла працювати молода німецька юристка. Наші кабінети були на одному поверсі і я нерідко заглядав до неї, вітався, цікавився як у неї йдуть справи. Не буду приховувати: вона мені сподобалася… Але розвиток подій став несподіваним: невдовзі в мене відбулася розмова з офіс-менеджером. Німець популярно пояснив мені, що непокоїться і порадив більше не спілкуватися з юристкою, не заглядати до неї в офіс. Спочатку це мене дуже вразило. Невдовзі я зрозумів: його турбував не я і не юристка, а продуктивна атмосфера на фірмі.
То невже все так безперспективно?
Нині менеджмент юридичних фірм змушений змиритися з реаліями. Змінювати свою романтичну політику. Аргумент переконує: проводячи багато часу на роботі, юристи вимагають поваги до приватного життя. Зокрема, права на приватність на роботі. Співробітники протестують проти заборони приватних романтичних стосунків.
Спеціалісти ж відзначають, що романтика – це добре, якщо юрист справляється з обов’язками. Разом із тим вони радять перестрахуватися. Зокрема, в ЮФ пропонується зобов’язувати юристів-асоціатів (найманих працівників) підписати документ про відмову від претензій в разі негативної оцінки праці працівника чи відсутності просування. Щодо партнерів (співвласників), консультанти радять позбавити їх права голосу з питань просувань чи підвищень зарплати юриста-асоціата, з яким він перебуває в романтичних стосунках під час таких стосунків, а також упродовж 5 років після їх припинення. Такі обмеження права на приватне життя консультанти вважають обґрунтованими.
А як бути з інтимними стосунками з клієнтом. Звісно, ці стосунки можна розвивати й не на роботі, але ефект на роботу він може мати. Спеціалісти відзначають: статеві відносини з клієнтом є різновидом професійного ризику, а тому норми професійної поведінки юриста передбачають обмеження сексуальної свободи юриста заради професії.
Тоді може виникнути питання: а що коли юрист і клієнт або юристи-співробітники є подружжям, коханцями, партнерами?
По-перше, стандарти найму, наприклад, на ЮФ передбачають заборону чи обмеження найму родичів, наприклад, подружжя (до речі, в українському юрбізнесі, зокрема в сегменті західних ЮФ, мені відомі випадки, коли чоловік і дружина, рідні брати змушені працювати на різних ЮФ). По-друге, норми передбачають виняток із правил: не забороняються статеві стосунки, розпочаті до початку відносин «правник-клієнт».
Хай там як: резон заборон та обмежень не так у бажанні перешкодити приватним стосункам, як у тому, аби приватні стосунки не перешкоджали професійній діяльності. Тим більше, що перешкоджати необхідному часом безперспективно. Особливо, якщо український юрист – enamorato (enamoratа), тобто, італійською, закоханий (закохана). І не лише в День Святого Валентина. У день, коли, можливо, менеджменту та юристам варто забути про обмеження, аби залишатися пристрасним.
|
