|
«Магістр & Партнери» допомогли зберегти мільйонні державні кошти Справа «Енергоатома» завершилась цілковитою перемогою останнього «Юридична газета»
Однією з найбільш резонансних справ, за перебігом якої стежила «Юр.Газета» протягом 2007 року, стала справа за участю ДП «НАЕК «Енергоатом», яку Господарський суд м. Києва почав розглядати ще 18 липня 2007 року, проте рішення виніс лише 22 січня цьогоріч.
Представниками інтересів однієї зі сторін цієї справи (ДП «НАЕК «Енергоатом»), на користь якої суд, зрештою, і виніс рішення, виступили юристи ЮФ «Магістр & Партнери».
ФАБУЛА СПРАВИ
Нагадаємо читачам обставини даної справи.
У листопаді 2001 року ТОВ "ВВД" (позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення боргу з ДП «НАЕК "Енергоатом" за договором комісії, відповідно до якого ТОВ "ВВД" повинно було від власного імені, але за рахунок „Енергоатома”, придбати ротори низького тиску до турбіни К-1000/60-3000 в кількості 4 шт. для Південно-Української атомної електростанції.
На виконання згаданого договору комісії позивач придбав вказане обладнання в іноземної компанії Gentwin Systems (Ірландія). Однак, як було встановлено на той час Господарським судом м. Києва, державне підприємство не забезпечило позивача всіма необхідними грошовими коштами, щоб останній міг виконати свої зобов’язання перед іноземною компанією. Як результат, Господарський суд м. Києва, виніс у лютому 2002 року рішення, яким ДП «НАЕК „Енергоатом” було зобов’язане сплатити багатомільйонну суму на користь позивача. Згадане рішення було підтримане постановами судів апеляційної та касаційної інстанцій.
Проте у квітні 2007 року ДП «НАЕК „Енергоатом” стало відомо, що іноземна компанія, на користь якої позивачем мали бути перераховані грошові кошти за придбане обладнання, припинила своє існування 7 років тому (у 2000 році).
Отже, на час звернення позивача (ТОВ "ВВД") до суду іноземної компанії, перед якою позивач мав фінансові зобов'язання щодо сплати за придбані ротори, просто не існувало. З припиненням існування цієї іноземної компанії припинили своє існування і зобов’язання ТОВ "ВВД" щодо неї.
Дізнавшись про вищезазначені обставини, «НАЕК "Енергоатом" звернулося до суду з метою повернення коштів, які були передані ТОВ "ВВД" для виконання останнім уже неіснуючих зобов’язань.
Юридичний захист інтересів «Енергоатома» здійснювала команда юристів ЮФ «Магістр & Партнери» у складі Олега Бекетова, Андрія Сидоренка та Дмитра Марчукова під керівництвом партнерів фірми Олексія Рєзникова та Сергія Свериби.
Перегляд даної справи за нововиявленими обставинами тривав у Господарському суді м. Києва більше, ніж півроку. Однією з основних причин такого затягування розгляду справи стала поведінка у процесі представників ТОВ "ВВД".
Аналізуючи сьогодні кінцеве рішення суду, зокрема визначену в ньому правову оцінку поданих сторонами доказів, можна припустити, що представники цієї компанії усвідомлювали, що шансів виграти справу в них майже немає, тому й прагнули затягнути процес і заплутати судовий розгляд.
Як було спростовано аргументи протилежної сторони
Основою правової позиції ТОВ "ВВД" стала низка тверджень: по-перше, ліквідація ірландської компанії Gentwin Systems не є нововиявленою обставиною, оскільки ще у 2001 році ТОВ "ВВД" повідомляло про цей факт представника "Енергоатома" відповідним листом; по-друге, ця обставина взагалі не є істотною для справи, оскільки ще у 2000 році відбулася уступка вимоги за даними зобов’язаннями, і кредитором тепер виступає інша іноземна компанія, про що теж «НАЕК "Енергоатом" нібито вчасно повідомлявся.
Проте ці та інші твердження представників ТОВ "ВВД" протягом судових засідань так і не були підкріплені жодним документом. Фактично ТОВ "ВВД" не спромоглося подати ані належним чином завірених копій, ані оригіналів документів, які би підтвердили хоча б одне з вищезазначених тверджень. Зауважимо, що суд декілька разів робив перерви саме з метою надання можливостей представнику ТОВ "ВВД" зібрати необхідні документи, зокрема у правоохоронних органів, які, за словами представників ТОВ «ВВД», нібито зробили виїмку таких документів.
Натомість представники «НАЕК "Енергоатом" послідовно довели, що факт існування жодного з документів, на які посилається ТОВ "ВВД", встановити неможливо, оскільки цих документів або належних записів про їх існування немає ані в архівах «НАЕК "Енергоатом", ані в протоколах виїмки та обшуку щодо ТОВ "ВВД". Представники "Енергоатома" надали навіть лист від МВС України, яким укотре було підтверджено, що документів, на які посилається представник ТОВ "ВВД", у даного ТОВ не вилучалося.
Більше того, з пояснень представників ТОВ «ВВД» випливало, що новим кредитором за зобов’язаннями, що розглядалися, виступала вже інша іноземна компанія, а саме - Redtex Group LLC. Проте представники «Енергоатома» надали суду переконливі докази у вигляді листа Міністерства економіки України від 10 серпня 2007 року (належним чином завірену копію листа було залучено до матеріалів справи, а оригінал був оглянутий на судовому засіданні 05.11.2007), а також витягу з реєстру Державного департаменту: Управління реєстрації корпорацій, з веб-сторінки офіційного штату Делавар (США), де було зареєстровано дану іноземну компанію (належним чином засвідчена копія витягу та переклад було долучено до матеріалів справи), згідно з якими було встановлено, що компанія Redtex Group LLC була ліквідована ще 1 червня 2003 року.
Також згідно з Актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності самого ТОВ "ВВД", який також надали суду представники «Енергоатома», по бухгалтерському обліку ТОВ станом на 1 листопада 2001 року існує заборгованість саме перед компанією Gentwin Systems в сумі 5483525, 87 грн. за відповідним договором, а не перед компанією Redtex Group LLC. Це стало додатковим свідченням необґрунтованості твердження про наявність факту переуступки права вимоги за даними зобов’язаннями.
Формальні зачіпки не допомогли
Ще одним із аргументів, за допомогою якого представники ТОВ «ВВД» намагалися піддати сумніву правову позицію «Енергоатома», стало твердження про, буцімто, неможливість розгляду як доказу листа Міністерства економіки України та доданих до нього документів, яким ДП «НАЕК «Енергоатом» було повідомлено про ліквідацію ірландської компанії Gentwin Systems.
В обґрунтуванні цього твердження ТОВ «ВВД» посилалося на Положення про порядок ведення реєстру власників іменних цінних паперів.
У той же час, як справедливо було зазначено у рішенні суду, нормативним актом, що встановлює порядок доказування обставин, на який посилається сторона у справі, є Господарський процесуальний кодекс України.
Стаття 36 ГПК України встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Отже, відповідний лист Міністерства економіки України та додані до нього документи є письмовими доказами в розумінні Господарського процесуального кодексу, оскільки вони є документами, які містять дані про обставини, котрі мають значення для правильного вирішення спору.
Водночас Положення про порядок ведення реєстру власників іменних цінних паперів регулює відносини, пов'язані з веденням реєстру власників іменних цінних паперів, та не має ніякого стосунку до процесу доказування у господарському судочинстві.
Таким чином, на думку суду, відповідний лист Міністерства економіки України та додані до нього документи є належними доказами.
Ще однією зачіпкою, якою намагалося скористатися ТОВ «ВВД», стала його спроба отримати докази на користь своєї правової позиції від компанії Gentwin Systems, про що було повідомлено суд. Проте для суду так і залишилося незрозумілим те, яким чином ТОВ «ВВД» збиралося отримати які-небудь документи від давно ліквідованої компанії.
Рішення прийнято
Зрештою, здоровий глузд та правова майстерність перемогли, і 22 січня 2008 року Господарський суд м. Києва прийняв рішення, яким задовольнив вимоги ДП «НАЕК «Енергоатом».
Суд вирішив: заяву ДП «НАЕК «Енергоатом» про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 1 лютого 2002 року в справі №2/704 за нововиявленими обставинами задовольнити частково.
Рішення Господарського суду м. Києва від 1 лютого 2002 року в справі №2/704 скасувати.
Прийняти нове рішення такого змісту:
Позовні вимоги задовольнити частково.
«Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВД» 66 500 грн. (з яких 60 000 грн. - комісійна винагорода; 6 500 грн. - витрати Комісіонера).
У решті позовних вимог відмовити.
Таким чином, приблизно 56 млн грн., які «Енергоатом» мав би сплатити за неіснуючими зобов’язаннями, так і залишилися на його рахунках і можуть бути використані на реальні цілі розвитку атомної енергетики нашої держави.
Приємно відзначити, що саме кваліфікована правова допомога юристів ЮФ «Магістр & Партнери» допомогла уникнути розбазарювання значних державних коштів.
«МИ ЗАДОВОЛЕНІ ТАКИМ РІШЕННЯМ»
Олег БЕКЕТОВ, юрист ЮФ «Магістр & Партнери»
Господарський Суд м. Києва 22 січня 2008 року завершив розгляд заяви ДП „НАЕК „Енергоатом” про перегляд за нововиявленими обставинами рішення цього суду, винесеного ще у лютому 2002 року (за позовом ТОВ „ВВД” до ДП НАЕК „Енергоатом”) і виніс нове рішення на користь ДП «НАЕК «Енергоатом».
Відповідно до рішення від 22 січня 2008 року ТОВ „ВВД” присуджується лише комісійна винагорода та витрати комісіонера за виконання договору комісії № ОP - 130/99 від 16 липня 1999 року. Таким чином, ДП «НАЕК „Енергоатом» було звільнено від безпідставного зобов’язання сплатити ТОВ „ВВД” суму приблизно у 56 млн грн., яка мала бути стягнута з метою забезпечення ТОВ „ВВД” коштами, необхідними для виконання зобов'язань перед ліквідованою компанією Gentwin Systems.
Рішення Господарського Суду м. Києва від 22 січня 2008 року є законним, об’єктивним і справедливим. По перше, Господарським судом м. Києва було надано правильну оцінку факту ліквідації компанії Gentwin Systems у червні 2000 року як нововиявленій обставині. По друге, Господарський суд м. Києва дійшов справедливого висновку про те, що ТОВ „ВВД” не довело уступки компанією Gentwin Systems права вимоги за контрактом купівлі-продажу № OP - 130/99 від 16 липня 1999 року (укладений із ТОВ „ВВД”) компанії Redtex Group LLC (як зазначалося в попередніх номерах «Юр.Газети», ТОВ „ВВД” не надало суду жодного документа, який би підтверджував цю обставину справи). По третє, Господарським судом м. Києва було правильно застосовано норми матеріального права України при вирішенні спору, а саме: положення Цивільного Кодексу Української РСР, яке діяло у період укладення згаданих вище договорів.
Ми задоволені таким рішенням Господарського суду м. Києва і переконані, що таким чином суд, виходячи із законних підстав, захистив інтереси держави в особі ДП «НАЕК „Енергоатом” - підприємства, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки України.
|
