|
Третейське судочинство як безальтернативна альтернатива Юрисконсульт Постійно діючого третейського суду при Товарній біржі «Фінком»
У останні роки в розвинених європейських країнах, за інформацією ЗМІ, більше половини всіх спорів розглядається третейськими судами (далі - ТС). В Україні ТС також набувають все більшої популярності. На сьогоднішній день, за даними Мін’юсту, зареєстровано понад 180 ТС, проте фактично працює тільки третина з них. Інколи навіть досвідчені юристи не мають інформації про роботу ТС. Недостатня обізнаність пересічних громадян та юридичних осіб щодо переваг третейського судочинства є значною перешкодою для його розвитку в Україні.
Поява третейських судів передувала виникненню державних судових органів. Ще в давнину до ТС зверталися з метою вирішення спору гідною та досвідченою особою, якій сторони довіряли повною мірою. Навіть у перші роки існування Радянського Союзу сторони конфлікту мали право звертатися до ТС. Наприкінці 30-х років ХХ ст. ТС були скасовані в СРСР у зв’язку з повним підпорядкуванням судової системи державі. В Україні інститут третейського судочинства відродився з прийняттям у 2004 р. ЗУ «Про третейські суди» (далі - Закон).
Відповідно до Закону, до ТС за угодою сторін може бути переданий будь-який цивільний чи господарський спір, крім чітко визначених Законом випадків.
Оперативність ТС зберігає майно та нервову систему
За даними системи Ліга, серед категорій справ, які найчастіше розглядаються ТС, можна виділити такі: визнання договорів дійсними, звернення стягнення за договорами позики та застави, визнання права власності на землю, в тому числі сільськогосподарського призначення, та на об’єкти нерухомості, поділу спільної власності тощо.
Важливою особливістю діяльності ТС є те, що спір може одночасно розглядатися ТС та судом загальної юрисдикції до прийняття рішення у спорі загальним судом. Окрім цього, треті особи беруть участь у третейському розгляді добровільно і не можуть оскаржити рішення ТС, навіть якщо рішення зачіпає їхні інтереси.
На відміну від державних судів, ТС розглядають справи оперативно. Особливого значення ця обставина набуває для спорів у сфері землекористування та будівництва.
Наприклад, власник однієї земельної ділянки захопив частину ділянки сусіда (надалі – Позивач) і здійснює там будівництво. Позивач укладає договір підряду з будівельною організацією (надалі - Відповідач) на будівництво чи благоустрій території з третейським застереженням. Відповідач не може виконати свої зобов’язання у зв’язку з тим, що фактичні розміри земельної ділянки не відповідають встановленим у документах. За клопотанням Позивача ТС оперативно призначає земельну експертизу та забезпечує позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку першого сусіда та заборони державним органам надання будь-якої погоджувальної документації на будівництво.
Оперативність ТС є значною перевагою і для розгляду справ про визнання договорів дійсними. Наприклад, за загальним правилом, договори відчуження нерухомого майна укладаються в нотаріальній формі. В деяких випадках дотримання нотаріальної форми неможливе через втрату документів або з інших підстав. Отже, чи не єдиним можливим способом підтвердження переходу прав власності залишається визнання договору відчуження дійсним у судовому порядку. Оскільки в загальних судах цей процес може затягнутися, переваги розгляду справи в ТС - очевидні.
ТС, Мін’юст і БТІ: трикутник суперечностей
На відміну від рішень загальних судів, рішення ТС за загальним правилом є одночасно і виконавчим документом. Проте виконання рішення ТС, якщо це потребує вчинення дій органами державної влади, здійснюється за умови видачі загальним судом окремого виконавчого документа. Підстави для відмови у видачі виконавчого документа носять суто процесуальний характер. Загальний суд при видачі виконавчого документу не має права переглядати справу ТС по суті. Крім того, єдиною підставою оскарження рішення ТС є недотримання процесуальної сторони розгляду справи.
Серед інших переваг ТС слід виділити такі: конфіденційність, незаангажованість і професійність суддів, обрання сторонами часу та місця розгляду спору.
Сучасний етап розвитку ТС в Україні засвідчив цілий ряд недоліків законодавчого регулювання їхньої діяльності. Зокрема, досить неоднозначним є законодавство щодо виконання рішень ТС державними органами. Так, час від часу БТІ відмовляються реєструвати права власності на підставі рішення ТС, посилаючись на лист Мін’юсту від 09.01.07 № 19-32/1. У листі стверджується, що виконання рішення ТС, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, здійснюється за умови видачі загальним судом виконавчого документу.
Це суперечить наказу Мін’юсту від 07.02.2002 № 7/5. За цим наказом правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться реєстрація прав власності на нерухоме майно, є рішення ТС. Також, згідно зі ст. 3 ЗУ «Про виконавче провадження», рішення ТС підлягають виконанню виконавчою службою. Крім того, відповідно до свого статуту, БТІ є державним комунальним підприємством, а не державним органом.
У будь-якому випадку, на практиці рішення ТС державними органами переважно виконуються, а необхідність надання чи ненадання виконавчого документу залежить від позиції конкретного органу.
На даний час ТС є дієвим інструментом відновлення порушених прав і вирішення спорів. Інститут ТС стає перспективною формою судочинства, що дає право сподіватися на подальший його розвиток і вдосконалення в Україні.
|