№43(127)
25 жовтня 2007 року
|
|
Ухилення чи оптимізація? Спеціально для «Юридичної газети»
Спеціалісти з податкового права зазначають, що в українській податковій системі існує безліч механізмів ухилення від податків. Це пов’язано з великим бажанням не виконувати або зменшити податкові зобов’язання, ніж в інших країнах із більш демократичною і сталою системою оподаткування. Разом з тим, обов'язок сплачувати податки є обов’язком конституційним. Ст. 67 Конституції України встановлює обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
В українській системі оподаткування виникають можливості для уникнення фізичними і юридичними особами податків у зв'язку з використанням податкових пільг. Наприклад, таких як перенесення балансових збитків на наступні податкові періоди, звільнення відсотків по вкладах від оподаткування, стягнення ПДВ за нульовою ставкою, застосування ліберальних правил списання безнадійних боргів, вкладання коштів у благодійну діяльність тощо.
Однією зі схем ухилення від сплати податку є відкладання доходу. Платнику податку надається можливість переносити терміни визнання доходу і сплати податку, використовуючи при цьому право, надане законодавством. Поряд із такою схемою застосовується перенесення терміну сплати податку на більш пізній час або визнання доходів і видатків по принципу першої із подій, тієї, що відбулася раніше. Це дає можливість платнику податків, маючи гроші на розрахунковому рахунку, не сплачувати ПДВ і податок на прибуток. Для цього необхідно в кінці звітного періоду зробити передплату тому підприємству, яке або має дебетове сальдо по ПДВ і збитки, або яке буде ліквідоване, а гроші з нього «злиті».
Приховати прибутки. Чорний бартер/чорний нал
Способи ухилення від сплати обов'язкових платежів можуть бути різноманітними і залежати від виду як несплачуваного податку, збору, іншого обов'язкового платежу, так і від самого платника.
Можна навести основний орієнтовний перелік дій, які використовуються для приховування власних прибутків від оподаткування: - завищення в первинних документах даних про матеріальні затрати (внесення в затрати матеріалів замовника, складання фіктивних документів зі списування матеріалів на виробництво, внесення в авансові звіти витрат на неіснуючі відрядження, включення осіб, які не працюють в платіжні відомості на отримання заробітної плати, зміна в цих відомостях сум, завищення в накладних документах цін на прийнятий товар тощо);
- завищення в документах обліку даних про матеріальні затрати (включення очікуваних витрат у витрати звітного періоду, включення у вартість малоцінних предметів та предметів, які швидко зношуються вартості основних засобів);
- завищення в звіті про фінансові результати даних про матеріальні затрати;
- заниження в первинних документах даних про виручку (заниження кількості куплених товарів, заниження ціни реалізації товарів, оплата товаром (“чорний бартер”));
- заниження в документах обліку відомостей про виручку (утримання неіснуючих торгових точок, зменшення величини доходів, отриманих від здачі в оренду основних засобів виробництва, покупка і реалізація товарно-матеріальних цінностей за готівковий розрахунок (“чорний нал”));
- заниження в звітних документах відомостей про виручку (занижене відображення виручки в головній книзі і балансі, занижене відображення виручки в звіті про фінансові результати);
- заниження оподаткованого прибутку (створення незареєстрованого підприємства (наприклад, на базі ліквідованого), завищення витрат на оплату праці, завищення чисельності працівників, безпідставне (незаконне) отримання податкових пільг);
- приховування прибутку за змовою з керівниками інших підприємств, які користуються пільгами по оподаткуванню (фіктивна здача в оренду основних засобів підприємствам, що користуються податковими пільгами, перерахування прибутку на підприємство, яке має податкові пільги).
„Тінь”
Оперативний аналіз ситуації приховування реальних прибутків від оподаткування в Україні шляхом завищення собівартості продукції, робіт та послуг, реалізації контрабандних товарів, використання фіктивних фірм та банківської системи, здійснення іншої підприємницької діяльності в «тіньовій», тобто неврахованій сфері підприємництва, що уникає оподаткування, набули масового характеру і створили загрозу для економіки держави. І саме в цій «тіньовій» сфері широко розгортаються різні методи ухилення від сплати податків, а саме: - нелегальна діяльність з виробництва товарів та надання послуг або, іншими словами, "тіньова економіка", яка передбачає повну несплату всіх податків та зборів і може виражатись у таких формах: заняття підприємницькою діяльністю без відповідної державної реєстрації, імітація зупинення діяльності підприємства, здійснення діяльності, що підлягає ліцензуванню без відповідної ліцензії, нелегальне виробництво товарів і надання послуг у межах легальної діяльності та ін.;
- приховування об'єктів оподаткування в межах легальної діяльності передбачає: неподання податкових декларацій або подання їх з перекручуванням; приховування виручки; заниження сум фактично виплаченої заробітної плати; завищення валових витрат тощо;
- фальсифікація обліку передбачає ведення податкового обліку з порушенням чинного законодавства, наприклад, відображення підприємцем своїх особистих витрат як загальних витрат підприємства; не відображення у податковому обліку деяких операцій (продаж, бартер, оренда);
- маскування реальних операцій іншими фіктивними юридичними фактами (оформлення операцій з продажу як угод дарування, добровільного благодійного внеску коштів на депозитний рахунок, внесення майна до статутного фонду; оформлення оплати праці як позики тощо;
- ненавмисні правопорушення і помилки, які виникають внаслідок складності чинного законодавства, необізнаності платників, частої зміни податкових норм, з причини недостатнього інформування та роз'яснення податковими органами правил та порядку оподаткування.
До ухилення від оподаткування фізичні та юридичні особи вдаються не лише з мотивів збагачення. Серед цілком законних передумов такої діяльності можна виокремити прийняття окремих нормативних актів, які прямо сприяють «тінізації» джерел накопичення капіталів злочинного походження; встановлення надмірно високих податків; велика кількість видів податків (одна з найбільших в світі); відсутність єдиного структурованого і систематизованого нормативного акту податкових норм; велика кількість особливостей сплати податків (податкові пільги); високі ставки оподаткування, які в умовах розвитку малого та середнього бізнесу в молодій державі не витримують такого тиску і тому змушені або приховати прибуток, або ж збанкрутувати.
|
