|
Інституту політології і права НПУ – 15 років Головний редактор «Юридичної газети», к. ю. н., магістр права (США), науковий співробітник Інституту держави і права НАН України, доцент факультету правничих наук Національного університету "Києво-Могилянська академія".
У Києві 22 листопада 2007 року відбулося урочисте відзначення 15-річчя Інституту політології і права (ІПіП) Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Аби довідатися більше про Інститут, «ЮГ» поспілкувалася з її директором і студентами.
За словами директора Інституту професора Богдана Андрусишина, Інститут, фактично, є ровесником незалежності України.
Зараз в Інституті працює 96 викладачів (18 докторів наук, професорів, 39 кандидатів наук). Навчально-виховний процес забезпечують такі відомі академічні вчені як Юрій Шемшученко, Володимир Бабкін, Іван Варзар, Володимир Горбатенко, Ольга Бабкіна та інші.
В Інституті за спеціальностями «правознавство» та «політологія» навчається 632 студенти, а також 95 аспірантів. За останні 2 роки в ІПіП було захищено 1 докторську та 9 кандидатських дисертацій.
Як відзначають в Інституті, за результатами щорічних перевірок студенти Інституту демонструють успішність у навчанні.
«Інститут відбувся… ми залишаємося неповторними»
- Пане Андрусишин, які найголовніші здобутки Інституту за 15 років?
- Найголовніше те, що Інститут відбувся як такий. Він став самодостатньою структурою, помітною в освітньому просторі України. Його еволюція йшла від соціально-гуманітарного факультету, який об’єднав ряд загальноуніверситетських кафедр…, правонаступником якого є Інститут. Про самодостатність Інституту – а також соціально-гуманітарного факультету – свідчить і те, що на його базі постали й інші Інститути університету. Інститут викристалізувався як моноструктура політології та права – двох взаємодоповнювальних одного цілого.
- Які якісні зміни змогли відчути для себе студенти?
- Зосередившись на двох спеціальностях – „політологія” та „правознавство”, ми змогли й надалі намагатимемось максимально зосередитися на змісті, якості освіти. Це відчувають студенти, котрі деякі дисципліни з двох спеціальностей слухають разом. Їхня освіченість, підготовленість до професійної діяльності зумовлена поєднанням цих спеціальностей.
Наше завдання – підготувати випускників до професійної діяльності. Й ми хочемо, аби випускники йшли працювати в навчальні заклади, в наукові установи, в заклади системи освіти.
- У чому особливість вашого Інституту?
Юридичних навчальних закладів в Україні чимало. Але ми довгий час залишалися чи не єдиним інститутом, який готував викладачів права, правознавства для неюридичних навчальних закладів. Це залишається нашою спеціалізацією й у цьому ми неповторні.
На рівні спеціаліста й зараз магістра Інститут готує фахівців з педагогічною підготовкою. Завершивши бакалаврат, наші випускники здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліста» чи «магістра» вже як викладачі права… Вони стають педагогами без потреби для цього закінчувати аспірантуру…
Ми також додаємо більше спеціалізацій для студентів.
- Чи вас не бентежить те, що ваші випускники не бажають ставати викладачами права?
- Вони можуть займатися юридичною практикою. Ми готуємо їх до такої професійної діяльності в рамках державних стандартів.
- Який конкурс на місце у вашому Інституті, який ліцензований обсяг?
- Ліцензований обсяг – 60 місць на „денну форму навчання” за кожною спеціальністю – „правознавство” та політологія. Конкурс становить 7-8 осіб на місце.
- Що якісно має змінитися в Інституті найближчим часом?
- Якісні зміни в змісті освіти в світлі Болонського процесу. Ми намагаємося прищепити студенту навички самостійної роботи, навчати його думати. Зараз студент думає „по-шкільному”. Приходить у ВНЗ й каже, що тут легше вчитися. Але це не так. Він відчуває – тут більше свободи, яку інтерпретує як можливість працювати так, як він це вважає за потрібне.
На мою думку, треба змінювати цей підхід. Зі школи студент вже має бути готовим до самостійної роботи, вміти приймати рішення, відповідати за них. У школі він перебуває під жорстким контролем – мається на увазі „класно-урочна” система – і в цьому плані в порівнянні з університетом спостерігається «розрив», який слід подолати.
Випускники поєднують викладацьку та юридичну практику
Оксана Зубач, студентка 5 курсу (магістратури) ІПіП
- Що змінилося на краще для студентів за останні 15 років?
- Для прикладу, було запроваджено магістратуру. Вважаю це здобутком Інституту. Це сприяє покращенню якості навчання. Також нам подобається те, що в Інститут приходять нові викладачі, які чудово викладають матеріал, чимало „дають” студентам. Ще я би відзначила колектив. Достатньо лише звернутися – з допомогою не забаряться. Це відчувають на собі й студенти.
- Чим особливий Інститут для студента?
- У нас цікава практика. Зокрема, педагогічна. Ми мали можливість читати курс правознавства та історії в школах Києва, вести заняття упродовж 6-ти тижнів. Також у нас є практика, це зараз на 5-му курсі, викладання вже на університетському рівні – вона відбувається чи то в нашому університеті, чи в Академії праці та соціальних відносин. Ми читаємо лекції, ведемо семінарські заняття.
- Деякі дослідження свідчать про те, що абсолютна більшість студентів Інституту не бажають працювати викладачем правознавства в школі (чит. ЮГ № 41 2007, С. 17). Натомість, бажають займатися юридичною практикою. Які настрої у випускників?
- Чимало наших випускників поєднують викладацьку та юридичну практику. В майбутньому і я намагатимусь їх поєднати. Зараз прагнутиму вступити до аспірантури, аби викладати в Інституті.
ІПіП НПУ ім. М. П. Драгоманова - ВНЗ: Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, чия дата заснування за новими дослідженнями пов’язана з «фактичним відкриттям 4 грудня 1834 р. при Київському університеті Св. Володимира «особливого виховного закладу» – Педагогічного інституту»
- Вік: 15 років (створено на основі соціально-гуманітарного факультету НПУ, інших університетських структур)
- Спеціальності: «правознавство» і «політологія»
- Студенти та аспіранти: ліцензований обсяг студентів – 60 осіб із кожної спеціальності та кожної форми навчання. Навчається 632 студенти (455 – на денній, 160 – на заочній, 17 – на екстернатній формах навчання), 95 аспірантів.
- Викладачі: загалом 96 викладачів (18 докторів наук, професорів, 39 кандидатів наук).
|
