|
Перське диво Редактор «PRIVATE LIFE».
М'яке кольорове вовняне або шовкове небо лоскоче ніжним ворсом не тільки ваші ноги, але й уяву. Дивує гостей, дарує затишок та занурює вас у неповторний і загадковий світ древньої Персії.
Перські килими ще в давнину прикрашали царські оселі. І до сьогодні майже нічого не змінилось. Тому, якщо у вашому помешканні ще не красується перський килим, існує тільки два припущення: або ж вас лякає кількість нулів у ціні, або ж ви досі не усвідомили меж досконалості цього творіння.
ІСТОРІЯ КИЛИМІВ
Персія – країна, історія якої налічує декілька тисячоліть. Із казок нашого дитинства ми дізнаємося про каравани верблюдів, що пливуть по пустелях, про всемогутніх падишахів, про запашну красу садів персидських владик і, звичайно, про дивовижно яскраві перські килими. Назва «перський килим» збереглася за килимами, створеними в сучасному Ірані, території, що входила до складу древньої Персії.
У Корані сказано, що світ був створений Аллахом за 6 днів. Спочатку в нескінченності порожнього Всесвіту виникли 7 небес і спалахнули світила, а потім під ними прекрасним килимом була розстелена земля, придавлена для міцності горами.
Отож, килим асоціюється на Сході з міні-моделлю земного раю. Без нього неможливо було уявити жоден будинок, а рівень добробуту людини визначався кількістю та якістю килимів у її житлі. Та сім'я, яка не могла дозволити собі встелити підлогу власного будинку гідними килимами, виглядала жалюгідно в очах сусідів.
Історія древньої Персії нерозривно пов'язана з історією східного килима. Мистецтво килиморобства передавалося від покоління до покоління і вважалося за найдорожчу сімейну цінність. Спочатку килими ткали вдома, для особистого користування або в подарунок. Тільки у III столітті в майстернях і мануфактурі Персії почалося виробництво килимів на продаж.
Багато істориків сходяться на тому, що винахідниками килима були безіменні кочівники Центральної Азії. Килим для кочівника був незамінним предметом інтер'єру – він захищав від холоду і вогкості, міг служити вхідними дверима шатра або його підлогою.
ПЕРШІ ЗНАХІДКИ
Перси вміли ткати килими ще 2400-2500 років тому. Саме такий вік першого східного килима, що зберігся до наших днів. Він був знайдений на Алтаї радянськими вченими в археологічній експедиції. Завдяки вічній мерзлоті вміст усипалень Пазирикських курганів зберігався протягом тисячоліть.
Однією зі знахідок Пазирика виявився килим іранської роботи, що став справжньою сенсацією. Ця знахідка свідчить про унікальний факт: за тисячоліття класична техніка ручного плетіння килимів не зазнала ніяких змін.
ГОЛОС ІСТОРІЇ
Історія зберегла для нас розповідь про перший шедевр перських майстрів. «Весняний килим» царя Хорова першого, сплетений ще у VI столітті на честь перемоги персів над римлянами та завоювання Аравійського півострова.
«Весняний килим» був, без сумніву, найдорожчим килимом в історії. Це у той час мало і політичне значення – такий килим був ознакою влади, а його краса символізувала божественне походження. Розміри килима були справді гігантськими: 122 метри в довжину, 30 метрів завширшки, а важив він декілька тонн. Але найприголомшливіше – візерунок цього килима. Земля була вишита нитками із золота, вода – прозорим коштовним камінням.
Квіти і плоди на деревах були із самоцвітів. Перекази оповідають, що коли цей килим розгортали, весняне повітря проносилося по залу. Але в середині VII століття Персію захопили араби, і «Весняний килим» не пережив нашестя: завойовники порізали його на шматки і порозвозили у різні кінці переможеної столиці.
ВИДИ ПЕРСЬКИХ КИЛИМІВ
Сьогодні Іран постачає більшу кількість килимів, ніж усі інші центри килиморобства разом узяті. Кум, Наїн, Тебріз, Ісфаган, Габе – в кожному з цих міст Ірану свої секрети килиморобства, свої особливі, самобутні килими. Фахівцеві достатньо одного погляду, щоб достеменно визначити місце виготовлення килима.
Тут важливо все: які використовуються кольори й орнаменти, які вовна й основа, яка щільність килима й який тип вузла.
Якість килима має багато складових. Це і матеріал ворсу, і ретельність плетіння, і композиція, і малюнок, і кольорова гамма. Китиці, нитки основи, обробка краю килима і його щільність також мають величезне значення. Вважається, що тільки іранські майстри підтримують на високому рівні всі характеристики своїх килимів. При цьому велике значення надається виразності та глибині кольору. Перські килими мають найширшу гамму барв із м'якими чистими відтінками.
Кожному традиційному килиму властивий певний орнамент і колір. Палітру іранських килимів визначають теплі, але насичені барви Сходу: західний рум'янець сонця, кольори глибокого неба, безкрайньої пустелі, прозорих джерел.
Колір справжніх перських килимів з кожним роком лише знаходить нову глибину. Можливо, тому вони такі популярні в нашій країні. Майстер ніколи не повторює візерунок двічі, хоча загальні елементи його зберігаються і по них можна судити, в якій місцевості зроблений килим.
Тебріз
Традиційними сюжетами для перських килимів є орнаменти. У школі Тебріз фоном для них залишаються кремовий, червоний або синій. Сюжетно-тематичні ворсові килими, характерні для тебрізької школи, вважаються найбільш складними за походженням мотивів і образів. Теми на них часто навіяні творіннями великих поетів Сходу, на них можна побачити зображення соколиного полювання або грізного лева. Килими з Тебріза можна відразу впізнати по орнаменту – медальйони в центрі й у кутках. Медальйон в центрі килима символізує місяць, а візерунок із ромбів з листочками по краях – луску риб, які під час повного місяця піднімаються до поверхні води, щоб помилуватися ним.
Ісфаган
Ісфаганські килими найбільш відомі в Європі. У VI столітті місто Ісфаган стало новою столицею Персії. Тут заснували царську килимову майстерню, де працювали найкращі художники і ткалі з усієї країни.
Ісфаганські килими мають яскравий синій або червоний фон, а ціни залежать від складності окремих деталей узору – що дрібніше, то дорожче.
Шерсть ісфаганських килимів зрізана до декількох міліметрів, тому контур малюнка дуже чіткий.
Візерунок ісфаганського килима утворюють складний витіюватий медальйон в центрі і щільний рослинний малюнок основного поля та бордюру.
Сучасні ісфаганські килими часто є копіями знаменитих килимів епохи династії Сафавідів (XV-XVII століття) – золотого століття перського килимоткацтва.
Кум
Килими з Кума відомі незвичайним поєднанням барв: вони можуть бути кольору слонової кістки, бежево-коричневими і ясно-зеленими з відтінком бірюзи (втім, останнє трапляється в перських килимах украй рідко). Ворс шовковистий, короткий. Найкращі килими Кума – шовкові. Причому з шовку виконані й основа, й кромка, й ворс. Це тонкі, як хустка, і дуже пластичні килими. Тільки у цій місцевості їх тчуть шовковими.
Однак килими з чистого шовку – рідкість. І коштують вони у декілька разів дорожче, ніж вовняні. Зазвичай шовк додають до шерсті, щоб надати килиму блиск, або вив'язують шовковою ниткою окремі елементи узору.
Габе
Перські килими з Габе варто виділити окремо. У цій провінції тчуть килими, які дуже модні на Заході. Причиною їхньої популярності є двосторонній малюнок і нижча (приблизно в два рази, ніж у середнього «перса») ціна. Це великі килими, виткані з вовни, що нерівномірно фарбується, з дуже крупним простим малюнком. На перший погляд вони ніяк не могли конкурувати зі звичними килимами, що відрізняються дрібним, детально промальованим орнаментом і багатою палітрою барв.
Проте дуже скоро вони звели з розуму весь світ. Тепер перські килими з Габе можна побачити в будинках найбільших цінителів мистецтва.
Краса і якість перських килимів відома по всьому світу. Це й не дивно. Перський килим – безцінний подарунок. Перський килим – формула гарного смаку та прагнення до бездоганності.
|
