№5(140)
05 лютого 2008 року
|
|
Проблемні питання застосування земельного законодавства у 2008 році Підсумки засідання круглого столу «Юридична газета»
У Києві 24 січня 2008 року в Прес-центрі інформаційного агентства ЛІГАБізнесІнформ відбулося засідання круглого столу на тему «Проблемні питання застосування земельного законодавства у зв’язку із прийняттям Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік», організованого асоціацією «Земельна спілка України».
Відкриваючи засідання круглого столу, перший заступник Голови Ради Асоціації «Земельна спілка України» Анатолій Вовк відзначив, що вперше в історії країни законом про бюджет внесені такі серйозні зміни до земельного законодавства. Ці зміни торкнулися повноважень державних органів і органів місцевого самоврядування і, поза сумнівом, матимуть економічні наслідки.
Так, відповідно до змін, внесених до Земельного кодексу законом про держбюджет, Держземагентство і державні органи приватизації наділені повноваженнями розпорядження й продажу земель державної та комунальної власності, зокрема земель сільськогосподарського призначення. Не менш значущим є положення про обов'язкове проведення земельних аукціонів під час продажу або передачі в оренду державних і комунальних земельних ділянок. При всій прогресивності цього рішення, воно містить достатньо нюансів, які не були враховані при розробці нових норм Земельного кодексу.
Народний депутат України, голова підкомітету Верховної Ради України по земельних відносинах Валерій Бевзенко чітко зауважив випадки, за яких проведення аукціонів з продажу права оренди земель державної та комунальної власності, на його думку, є недоцільним. Йдеться про передачу земель під будівництво лінійних об'єктів – нафто- і газопроводів, ліній електропередач, доріг, аеропортів тощо.
Це ж стосується і підприємств, що займаються розробкою корисних копалин. Дозвіл на розробку надр ці компанії отримують на аукціонах. У результаті внесених змін до чинного законодавства, компанії, що вже купили ліцензію на розробку надр саме на цій ділянці, повинні пройти ще через один аукціон, цього разу з придбання права оренди землі.
Пан Бевзенко відзначив, що Комітет із питань аграрної політики і земельних відносин уважно проаналізував проект закону про держбюджет на 2008 рік і передав свої зауваження в профільний комітет Верховної Ради, проте думка земельного комітету була проігнорована. Народний депутат висловив надію, що найближчим часом комітети Верховної Ради допрацюють внесені зміни, і на одному з березневих засідань сесії Верховної Ради виявлені в законі суперечності та недоліки будуть усунені.
Аукціон і повноваження Держземагентства
Заступник Голови Державного агентства земельних ресурсів України Віктор Петрук у своєму виступі відзначив, що Держземагентство не може виконати покладені на нього функції з продажу земель сільгосппризначення через відсутність на сьогоднішній день ринку таких земель. Не прийнято ключові закони «Про ринок земель», «Про державний земельний кадастр». Та й більшість інших законів, відзначив В. Петрук, на сьогодні теж, на жаль, неможливо виконувати. За його словами, ухвалення закону про бюджет і зміни, що послідували за цим, у земельному законодавстві викликали велику кількість звернень як з боку місцевих органів влади, так і суб'єктів господарювання. Як приклад було наведено ситуацію, що склалася на Львівщині, де згідно з інвестиційними угодами, укладеними торік, приватні компанії вже вклали значні засоби в розвиток інфраструктури населених пунктів і підготували необхідну землевпоряджувальну документацію. Проте отримати в оренду земельну ділянку вони не можуть, оскільки місцеві органи влади зараз не мають можливості виконати свої зобов'язання за інвестиційним договором і передати в оренду земельну ділянку своїм рішенням.
Микола Красник, головний консультант Комітету з питань аграрної політики і земельних відносин Верховної Ради України, звернув увагу на те, що всі земельні аукціони, які відбулися, пройшли з порушенням закону, оскільки досі не вирішено питання видачі ліцензій на їх проведення.
Генеральний директор Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів» Юрій Тараторін частково погодився з експертом, повідомивши, що практично після кожного земельного аукціону, проведеного компанією, у правоохоронних органів виникали питання до організаторів торгів. Проте він зазначив, що зміни в земельному законодавстві будуть поштовхом до розвитку ринку землі. На його думку, місцеві органи влади вже готові до такого повороту подій, а інвесторові простіше придбати землю на аукціоні, тому що він отримає у власність або оренду ділянку зі всіма необхідними документами й дозволами, що зекономить йому купу часу та грошей.
Завідувач кафедри Національного аграрного університету Андрій Мартин доволі песимістично оцінив перспективи розвитку ринку на фоні нових норм закону. Експерт звернув увагу на те, що ключовими пунктами в прийнятих нововведеннях є повноваження й аукціони. При цьому А. Мартин відзначив, що ці нововведення розроблялися у Міністерстві фінансів, і саме тому так багато уваги було приділено повноваженням Фонду держмайна. Проте розробники змін до закону не врахували, що для того, щоб продати землю на аукціоні необхідно підготувати землевпоряджувальну документацію, провести оцінку земельної ділянки і затвердити все в місцевій раді.
Не заперечуючи необхідність продажу земель з аукціону, А. Мартин, як і інші учасники круглого столу, відзначив, що проведення земельних аукціонів на сьогодні є незаконним актом, оскільки за законом проводити земельні торги може тільки організація, що володіє ліцензією на цей вид діяльності. Проте, попри рішення, прийняте ще в 2003 році, до цих пір так і не визначено орган, уповноважений надавати такі ліцензії та не вироблені ліцензійні умови.
Ще одним не дуже вдалим рішенням А. Мартин вважає нове положення Закону, яке передбачає, що стартова ціна земельної ділянки при продажу на аукціоні, не може бути нижча за ту, яка склалася в даному населеному пункті. "Очевидно законодавець думав, що у нас країна складається тільки з населених пунктів, а за їх межами землі немає. Крім того, у нас в країні не діє механізм зі здійснення моніторингу продажу землі. І взагалі, якщо ми продали ділянку на Хрещатику, то тепер і на Троєщині продавати землю по двісті-триста тисяч доларів за сотку?». А. Мартин вважає, що ринок землі в населених пунктах перегрітий, але, читаючи нові положення «земельних» законів, стає зрозуміло, що земля дешевшою не стане, оскільки держава має намір будь-яким шляхом витягнути максимальний прибуток із її продажу. У результаті це призведе до подальшого зростання вартості житла й остаточної зупинки ринку.
Ніби підсумовуючи засідання, керівник Всеукраїнської ліги розвитку ринку землі Віктор Заяць звернув увагу учасників круглого столу на те, що закон про державний бюджет є фінансовим документом. Неприпустимо, щоб такий документ вносив зміни до основоположних законів, у т. ч. і до Земельного кодексу. Це заборонено чинним законодавством. Проте розробники Закону проігнорували цю вимогу, що ставить під сумнів легітимність змін.
|
