|
Американські експерти розкодували законопроекти з реформи адвокатури Обов’язкове членство, унормування етики та брак гарантій прав адвокатів
Американська асоціація юристів / Ініціатива з верховенства права підготувала свій аналіз трьох проектів закону про адвокатуру. Автори аналізу, який стисло наводить «ЮГ», є експертами Департаменту досліджень і програмного розвитку Асоціації. Проекти аналізувалися щодо відповідності міжнародним і європейським стандартам, брався до уваги досвід країн Центральної та Східної Європи, практика США та західноєвропейських країн. До вашої уваги пропонуємо головні моменти аналізу.
Аналізувалися подані на розгляд Комітету ВРУ з питань правосуддя проект ЗУ «Про адвокатську діяльність» №2677 від 7.12.2006 р., поданий народним депутатом Мірошніченком Ю. Р. (аналізувався проект від 12.03.2007 р.), проект ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про адвокатуру» (нова редакція) № 2421 від 26.10.2006 р., поданий народним депутатом Шенцевим Д. О. та проект ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про адвокатуру» (нова редакція) № 2421-1 від 8.09.2006 р., поданий народним депутатом Оніщуком М. В.
Загальний огляд
Представлені проекти мають на меті врегулювати цілу низку питань, аби встановити незалежну, професійну й самоврядну адвокатуру в Україні.
На думку експертів, аби досягти зазначені цілі необхідно позбутися ситуації, коли адвокатурою управляє одна невелика група чи владна структура. Адвокатура має захищати своїх членів від будь-якого стороннього впливу встановлюючи незалежні механізми підвищення кваліфікації та самодисципліни. Адвокатура повинна покращувати умови здійснення адвокатської діяльності, сприяти проведенню правової реформи, заохочувати дотримання правил адвокатської етики та підтримувати постійне підвищення професійної кваліфікації її членів на належному рівні.
Таким чином, мета всіх трьох законопроектів – створення єдиного та незалежного професійного адвокатського об’єднання, як це рекомендовано Комітетом міністрів РЄ, оскільки в даний момент в Україні адвокатура не є повністю незалежною від держави самоврядною структурою. Кожен законопроект прагне встановити правові рамки для розбудови адвокатської професії на засадах незалежності, самоврядування та рівноправності. Представлені законопроекти містять положення, що є значним кроком уперед у становленні та зміцненні адвокатури в Україні.
Однак зазначаються й певні недоліки, які можуть послабити позиції законопроектів. Так, авторам проектів було запропоновано звернути більшу увагу на певні положення, як-от: професійна етика та дисциплінарна відповідальність, підвищення професійної кваліфікації, відносини між професійними самоврядними організаціями й урядом, роль Міністерства юстиції України щодо реєстрації адвокатських об’єднань, упровадження більш ефективного й активного самоврядування, право на судовий перегляд у випадку відмови надання дозволу на зайняття адвокатською діяльністю, відносини між адвокатом і підзахисним та інше.
Адвокатське самоврядування
Чітко встановлена система адвокатського самоврядування – одна з найголовніших передумов ефективного функціонування незалежної адвокатури. Тому експерти рекомендують переглянути положення щодо діяльності органів адвокатського самоврядування. Зокрема, пропонується розробити більш прозорі стандарти щодо обрання й усунення членів органів адвокатського самоврядування, встановити оприлюднення фінансових звітів, створити постійні та спеціальні комітети з питань підвищення професійної кваліфікації, законодавчого моніторингу, набуття статусу адвоката тощо. Також пропонується замінити чи навіть ліквідувати Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури.
Набуття статусу адвоката
У жодному з трьох законопроектів, на відміну від положень чинного законодавства, «фахівцям у галузі права», які є юристами без адвокатського свідоцтва, не надається право представляти підзахисних у кримінальних справах. Право на здійснення адвокатської діяльності надається виключно адвокатам. Таке положення зумовлене тим фактом, що «фахівці у галузі права» не підлягають кваліфікаційним вимогам, правилам адвокатської етики та дисциплінарній відповідальності. В аналізі пропонується розробити єдині стандарти щодо набуття статусу адвоката, включаючи стажування в адвоката. Експерти також порушили питання про адвокатів, які вже мають свідоцтво та практикують в Україні, бо жоден із проектів не передбачає вимоги для практикуючих адвокатів доводити свій рівень знань, як це було зроблено органами, що відповідають за підвищення професійної кваліфікації, в деяких країнах Центральної та Східної Європи під час розробки модифікованого іспиту.
Членство в адвокатурі
Питання добровільного або обов’язкового членства в адвокатурі тривалий час обговорювалося в Україні. Експерти дійшли висновку, що в проектах закону передбачається обов’язкове членство, оскільки органи адвокатського самоврядування видають свідоцтва, опікуються питаннями адвокатської присяги та отримують внески, необхідні для управління адвокатурою. Хоча жоден із проектів чітко не зазначає, що адвокати мають обов’язково бути членами адвокатського об’єднання, експерти пропонують висунути таку вимогу, щоб уникнути в майбутньому двоякого тлумачення відповідних положень закону. Однак у випадку, коли українське законодавство залишить за адвокатами право вибору добровільного членства, пропонується передбачити ефективний дисциплінарний механізм для забезпечення захисту права громадян на якісну правову допомогу.
Етика та дисциплінарне провадження
Для забезпечення єдиних стандартів і правил діяльності представників адвокатської професії необхідно нормативно закріпити правила адвокатської етики та прозору процедуру дисциплінарного провадження. Рекомендується чітко визначити роль Правил адвокатської етики, процедуру його прийняття та впровадження.
Експерти рекомендують передбачити прозору і справедливу процедуру дисциплінарного провадження, що ініціюється проти адвоката, та створити компетентні дисциплінарно-кваліфікаційні комісії.
Підвищення професійної кваліфікації (ППК)
Надзвичайно важливим для суспільства та системи юстиції загалом є підтримання адвокатами на належному рівні професійних знань, відстеження ними останніх змін у законодавстві та постійне ППК в окремих галузях права, відповідно до обраної спеціалізації. Обов’язок щодо організації ППК адвоката в Україні має бути покладено на органи адвокатського самоврядування. Експерти пропонують доповнити дані положення вимогою для адвокатів проходити курс ППК, що має встановлену кількість годин, і звітувати про це перед відповідною радою.
Права та гарантії
Усі законопроекти чітко визначають права та гарантії адвокатів під час цивільних і кримінальних проваджень. Але, вважають експерти, перелік прав не має жодної юридичної ваги, якщо відсутні санкції за їх порушення і не встановлена ефективна система забезпечення даних прав.
Безоплатна правова допомога (БПД)
Усі три проекти передбачають можливість надання БПД за рахунок держави. Адвокатська спільнота також має бути зацікавлена у тому, щоб особи, котрі не володіють достатніми коштами для отримання правових послуг, не залишалися поза судовою та правовою системами. Тому розробникам законопроектів рекомендується розглянути доцільність внесення положень, які б заохочували адвокатів надавати БПД особам, що знаходяться у скрутному фінансовому становищі. Окрім того, експерти рекомендують включити положення, які б передбачали виплату адвокатам справедливої та обґрунтованої компенсації з державного бюджету за надані юридичні послуги, адже такі положення є важливою передумовою для встановлення ефективної системи надання БПД.
У аналізі також наголошується на більш чіткому визначенні незалежності адвокатських об’єднань від держави, зокрема пропонується передбачити положення щодо страхування професійної відповідальності адвоката з метою покриття збитків, яких було завдано підзахисному в результаті надання неякісних правових послуг. Така вимога міститься у ряді законів країн Європи та є обов’язковою до виконання відповідно до Розділу 3.9 Загального кодексу правил поведінки для адвокатів, розробленого Радою адвокатур та правничих товариств Європи (CCBE). Також пропонується створити спеціалізовані комітети з професійної етики та правової освіти з метою регулювання питань, пов’язаних із кваліфікаційними іспитами та ППК адвокатів.
Загалом, автори аналізу вважають, що закон, який регулюватиме засади здійснення адвокатської діяльності в Україні, має бути якомога чіткішим у встановленні мети, яку має перед собою об’єднана адвокатура.
Підготовлено Американською асоціацією юристів в Україні
(ABA/Rule of Law Initiative Ukraine)
|
