№3(138)
29 січня 2008 року
|
|
Cудова практика у доменних спорах в .UA: 2005-2007 «Юридична газета» Юрист-аналітик, ТОВ «Хостмайстер»
Презюмуючи, що порушення прав інтелектуальної власності третіх осіб внаслідок реєстрації доменних імен так чи інакше відбуваються, автори не знаходять іншого пояснення відсутності численних судових справ, ніж орієнтація правовласників на позаправові механізми усунення порушень.
Зауважимо, ще 2002 року до ст. 16 ЗУ «Про захист прав на знаки для товарів і послуг» було внесено норму, згідно з якою використанням торговельної марки визнавалося, зокрема, використання доменних імен, тотожних чи подібних до знака настільки, що їх можна сплутати.
Згодом ст. 16 вказаного закону було викладено у новій редакції: від 2003 року використанням торговельної марки визнається, зокрема, застосування її у доменних іменах. На думку автора, редакція-2002 була більш адекватною цілям захисту прав власників ТМ від кіберсквотерів, проте це окрема тема.
Не варто забувати також про ст. 4 ЗУ «Про захист від недобросовісної конкуренції», що у ч. 1 визначає умови, за яких використання без дозволу чужих позначень визнається недобросовісною конкуренцією.
Доречним буде припустити, що через невпевненість у національній системі правосуддя і низький рівень поінформованості щодо правових засобів захисту, більшість правовласників надають перевагу «викупу» прав на доменні імена – часто в осіб, які зареєстрували доменні імена з умисним порушенням прав інтелектуальної власності й з метою таким чином заробити.
На нашу думку, така ситуація далека від цивілізованої. Судової практики справді мало – втім, якщо ваші права порушено, це не означає, що таку практику не варто створювати.
СПРАВА № 1
yahoo.com.ua
Господарський суд Черкаської області
№ справи: 11\4242
Дата ухвалення рішення: 4 жовтня 2005 року
Компанія Yahoo! Inc. звернулася з позовом до Приватного підприємства «NISAN-SV», Приватного підприємства «Інтерком-Україна» про припинення порушення прав власника знаку для товарів і послуг, передачу позивачеві домену yahoo.com.ua, заборону відповідачам використовувати домен yahoo.com.ua в подальшому.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач послався на те, що відповідачі без його дозволу використовують в Інтернеті доменне ім’я «yahoo.com.ua», що є схожим зі знаком для товарів і послуг, власником якого є позивач.
Судом було встановлено, що позивач є власником свідоцтва на знак для товарів і послуг «YAHOO!» за № 16473 від 16.10.2000 з датою подання заявки 24.07.1996 за 9, 16, 35, 42 класами МКТП, а також є власником міжнародної реєстрації № 663135А від 03.09.96 на знак для товарів і послуг «YAHOO!», яка діє на території України з 03.09.96 та зареєстрована відносно 9, 16, 35, 38, 41, 42 класів.
Домен yahoo.com.ua було зареєстровано першим відповідачем 14 вересня 1999 року, і з того часу перший і другий відповідач разом використовували його без погодження з позивачем шляхом надання послуг, однорідних із послугами позивача користувачам Інтернет-ресурсу.
За результатами проведеної в ході розгляду справи експертизи, позначення «yahoo» у домені yahoo.com.ua є схожим зі знаком для товарів і послуг, власником якого є позивач, настільки, що їх можна сплутати і це може ввести в оману користувачів системи Інтернет щодо особи, яка виробляє товар, пропонує послугу.
Застосувавши п. 4, 5 ст. 16, ст. 20 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.
СПРАВА № 2
gold.dn.ua, internet.dn.ua
Господарський суд Донецької області
№ справи: 14/190пд
Дата ухвалення рішення: 25 жовтня 2006 року
ТОВ «Інтернет-Донбас» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ «Медіа холдинг «Інтернет-Донбас» та ТОВ «Інтернет Інвест» з позовними вимогами: - Визнати акт передачі доменних імен від 20.12.2004 таким, що не відповідає законодавству;
- Заборонити ТОВ «Медіа холдинг «Інтернет-Донбас» використовувати домени;
- Зобов’язати ТОВ «Інтернет Інвест» відновити адміністративний контакт доменів.
Відповідач 1 надав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечував, посилався на те, що спірні доменні імена були передані за договором купівлі-продажу № 20/12-1 від 20.12.2004.
Відповідач 2 надав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, і відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що в разі визнання судом акту передачі доменних імен від 20.12.2004 недійсним, він зобов’язується відновити адміністративний контакт доменів на користь позивача.
Згодом позивач збільшив розмір позовних вимог та попросив суд: - визнати право інтелектуальної власності ТОВ «Інтернет-Донбас» на доменні імена;
- визнати договір № 20/12-1 від 20.12.2004 таким, що не відповідає законодавству, оскільки порушує права позивача.
Судом було встановлено, зокрема: - Правила домену .UA не є нормативними, мають рекомендаційний характер, але добровільно застосовуються учасниками відносин у сфері регулювання Інтернет. За таких підстав, суд вважає можливим застосувати їх на підставі ст. 7 ЦК України як звичай, який не суперечить актам цивільного законодавства України, ратифікованим міжнародним договором.
- доменне ім’я не може знаходитись у власності будь-якої особи, воно закріплюється (делегується) заінтересованому учаснику інформаційного обміну та має позначати відповідні сайти для їх ідентифікації у мережі Інтернет.
- Позивач не зробив посилання на жодний нормативний акт, що визначає доменне ім’я як об’єкт інтелектуальної власності, і навіть не пояснив, до якого виду об’єктів інтелектуальної власності (об’єкт авторського права, промислова власність, комерційне позначення) воно відноситься.
- Під час розгляду позовних вимог про визнання акту передачі доменних імен від 20.12.2004 таким, що не відповідає законодавству, суд керується ст. 12 ГПК України, відповідно до якої господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів із підстав, зазначених у законодавстві.
- Відповідно до укладеного договору ТОВ «Інтернет-Донбас» (Продавець) передає у власність ТОВ «Медіа холдинг» «Інтернет-Донбас» (Покупець) 14 доменних імен, у тому числі й спірні gold.dn.ua та internet.dn.ua, а Покупець зобов’язується сплатити Продавцю визначену в договорі суму в розмірі 4 520 гривень.
У результаті суд дійшов таких наступних висновків: - доводи позивача про наявність у нього права інтелектуальної власності на доменні імена до уваги не приймаються, а у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
- оскільки за позовом вимагається визнати недійсним документ, який не є актом у розумінні ст. 12 ГПК України, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.
- позовні вимоги про визнання договору № 20/12-1 від 20.12.2004 недійсні, задоволенню не підлягають за недоведеністю.
- Оскільки підстави переделегування доменних імен Відповідачу 1, а саме договір № 20/12-1 від 20.12.2004, не визнані недійсними, підстав для примусового переделегування доменних імен позивачу суд не вбачає.
- З цих же підстав позовна вимога про заборону використовувати домени не підлягає задоволенню.
Цікавість цього рішення очевидно не в результатах, яких (не) домігся позивач, але у питаннях, які було порушено під час розгляду справи.
Зупинимося на деяких із них.
ПЕРЕДАЧА ДОМЕННИХ ІМЕН ЗА ДОГОВОРОМ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ, ПИТАННЯ ПРО ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ДОМЕНИ
Аналізуючи Правила домену .UA, суд встановив, що доменне ім’я не може бути об’єктом права власності. При цьому, якщо звернутися до Цивільного кодексу України – висновок буде аналогічним.
Відповідно до ст. 316 ЦК правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов’язки (ст. 179 ЦК). Майном як особливим об’єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки (ст. 190 ЦК).
Навіть враховуючи, що до поняття майна ЦК включає майнові права та обов’язки (які, відповідно, можуть бути об’єктом права власності) – по-перше, «права на доменне ім’я» формально в будь-якому разі не тотожні «доменному імені»; по-друге, права на доменне ім’я набуваються в результаті договору на визначений строк; предметом договірних відносин між адміністратором/реєстратором та реєстрантом є делегування доменного імені; делегування домену, з формально-юридичного погляду – це послуга.
З фактів у справі вбачається, що між позивачем і відповідачем стосовно доменних імен було укладено договір купівлі-продажу. Договір купівлі-продажу апріорі передбачає наявність права власності. Ця обставина не була висвітлена у рішенні суду (що є логічним, з огляду на формулювання й обґрунтування позовних вимог), проте маємо зазначити: практика передачі доменних імен за договором купівлі-продажу є сумнівною.
УЧАСТЬ РЕЄСТРАТОРА
Позиція ТОВ «Інтернет Інвест» (Відповідача 2), висловлена у заяві від 27.06.2006 та у відзиві на позовну заяву, цілком відповідає нормальній світовій практиці: реєстратор зберігає нейтралітет, його участь обмежується наданням інформації, реєстратор в будь-якому разі виконує рішення суду; видається загалом недоречним залучати реєстратора як сторону в процесі, або принаймні, видається більш адекватною процесуальна позиція реєстратора як третьої особи, а не відповідача.
СТАТУС ПРАВИЛ АДМІНІСТРУВАННЯ ТА РОЗПОДІЛЕННЯ ДОМЕННИХ ІМЕН
Суд застосував Правила домену .UA на підставі ст. 7 ЦК України як звичай.
ПИТАННЯ ПРО ДОМЕННЕ ІМ’Я ЯК ОБ’ЄКТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
Суд відмовив у задоволенні позовних вимог в частині визнання права інтелектуальної власності на домени, зокрема, через те, що позивач не пояснив, до якого виду об’єктів інтелектуальної власності доменне ім’я відноситься.
СПРАВА № 3
ukrspirt.kiev.ua, ukrspirt.org.ua, ukrspirt.com.ua
Господарський суд м. Києва, Київський апеляційний господарський суд, Вищий господарський суд України
№ справи: № 21/71-12/224
Дата ухвалення рішення: 12 липня 2005 року (Господарський суд м. Києва); 14 березня 2006 року (ВГСУ); 6 квітня 2007 року (Господарський суд м. Києва);
7 червня 2007 року (Київський апеляційний господарський суд)
Державний концерн спиртової промисловості «Укрспирт» звернувся в господарський суд м. Києва з позовом до Дочірнього підприємства «Національний Інтернет Провайдер Н.І.П.» про зобов’язання Відповідача припинити використання знаку для товарів і послуг Позивача в доменному імені Відповідача та анулювання реєстрації домену ukrspirt.kiev.ua.
Згодом Позивач змінив позовні вимоги, а саме – просив визнати використання знаку для товарів і послуг «Укрспирт» Відповідачем неправомірним і таким, що порушує права власника свідоцтва на знак для товарів і послуг.
Рішенням господарського суду м. Києва від 12.07.2005 позовні вимоги було задоволено частково.
Постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2006 касаційну скаргу ДП «Національний Інтернет Провайдер Н.І.П.» було задоволено, рішення господарського суду м. Києва від 12.07.2005 скасовано та справу передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Рішенням останнього від 06.04.2007 позовні вимоги були задоволені.
Не погоджуючись зі вказаним рішенням, представник Відповідача подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення господарського суду м. Києва від 06.04.2007 та відмовити Державному концерну «Укрспирт» у позові.
Апеляційна інстанція встановила, зокрема, таке: - Концерн «Укрспирт» є власником свідоцтв на знак для товарів і послуг № 22687, об’єктом якого є словесне позначення «Укрспирт» для товарів і послуг 1, 16, 21, 30, 33, 35, 36 та 42 класів МКТП, та № 46661, об’єктом якого є словесне позначення «Ukrspirt» для товарів і послуг 1, 16, 21, 30, 33, 35, 36 та 42 класів МКТП, а тому має право забороняти іншим особам використовувати вказаний знак для товарів і послуг без його згоди, в тому числі – в діловій документації та мережі Інтернет в доменних іменах.
- Слово УКРСПИРТ є фірмовим (комерційним) найменуванням Позивача.
- Доменне ім’я ukrspirt.kiev.ua є сполученням трьох елементів – ua, kiev та ukrspirt
- Розрізняльну здатність має лише один елемент – ukrspirt.
- Зазначена частина доменного імені збігається до ступеня змішування з фірмовим найменуванням Позивача, а також зі знаком для товарів і послуг, власником якого є Позивач.
- Цей висновок підтверджується також висновком №3413 від 08.04.2005 експертизи об’єктів інтелектуальної власності, а також висновком від 11.08.2005 №3414, які судом першої інстанції було правомірно прийнято як належні докази по справі.
- Форми використання знаків для товарів і послуг визначені ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», ст. 16 якого як одну з форм використання знаку визнає застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, у т. ч. – у доменних іменах.
- Відповідач, створивши доменне ім’я ukrspirt.kiev.ua, використав знак Позивача без його згоди на порушення виключного права позивача на позначення.
- Судовою колегією не приймаються заперечення Відповідача, в яких ним було зазначено, що сайт не використовується з метою отримання прибутку, а виключно в інформативних цілях, оскільки будь-який сайт створюється і використовується, в першу чергу, в інформативних цілях, але розповсюдження інформації щодо особи, в інтересах якої його створено, слугує для досягнення й інших цілей, пов’язаних із його діяльністю, в т. ч. – для отримання прибутку.
- Крім того, законодавство не ставить встановлення факту порушення прав власника знаку для товарів і послуг в залежність від отримання особою-порушником прибутків. Господарським судом м. Києва у рішенні від 06.04.2007 було встановлено, з-поміж іншого, що мотиви задоволення позову стосуються також доменних імен ukrspirt.org.ua та ukrspirt.com.ua, реєстратором яких також є відповідач.
У результаті, Київський апеляційний господарський суд постановив апеляційну скаргу ДП «Національний Інтернет Провайдер Н.І.П.» залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 06.04.2007 – без змін.
СПРАВА № 4
vlast.net.ua, vlast.com.ua, vlast.org.ua
Оболонський районний суд м. Києва
№ справи: 2-2234
Дата ухвалення рішення: 31 липня 2007 року
Позивач СПД-ф/о В. звернувся з позовом до відповідача М. і відповідача СПД-ф/о Г. про зобов’язання вчинити дії, стягнення шкоди, при цьому просив заборонити М. неправомірне використання торгової марки «Власт», зазначати на всіх інформаційних носіях, в т. ч. із використанням в мережі Інтернет, поряд із найменуванням торгової марки «Власт, комерційної назви «Власт» своє прізвище, ім’я, по батькові або ініціали; зобов’язати М. надати дані по управлінню доменним ім’ям vlast.net.ua, vlast.com.ua, vlast.org.ua, що йому висилались при здійсненні реєстрації домену та активації послуг; зобов’язати СПД-ф/о Г. перереєструвати на ім’я СПД-ф/о В. сайти vlast.net.ua, vlast.com.ua, vlast.org.ua; стягнути з М. на користь позивача завдану шкоду в розмірі 62327,08 гривень; стягнути з М. на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи.
Судом було встановлено, зокрема, наступне: - Позивачу відповідно до Свідоцтва на знак для товарів і послуг № 75009 та висновку про відповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи надано право на використання комерційного найменування та зображення знака «Власт».
- Між позивачем та відповідачем М. було укладено трудовий договір 03.10.2006, який зареєстровано Пирятинським районним центром зайнятості.
- М. на виконання своїх трудових обов’язків було вчинено відповідні дії зі створення інтернет-сайту vlast.com.ua як інформаційного ресурсу для обслуговування торгової марки «Власт» з використанням знаку для товарів і послуг «Власт».
При вчиненні вказаних дій М. без відома позивача зареєстрував даний сайт на себе та відмовився надати позивачу необхідні дані для здійснення користування та управління доменним ім’ям, у той час, як позивачем постійно сплачувались та сплачуються кошти хостингу.
Крім того, відповідачем М. без дозволу та відома позивача було створено ще два інтернет-сайти, а саме: vlast.net.ua, vlast.org.ua з неправомірним використанням знаку для товарів і послуг «Власт».
Застосувавши статті 23, 422, 490 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 16 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», суд вирішив: - Позов також задовольнити частково.
- Заборонити М. неправомірне використання знаку для товарів і послуг «Власт», в т. ч. зазначати своє прізвище, ім’я, по батькові поряд із найменуванням даного знаку на будь-яких інформаційних носіях, в т. ч. у мережі Інтернет.
- Зобов’язати М. надати СПД-ф/о В. всі дані для здійснення користування та управління доменним ім’ям vlast.net.ua, vlast.com.ua, vlast.org.ua.
- Зобов’язати СПД-ф/о Г. перереєструвати наступні інтернет-сайти vlast.net.ua, vlast.com.ua, vlast.org.ua за СПД-ф/о В.
- Стягнути з М. на користь СПД-ф/о В. відшкодування моральної шкоди 3000 грн., відшкодування судових витрат 30 грн, а всього 3030 грн (три тисячі тридцять гривень).
- В іншій частині позовних вимог відмовити.
На домен .UA чекає належний розвиток ADR щодо доменних спорів. Проте не варто легковажити доступними засобами захисту прав на доменні імена через національні суди.
У практичному аспекті доречним буде звернути увагу правовласників на п. 5.3 Правил домену .UA, згідно з яким з моменту виникнення доменного спору до моменту його розв’язання адміністратор публічного домену, який одержав копію позовної заяви, блокує внесення будь яких змін до запису про спірне доменне ім’я.
Що ж до загального висновку, то на противагу «викупу» прав на доменні імена як засобу врегулювання спорів в Україні розвивається ефективне та компетентне судочинство з доменних спорів. І попри те, що засоби вирішення спорів завжди залишаються в межах розсуду сторін – як резонно зазначає Антон Серго, «невідібраний в суді домен коштує позивачеві значно дорожче».
|
