№48(131)
29 листопада 2007 року
|
|
Юридичний ринок за чесну гру, або як досліджувати ринок юрпослуг Головний редактор «Юридичної газети», к. ю. н., магістр права (США), науковий співробітник Інституту держави і права НАН України, доцент факультету правничих наук Національного університету "Києво-Могилянська академія". «Юридична газета»
Український ринок юрпослуг нині інтенсивно розвивається. Ознака цього – перехід від епохи хаосу до епохи впорядкування. Впорядкування за законами ринку, певними правилами гри. Їх вироблення триває. Проте вже сьогодні зрозуміло: учасники ринку стануть на захист правил, коли йдеться про маніпуляції (чи їх спроби) відображення ринкових процесів. Цей лейтмотив, з-поміж інших, зібрав на найвищому рівні – керівників, представників менеджменту – 20 юридичних і консалтингових фірм, 12 ЗМІ, інших учасників у Києві 15 листопада 2007 р. на круглий стіл на тему: "Ринок юридичних послуг на захисті своїх прав".
Обговорення проблем
Основні дискусії розгорнулися навколо різноманітних вже існуючих досліджень юридичного ринку, в першу чергу – з укладення рейтингів ЮФ. Висловлювалися різні думки, а представники форуму засвідчили: тема дослідження (зокрема рейтингового) ринку юрпослуг хвилює багатьох – вона актуальна й важлива.
Обговорення проводилося у форматі публічної дискусії та пройшло конструктивно. Звучали міркування щодо суті, функцій, цільової аудиторії та значення досліджень для розвитку вітчизняного ринку юрпослуг, недоліків наявної системи рейтингування та основних шляхів їх усунення.
Слід віддати належне учасникам: вони обговорювали проблеми, а не особистостей. Їх цікавило не стільки те, хто проводить дослідження, скільки те, як їх проводять.
Об’єкти критики
Обговорення з’ясувало: представники ЮФ так чи інакше не задоволені рейтингами. На думку багатьох, однією з найважливіших проблем, які потребують негайного вирішення, є непрозорість методології їх укладання, а також низка, на думку учасників, хибних підходів та ідей, що лежать в основі рейтингів.
Було озвучено думку про те, що укладання загального рейтингу ЮФ у вигляді підсумкової таблиці – явище неприпустиме.
Обґрунтовувалася ця думка тим, що у таблицю зазвичай потрапляють лише найбагатші та найбільші за кількістю юристів ЮФ. Інші ж гравці ринку, котрі надають надзвичайно кваліфіковані послуги, але обрали стратегію галузевої спеціалізації чи то займаються правозахистом, де винагорода юристам не є головною метою, залишаються поза рейтингом або опиняються на незаслужено низьких місцях. Більше того, в одній і тій же рейтинговій таблиці нерідко опиняються ЮФ, які надають послуги у різних галузях, а отже – взагалі не можуть порівнюватися, бо працюють у різних ринкових нішах, орієнтуються на різні якісні параметри тощо.
Ще одна вада вітчизняних рейтингів, яку відзначили учасники – неадекватність критеріїв оцінювання ЮФ та «непрозорість методики» обрахунку певних показників.
Відзначався як сумнівний (хоч і поширений) підхід поєднання в одній формулі суто кількісних показників (як-от кількість юристів фірми, річний дохід) та оціночних показників репутації ЮФ, що ґрунтується на суб’єктивні оцінці. Їх поєднання, начебто, спотворює результати дослідження та створює хибне уявлення про ринок юрпослуг, їх учасників. Справа в тому, що результати рейтингування подаються організаторами дослідження як певний об’єктивний зріз стану та тенденцій розвитку юрринку, побудований на об’єктивних даних. А оскільки рейтинг фактично ґрунтується на дуже відносному і суб’єктивному показникові репутації фірми як на одному з базових критеріїв оцінювання, виявляється, що його укладачі свідомо чи мимоволі вводять в оману споживачів результатів дослідження (юрфірми та їхніх клієнтів).
Підтвердження як передумова
Деякі представники ЮФ висловили свою невдоволеність способом збору та подання кількісних даних (показників) щодо діяльності ЮФ, в першу чергу – щодо доходності ЮФ.
Суть зауважень: подібна інформація обов’язково повинна підтверджуватися документально, а отже – укладачі рейтингів мають вимагати відповідне підтвердження у ЮФ.
Окрім цього, згадані показники доходності повинні відкрито публікуватися у підсумках дослідження. Щодо останньої вимоги у декого з учасників виникли застереження: чи не звернуть таким чином ЮФ на себе зайву увагу контрольно-наглядових органів? Проте опоненти зауважили: краще взагалі відмовитися від таких рейтингів, ніж не вказувати інформацію, на підставі якої вони побудовані.
Ідея подання даних загалом сприймалася не без скепсису. Як з огляду на все ще непрозорий фінансовий обіг на ринку юрпослуг, так і занепокоєння тим, що зібрані дані можуть бути використані не лише для рейтингових досліджень.
Рейтинги як дослідження та бізнес
Учасники провели розрізнення між цими двома аспектами справи рейтингових досліджень. Зокрема відзначалося, що мета юридичних ЗМІ, інших видавців як підприємницьких структур, що проводять дослідження – отримання доходу.
На досягнення цієї мети спрямовані й матеріали (газетні статті, глянцеві випуски тощо), які друкуються за результатами дослідження; проте ними не можна маніпулювати, щоб отримати дохід.
Іншими словами, неприпустимим є продаж, штучне виставлення місць у рейтингу – скажімо за гроші, іншу вигоду чи в інший спосіб тощо. Водночас, припустимим з точки зору отримання доходу видавцем є залучення реклами тощо для розміщення у матеріалах, які супроводжують виклад результатів досліджень.
Нерозмежування цих двох аспектів дослідження може спричинити втрату видавцем репутації, їх нерезонну (хоч і зрозумілу з огляду на втрату рекламодавців, читай – грошей, бізнесу) емоційну реакцію.
Що більше рейтингів – то краще
Більшість учасників столу погодилася з думкою: «рейтингів має бути багато і різних». Це унеможливить маніпуляцію ними, забезпечить можливість звірення показників, відстеження тенденцій розвитку ринку юридичних послуг на основі плюралістичної методології.
Водночас учасники пропонували розрізняти рейтингові дослідження, які укладаються на основі чітких кількісних даних (ранжування) та тих, які укладаються на основі експертних оцінок.
Рейтингова еволюція
Загалом, думки учасників круглого столу в оцінках вітчизняної системи рейтингових досліджень ринку юрпослуг можна (умовно) поділити на дві групи.
Перша група (думок) спрямована не просто на критику існуючих рейтингів та методології їх укладання. Вона зумовила й тезу про шкідливість таких рейтингів для розвитку ринку юрпослуг в Україні та необхідність внесення негайних і радикальних змін до основних підходів та до методики укладання рейтингів ЮФ.
Неякісні рейтинги не просто спотворюють уявлення споживачів про ринок юрпослуг, а й стимулюють ЮФ до нечесних правил гри (подання неправдивих даних, купівля вищих місць у рейтингу тощо). Як наслідок, гальмуються процеси впровадження цивілізованих правил взаємодії та конкуренції між ЮФ.
Інша група думок учасників круглого столу – менш радикальна. Їх узагальнення: наявність значних недоліків у вітчизняних рейтингах ЮФ є, звичайно, явищем негативним. Проте таке прикре становище лише тимчасове і може бути подолане з часом еволюційним шляхом. Тільки-но рейтингових досліджень стане багато, їхні організатори почнуть конкурувати між собою за споживача. А отже – турбуватися про власну репутацію та якість укладених рейтингів, і всі згадані проблеми поступово вирішаться. Конкуренція між укладачами рейтингів – передумова якості рейтингових досліджень.
Щодо негативного впливу наявних рейтингів на розвиток ринку юрпослуг, то його не слід перебільшувати. Яке б не було місце ЮФ у рейтингу, якщо вона не надає якісних послуг, то сам ринок розставить все на свої місця. Клієнти обирають ЮФ не на підставі рейтингів. Рейтинг для них лише додаткове підтвердження правильності свого вибору.
Попри певну розбіжність позицій учасників, позитивним підсумком круглого столу став перелік конструктивних зауважень до принципів і методики укладання рейтингів ЮФ, урахування яких дасть змогу вивести дослідження ринку юрпослуг на новий, як очікується, якісний рівень. Окрім цього, представники ЮФ звернулися до юридичних та неюридичних ЗМІ із закликом долучитися до створення нових рейтингів та інших видів досліджень ринку юрпослуг. На засадах, дозволимо собі узагальнити, чесних правил гри!
Учасники круглого столу
Представники юридичних компаній: «Адвокатське бюро Годецького», «Василь Кісіль і Партнери», «Волков і Партнери», «Гарантія», «Грищенко і Партнери», «Дмитрієва і Партнери», «Ілляшев та Партнери», «Інюрполіс», «Лексвел і партнери», «Магістр & Партнери», «Пахаренко і Партнери», «Правіс», «Правочин», «Саєнко Харенко», «Сергій Козьяков і Партнери», «Трайдент», «Фарго», «Юрзовнішсервіс», «Юридичне бюро Рижого».
Представники аудиторських компаній: PriceWaterhouseCoopers.
Представники ЗМІ: Агенція корпоративних новин, «Адвокат», Всеукраїнська рейтингова програма «Гвардія», «Дело», «Інвестгазета», ІнтерМедіаКонсалтинг, «Ліга», Перший національний телевізійний канал, «Правовий тиждень», «Юридична газета», «Юридична практика».
Гості: видавництво «Волтерс Клувер», Українська незалежна медіа- профспілка, Фінансовий клуб України.
Пряма мова
РІЗНІ РЕЙТИНГИ – РІЗНИМ СПОЖИВАЧАМ
Володимир БАЙБАРЗА
партнер ЮФ ″Магістр & Партнери″
Рейтинги, безумовно, потрібні, але важливо розуміти, навіщо вони потрібні, на кого розраховані та для чого створюються.
Організація й проведення рейтингів не повинні бути суто комерційним заходом, на якому заробляють гроші – це не пріоритетна функція рейтингу. Ключовою метою рейтингів ринку юридичних послуг є надання чесної й об’єктивної картини ринку, інформування громадськості тощо…
Потрібно розуміти, що є різні рейтинги, націлені на різних споживачів, на різні категорії цільових аудиторій. Скажімо, для гравців ринку юридичних послуг, для юридичних фірм можуть існувати одні рейтинги, де враховується інформація про розмір фірми, кількість юристів, офісів, прибутковість фірми в цілому, прибутковість на одного юриста, прибутковість на одного партнера тощо. Така інформація становить інтерес, насамперед, для самих гравців ринку, але клієнтів, потенційних споживачів наших послуг, це цікавить меншою мірою. Тому є й інші рейтинги, які прямо націлені на наших потенційних клієнтів. Тут уже беруться до уваги інші критерії, такі, скажімо, як досвід, клієнти, угоди, які супроводжуються й т. д. Це необхідно розуміти і не змішувати рейтинги для різних категорій в один.
У світовій практиці, крім суто об’єктивних показників, у рейтингах використовується експертна оцінка. Організації, що проводять рейтинг, мають досвід і штат дослідників, які вивчають думки на ринку. Вони розмовляють із клієнтами й конкурентами, збирають інформацію з інших джерел і дають експертну оцінку сприйняття, досвіду юридичних фірм. Але при цьому завжди робиться акцент на тому, що це експертна думка. Одна справа, коли публікується стаття, яку підписав Іванов або Сидоров, котрий каже «я вивчив питання і моя думка така». Інша справа, коли суб’єктивна думка представляється як рейтинг, у якого є більші претензії на довіру.
Тобто в організації рейтингів необхідно бути дуже відповідальним і обережним, у всякому разі, необхідно завжди заявляти й показувати, що це – експертна оцінка або рейтинг за об’єктивними критеріями.
ПРАВОЗАХИСНА ДІЯЛЬНІСТЬ ГРОШИМА ОЦІНЕНА БУТИ НЕ МОЖЕ
Ігор ГОДЕЦЬКИЙ
«Адвокатське бюро Годецького»
Ми сьогодні говоримо про ринок правових послуг, проте ми забули, що окрім цього є правозахисна діяльність, яка грошима оцінена бути не може. Можливо у рейтингу слід оцінювати і кількість наданих безкоштовних консультацій.
Ми говоримо про авторитет. А от хто знає прізвище адвоката, який за останній рік домігся скасування двох пожиттєвих вироків? Тобто змусив Генерального прокурора переглянути рішення. Мушу вас запевнити, що в цій країні легше заробити 2 мільйони, ніж домогтися скасування двох таких вироків.
Я закликаю: панове, преса, опублікуйте прізвище тієї людини, яка спромоглася на такий вчинок. Всі мільйони, про які ми говоримо, не варті того одного рішення.
ЮРФІРМИ НЕ ПОВИННІ СВАРИТИСЯ ЧЕРЕЗ РЕЙТИНГИ
Олег МАКАРОВ
партнер ЮФ ″Василь Кісіль і Партнери″
Позиція фірми ″Василь Кісіль і Партнери″ за 11 років рейтингування не змінилася. Ми завжди послідовно виступаємо проти публікацій зведеного рейтингу. Ми не визнаємо за жодним виданням статусу рейтингового агентства. Одинадцять років тому ми заявили про те, що не хотіли би брати участь у рейтингу, де одна фірма дає правдиві дані, а інша - бачить у більш високому місці якісь маркетингові інструменти.
Ми визнаємо право журналістів проводити журналістські дослідження. Ми готові співпрацювати з журналістами, з різними виданнями щодо цього. На всі питання журналістів ми дамо прозорі відповіді.
Загалом ми маємо справу не з рейтингами, а з ранжуванням, яке повинне ґрунтуватися тільки на математиці. У таке ранжування можуть включатися тільки відкриті цифри. Наприкінці можна подавати списки фірм, які надали кількісні дані, але просять їх не розголошувати. Останнє із запропонованих нововведень, з якими ми погодилися – у таблицях, на рівні з вітчизняними, давати дані іноземних офісів.
Найголовніше - обговорення ранжування, рейтингів між учасниками ринку та між виданнями не повинне спричинити якусь сварку, оскільки внаслідок цього виникає не тільки змагання між юридичними фірмами, але й між виданнями. Я дуже прошу юристів не піддаватися на те, що може посварити нас між собою. Я хочу нагадати, що в нас є спільна мета – утримати український ринок у тому вигляді, в якому він існує сьогодні. Адже є небезпека того, що ми всі будемо працювати й рейтингуватися в дещо іншій юрисдикції, як філії іноземних фірм. Тому в жодному разі подібні ситуації не повинні спричинити сварку.
РЕЙТИНГ НЕ ПОВИННА РОБИТИ ТІЛЬКИ ОДНА ГАЗЕТА
Сергій КОЗЬЯКОВ
керуючий партнер ЮФ ″Сергій Козьяков і Партнери″
Нинішній сезон, останні 11 місяців, відрізняється деякими новинками. По-перше, у полку комерційних проектів, пов’язаних із проведенням рейтингів, прибуло. Рейтинги повинні бути різними, навіть якщо вони повторюються. По-друге, за цей рік стало зрозуміло, що ті, хто рейтингується, й ті, хто рейтингують, перейшли до відкритої конфронтації. Є маса речей, які до цього призводять. І те, що це цікаво активній публіці з числа юристів – теж добре. По-третє, на ринку з’явилися рейтинги-фарси.
Уявімо, що група юридичних фірм вирішила зробити рейтинг юридичних видань. Ось як можуть виглядати критерії рейтингів юридичних видань: дохід, кількість журналістів, тираж, ціна номера в роздріб, кількість публікацій про судові процеси, кількість лайливих публікацій про конкурентів, кількість хвалебних публікацій про конкурентів, кількість реклами тощо. Це все можна порахувати. Але останнє і найголовніше - репутація газети. Це буде ноу-хау, комерційною таємницею, і розкривати методологію ми нікому не будемо. Репутація газети буде головним пунктом і головним критерієм рейтингу в тому випадку, якщо за попередніми пунктами нам інформацію не дадуть.
Далі можна ввести додаткові правила рейтингу про те, що відмовлятися від участі в рейтингу не можна; рейтинг критикувати не можна ні привселюдно, ні в особистій переписці; якщо газета не подає інформацію за останній рік, то використовуємо за попередні роки; будь-яка критика рейтингу вважається втручанням у діяльність адвоката (ст. 10 Закону ″Про адвокатуру″); рейтинг буде оголошуватися за підсумками останніх 22-х тижнів року і перших 3-х тижнів наступного року.
Я навмисно довів ситуацію до абсурду. Приблизно це зараз спостерігається на ринку юридичних послуг.
Звичайно, зробити якісний рейтинг непросто. Але рейтинг не повинна робити тільки одна газета. Всі юридичні видання, робіть, будь ласка, рейтинги! Беріть за зразки іноземні рейтинги. Ми будемо вас критикувати, а ви будете нам відповідати. Це збільшує тиражі, прибутковість номера. Потім всі цілий рік обговорюють це.
РЕЙТИНГИ – ЦЕ ЗЛО…
Михайло ІЛЛЯШЕВ
керуючий партнер ЮФ ″Ілляшев та Партнери″
Рейтинги – це зло, з яким слід миритися. Російські юридичні фірми, особливо в частині прибутковості, з рейтингами вже догралися. Торік податкова служба РФ прийшла до п’ятірки перших юридичних фірм із перевірками тих доходів, які вони заявили й тих податків, які вони заплатили 2006 р. Отже, податкові органи України теж цим зацікавляться. Можливо, це змусить нас приземлитися.
Що стосується критеріїв, то, на нашу думку, найоб’єктивніший критерій – це угоди, які веде компанія.
Будь-які структури, пов'язані з юридичними фірмами, треба від рейтингуванння відсторонити. Хоча у світовій практиці рейтинг - це часто прихований механізм. Наприклад, всім відомо, що Chambers, крім того, що це видавничий дім, це ще й кадрове агентство, що займається підбором персоналу для юридичних фірм і черпає для себе інформацію з власного рейтингу.
ОСНОВНА ПРОБЛЕМА – НЕПРОЗОРІСТЬ РЕЙТИНГІВ
Дмитро ГРИЩЕНКО
директор ЮФ ″Грищенко і Партнери″
Рейтинг – це зло, з яким ми змушені миритися. Чому виник конфлікт? Ми направляли свої зауваження у шановані газети з приводу непрозорості рейтингів. Нас цікавило, наприклад, за якими критеріями фірма, утворена три місяці тому, займає в рейтингу місце в тридцятці?
Непрозорість деяких критеріїв рейтингування призводить до здивування. Не розумію питань ″Скільки у вас книг у бібліотеці?″ або ″Яка площа вашого офісу?″. Яким чином відповіді на ці питання впливатимуть на рейтинг?
Щодо конфіденційності. Якщо компанії надають дані не для публікації, то не треба заповнювати ці пункти анкети взагалі. Чому в дослідженні ринку перша десятка компаній не опублікувала свої доходи? Як я можу вірити такому рейтингу?
На даний час у нас існують тільки рейтинги фірм, які обслуговують бізнес. У рейтинги не входять компанії, які займаються кримінальними справами, звичайними цивільними справами, шлюборозлучними справами тощо. Фактично в Україні є рейтинг для дуже багатих, успішних, фінансово заможних фірм. Такий рейтинг не є дослідженням ринку.
Насамкінець зауважу, що більше різноманітних рейтингів, то краще.
РЕЙТИНГИ – ПІДТВЕРДЖУЮТЬ, А НЕ РОБЛЯТЬ РЕПУТАЦІЮ
Михайло ХАРЕНКО
партнер ЮФ ″Саєнко Харенко″
ЮФ ″Саєнко Харенко″ є учасником західних рейтингів. У західних країнах використовуються абсолютно різні підходи до формування й проведення рейтингів. Є рейтинги, які ранжують юридичні фірми за кількістю юристів, доходу, фінансової ефективності тощо.
У світі існує 4 найбільш впливові видавничі доми, які укладають рейтинги. Вони розділяють і ранжують юридичні фірми за певними галузями, що, в принципі, є правильним підходом… Зокрема, методологія таких досліджень припускає облік репутації, опитування клієнтів, аналіз інформації з угод, опитування колег. Методологія також передбачає щорічний облік інформації по угодах, які проведені, по клієнтах, по співробітниках (хто пішов, хто прийшов). Це основна інформація. Тобто береться максимально загальна картина репутації тієї або іншої фірми, на підставі цього укладається рейтинг.
Важливо, що західні колеги у рамках свого видання не просто ранжують юридичні фірми, а й говорять: ″цю фірму ми рекомендуємо″, ″ця фірма, на нашу думку, є лідером″, ″ця фірма менше рекомендується″. Вони висловлюють ринку свою особисту думку.
Чи вибирають клієнти юридичну фірму за рейтингами? Це спірне питання. Рейтинги, радше, слугують підставою підтвердження репутації, ніж причиною, з якої приходять клієнти. Клієнти приходять, тому що компанія якісно надає послуги. Не факт, що рейтинг прямо веде за собою збільшення клієнтської бази.
На заході багато професійних видань, які орієнтовані на юристів, наприклад, The Lawyer. Нічого поганого немає в тому, що юридичні видання намагаються давати свою експертну думку відносно ринку, на який вони орієнтовані.
РЕЙТИНГИ ЗА ГРОШІ ЗНИКНУТЬ, КОЛИ ВИ ПЕРЕСТАНЕТЕ ПЛАТИТИ ЗА ЦЕ
Хольгер ЦШАЙГЕ
Представник видавничого дому "Волтерс Клувер"
Мене дивує вир пристрастей щодо такого невинного засобу як рейтинг. Не варто дивуватися або обурюватися з приводу створення різних рейтингів. Це питання, на мою думку, з часом саморегулюється. Я би не став починати з позбавлення права на рейтингування тих суб’єктів, які це раніше робили і робили, можливо, неправильно.
Я не прихильник спірних засобів – рейтингів, хоча вони таки є в загальному інформаційному полі. Також я не хотів би підтримувати думку, що рейтинги зовсім не потрібні й нікому не допомагають. Вони допомагають, тільки зовсім умовно.
Рейтинги за гроші? Добродії, вони зникнуть, тоді коли ви перестанете платити за це. Не варто обурюватися, такі рейтинги ніхто серйозно не сприймає. Клієнти не йдуть до ваших конкурентів, тільки тому, що вони вище по рейтингу.
Методики рейтингування на заході мають ті ж самі інструменти: оборот, кількість юристів у фірмі, частка жінок у фірмі й т. д. Можна використовувати ту ж статистику за допомогою методів, які ви знаєте. Єдина відмінність – іноземні видавничі доми займаються цим кілька десятиліть підряд. Вони знають ринок, можуть його оцінити. Вони знають усіх керівників юридичних відділів великих і середніх компаній.
Кількість угод – справді більш-менш об’єктивний показник. Ваших клієнтів не цікавить кількість юристів у вашій фірмі, оборот вашої фірми тощо. Якщо певну конкретну проблему клієнта може якісно вирішити лише фірма, в якій працює дві особи, то клієнт звернеться саме до цієї юридичної фірми. Якщо ж ця фірма потрапить в якийсь рейтинг, то це може тільки підтвердити вибір клієнта.
Сьогодні є тільки три принципи, які повинні стати основою рейтингів: 1) незалежність того, хто укладає рейтинг; 2) рівні умови для всіх (однакові вимоги до інформації, що подається до рейтингу юридичними фірмами); 3) продаж інформації тільки для громадськості. Пропонувати юридичним фірмам-лідерам рейтингу на платних умовах розмістити свою рекламу у рейтинговому виданні – це питання спірне, хоча так часто і робиться.
Іноземні рейтинги домагалися довіри роками. Створення якісного рейтингу – це справа часу.
Критикувати можна всіх, немає стопроцентної методології. І в математичному підході є відсоток суб'єктивізму.
РЕЙТИНГ ПОВИНЕН РОЗВИВАТИ, А НЕ ГАЛЬМУВАТИ РИНОК
Сергій ВЛАСЕНКО
партнер ЮФ «Магістр & Партнери»
У юридичних фірм є зауваження до Українського рейтингу юридичних послуг. Дискусія про рейтингування (не про газету) триває багато років. Проблема рейтингу не в критеріях і не в методиці. Проблема в тому, що методика нікому не зрозуміла, і в тому, що найчастіше одні критерії підмінюються іншими.
У дискусії згадували дослідження, які роблять західні компанії. Будь ласка, давайте проводити у нас аналогічні дослідження, але при цьому говорити про те, що це не рейтинги, побудовані на об’єктивних критеріях, а експертна думка тієї чи іншої газети, того чи іншого видання. Є яскравий приклад подібного підходу – довідник Паркера у винній справі. Людина каже: ″Це моя особиста думка. Я авторитет і прислухайтеся до мене″.
Рейтингів може бути багато й різних. Може бути рейтинг прибутковості, але тоді, на мій погляд, цей критерій повинен бути максимально прозорим і максимально зрозумілим. Якщо це чистий дохід – будь ласка, підтвердіть цей чистий дохід документами.
Знов-таки, ми впираємося у функцію рейтингу. Рейтинг повинен розвивати ринок, а не гальмувати його. Якщо хтось не готовий брати участь у цьому рейтингу, будь ласка, не беріть участь. Але рейтинг повинен вести нас до цивілізованих правил гри. І ми, фірма ″Магістри & Партнери″, за те, щоб згадані цивілізовані правила були не тільки в нашій фірмі, але в цілому на ринку. Рейтинг повинен цьому сприяти.
Полілог
«НЕ СТУКАЙТЕ! ЦЕ – НЕ РЕЙТИНГИ»
Володимир САЄНКО (далі – В. С.): - Може, за підсумками нашого обговорення, ми дійдемо висновку, що ідеальних рейтингів не було, немає і ніколи не буде?
А от той, хто захоче створити кращий рейтинг, спочатку подбає про репутацію організатора цього рейтингу. Наприклад, я б із задоволенням побачив серед організаторів рейтингу інформаційне агентство «Ліга», що вже має репутацію в колі професіоналів.
Юридичним фірмам за великим рахунком, можливо, це і не потрібно. Вони не повинні брати участь в укладанні рейтингів. Не треба створювати якісь ратифіковані учасниками ринку критерії укладання рейтингів. Ті, кому вони потрібні, сьогодні мали можливість їх послухати. В іншому випадку хтось зробить рейтинг на підставі затверджених критеріїв і скаже, що наш рейтинг є єдиним правильним, єдиним вірним.
Сергій ВЛАСЕНКО (далі – С. В.): - Дозволю собі не погодитися з паном Саєнком. Одна із проблем, що існує на ринку рейтингування, саме й полягає в тому, що існуючі гравці не чують ринок або не хочуть чути. Три роки ми стукаємося в двері структур, які займаються рейтингуванням. У відповідь – тиша...
В. С.: - Не стукайте! Навіщо? Така в них і буде репутація! Пройде час і все налагодиться… Рейтинги ґрунтуються на репутації. На заході багато рейтингів – прислухаються тільки до чотирьох.
С. В.: - Ще раз наголошу, чотири західні компанії, які Ви називаєте, не займаються рейтингами. Вони видають своє власне судження про ринок. Це – не рейтинги!
В. С.: - Давайте так, бачу що є проблема з термінологією, а юристи завжди прагнуть термінологію узгодити.
Рейтингом можна назвати все, що завгодно. Це все дослідження. Тільки деякі дослідження базуються на суб’єктивних критеріях, а деякі – на об’єктивних.
Справді, всі чотири західні рейтинги, які у всіх на слуху, є суб’єктивними. А рейтинги, які ми сьогодні обговорювали, рейтинг "Юридичної практики", намагаються комбінувати об’єктивні та суб’єктивні критерії. Ми для себе завжди дивимося на об’єктивні критерії: хто зробив 150 великих угод, хто подав задекларований дохід тощо. Нас цікавить саме це. Отже, до інформацій треба підходити критично, обробляти її.
С. В.: - Ситуація, напевно, не зовсім така. Рейтинг – це один, два, три, чотири, п'ять… п’ятдесят. Все інше – це дослідження. В "Юридичній практиці" є загальний рейтинг 50, є рейтинги за угодами, є рейтинги за іншими показниками.
Але повернімося до суті питання. Я би запропонував попередню роботу зробити самим. Якщо хтось із учасників круглого столу матиме бажання до цієї роботи долучитися, то це їхнє право. Якщо організатори забажають звернутися до когось за коментарями, то це теж їхнє право.
Володимир БАЙБАРЗА:
- Сьогодні вийшла дуже цікава, конструктивна розмова. Буде дуже шкода, якщо цінні думки, котрі сьогодні висловлювалися, просто забудуться. За результатами розмови все ж треба зробити меморандум або тези сьогоднішнього круглого столу. Адже я не пам’ятаю, щоб подібні дискусії раніше відбувалися на такому рівні. Якийсь документ, як основу для майбутньої розмови, щоб створити спадковість, зробити все ж треба.
Добре було б, якби видання, що роблять рейтинги, одержали цю інформацію. У цьому підсумковому документі ми в жодному разі не будемо давати якісь методики, якісь критерії або якусь конкретику. Я вважаю, що це важливо, аби дійсно нас почули ті, хто робить рейтинги чи буде робити.
|
