№5(140)
05 лютого 2008 року
|
|
Стан і перспективи розвитку правовідносин у сфері відчуження земель сільськогосподарського призначення Умови продовження та зупинення дії мораторію на землю «Юридична газета»
У Києві 25 січня 2008 року у Прес-центрі інформаційного агентства ЛІГАБізнесІнформ відбулося засідання круглого столу на тему «Стан і перспективи розвитку правовідносин у сфері відчуження земель сільськогосподарського призначення, умови продовження та зупинення дії мораторію на землю», організованого Всеукраїнською громадською організацією «Всеукраїнська Третейська Ліга».
У роботі круглого столу першим питанням на порядку денному було обговорення змін, внесених до Земельного кодексу України у зв’язку з прийняттям ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік». Обговорювалася перспектива призупинення дії мораторію на відчуження окремих різновидів земель в 2008 році. В цілому учасники засідання зійшлися на тому, що зміни земельного законодавства, прийняті Верховною Радою разом із законом «Про державний бюджет на 2008 рік», вимагають термінової та ретельно продуманої корекції, оскільки на практиці вони призвели до виникнення лише додаткових проблем на місцях: - зупинився процес відведення земель. Це стосується, в першу чергу, підприємств, які відповідно до інвестиційних договорів провели перерахування на розвиток інфраструктури і почали вже виконання інших робіт за цими договорами, оплатили виготовлення проектної документації та зазнали інших поточних витрат і на останньому етапі виникли труднощі в отриманні рішення ради або держадміністрації про виділення землі;
- досі не проведене зонування земель, що створює великі складнощі при визначенні їх призначення і подальшого способу використання;
- проведення земельних аукціонів на сьогодні є незаконним, оскільки, по-перше, вони мають відбуватися на підставі закону і, по-друге, проводити земельні торги може лише організація, що володіє відповідною ліцензією. Наразі законодавством так і не визначено ліцензійні умови та орган, уповноважений надавати відповідні ліцензії;
- в Україні і досі не сформовано ринок землі. Будь-які зволікання з його формуванням призведуть лише до поширення нових корупційних схем відчуження земельних ділянок. З економічної точки зору, це призводить до нестабільності господарювання, оскільки всі, кому належить земля сільгосппризначення перш за все бажають її продати. Наразі ж ті, хто можуть дозволити собі викупити цю землю аж ніяк не збираються займатися виробництвом сільгосппродукції. Тож Україна має всі шанси через декілька років остаточно втратити свій аграрний сектор.
Учасники засідання підсумували розгляд першої теми побажаннями якнайшвидшого реформування законодавства в напрямку створення соціально захищеного ринку земель. При цьому висловлювалися сподівання, що швидкість не буде негативно впливати на ефективність законотворення.
Про юридичну силу третейських рішень
Друга частина засідання була присвячена перспективам розвитку та внесення змін до чинного законодавства щодо третейського розгляду. Вона пройшла під знаком обговорення рішення Конституційного Суду України від 10.01.2008 (справа про завдання третейського суду). У своєму рішенні КСУ визначив, що третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема, методів арбітражу. Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в абз. 7 ст. 2, ст. 3 ЗУ «Про третейські суди», є здійсненням ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного ч. 5 ст. 55 Конституції України. Також було з’ясовано, що забезпечення примусового виконання рішень третейських судів перебуває за межами третейського розгляду та є завданням компетентних судів і державної виконавчої служби. Отже, проблема виконання рішень третейських судів залишається: ви можете отримати рішення на свою користь, але звернувшись до виконавчої служби на підставі даного рішення, отримаєте відмову у вчиненні будь-яких дій. Та ж ситуація і з іншими державними органами (БТІ, Пенсійний фонд, Держземагенція тощо), яких суд загальної юрисдикції може зобов’язати вчинити певні дії на користь громадянина, а третейський суд – ні.
|
