№43(127) 25 жовтня 2007 року
|

|
Як платити за «колеса»? Оподаткування власників транспортних засобів
Кількість транспортних засобів на дорогах неухильно зростає. Автомобіль став для нас незамінним помічником в буденному житті та надійним другом під час відпочинку та подорожей. Але разом з тим, для багатьох транспортні засоби залишаються предметом розкоші, оскільки для їх утримання необхідні значні кошти. Насамперед, болючим питанням є сплата податку з власників транспортних засобів (далі – ПВТЗ).
Краще мати власний
Порядок оподаткування ПВТЗ запроваджує ЗУ «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” від 11 грудня 1991 р. №1963-ХІІ (далі – Закон про ПВТЗ) з наведеними нижче змінами та доповненнями.
Обов’язок щодо обчислення сум податкового зобов’язання з транспортного податку закон покладає безпосередньо на власників транспортних засобів (далі – ТЗ). Юридичні особи і громадяни, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні ТЗ, які за ст. 2 Закону про ПВТЗ належать до об’єктів оподаткування.
Податок сплачується при першій реєстрації, реєстрації, перереєстрації та зняття з обліку ТЗ їхніми власниками у чітко визначений строк. Зокрема, податок сплачують: - фізичні особи – перед реєстрацією, перереєстрацією ТЗ, а також перед технічним оглядом ТЗ щорічно або один раз на два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд;
- юридичні особи – щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
Ставка податку залежить від присвоєного коду, а також від таких показників, як об’єм циліндра двигуна та його потужність.
Так, ПВТЗ юридичні особи обчислюють самостійно на підставі даних про кількість об’єктів оподаткування станом на 1 січня поточного року за ставками на рік, визначеними ст. 3 Закону. При цьому юридичні особи мають сплатити податок в повному обсязі до кінця року. Ця сума є остаточною. Отже, в разі зняття ТЗ з обліку, перерахунок сум податку не проводиться, а тому за ст. 5 Закону сума сплаченого податку в таких випадках не повертається (незалежно від обставин, що спонукали на вчинення таких дій).
А якщо орендований?
Досить часто на практиці зустрічаються випадки, коли юридичні особи для своєї виробничої діяльності орендують ТЗ. В результаті може виникнути запитання: хто ж є платником транспортного податку?
Однозначну відповідь на нього дає ст. 1 Закону. Таким платником виступатиме юридична особа, яка є власником ТЗ, тобто орендодавець, на ім’я якого в органах ДАІ зареєстровано транспортний засіб, експлуатація якого є предметом договору оренди.
Разом з тим, зустрічаються випадки, коли умови договору оренди передбачають сплату транспортного податку безпосередньо орендарем. Які наслідки тягне за собою таке положення договору для орендодавця? Якщо орендодавцем виступає фізична особа, то сплата податку з власників ТЗ орендарем на користь орендодавця є доходом такого громадянина. Цей дохід підлягає оподаткуванню відповідно до положень Декрету КМУ “Про прибутковий податок з громадян” від 26 грудня 1992 р., № 13-92.
Не вважатиметься доходом громадянина сплата транспортного податку, якщо право користування ТЗ передано фізичною особою за дорученням. Обов’язковим при цьому є включення до доручення положення про те, що особа, яка користується ТЗ, вправі сплачувати ПВТЗ.
Чи може все-таки „по генеральній довіреності”?
Дедалі частіше юристи зустрічаються з проблемою вирішення питання правомочностей власника, а також сплати податку за реєстрацію ТЗ, придбаного “по генеральній довіреності”. Генеральна довіреність надає можливість власнику користуватися та розпоряджатися ТЗ. Як щодо права керування?
Так, це питання регулюється Постановою КМУ від 7 вересня 1998 р., яка затвердила Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок. Правила вказують на те, що за письмовою заявою власника ТЗ – фізичної особи - про надання права керування цим ТЗ іншій фізичній особі, підрозділом ДАІ видається тимчасовий реєстраційний талон, на термін, зазначений у заяві (Загальні положення, ч.6).
Як обрахувати і кому сплатити?
Реєстрація ТЗ здійснюється на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання ТЗ, оцінку його вартості, яка провадиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку в порядку, встановленому МВС, Мін′юстом, Держпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна і має відповідні документи, відповідність конструкції ТЗ встановленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Розрахунок податку (юридичні особи) складають самостійно на підставі бухгалтерських звітних даних про кількість ТЗ та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року і подаються до органів податкової служби за місцезнаходженням та місцем постійного базування у строки для річного звітного періоду, - протягом 60 календарних днів після останнього календарного дня для звітного податкового року (Наказ ДПА № 373, від 17.09.2001р.)
Виникає питання: якщо юридична особа впродовж року придбала транспортний засіб, тоді вона має сплатити податок перед реєстрацією ТЗ за наступні строки оплати (квартали), які не настали (починаючи з кварталу, в якому проведено реєстрацію ТЗ)? Реєстрацію ТЗ проводять протягом 10-ти днів після його придбання, одержання або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів. Після цього власники ТЗ у 10-денний термін зобов’язані подати до органу Державної податкової служби розрахунок суми податкового зобов’язання з транспортного податку.
У розрахунку зазначається сума податку, яка відповідає кількості кварталів, що залишилися до кінця року, в якому було придбано ТЗ. Таким чином, у разі придбання ТЗ протягом року власники таких ТЗ перед їх реєстрацією сплачують 25% річної суми податку, решту – рівними частками до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
Сума нарахованого податку окремо за кожний наземний та водний транспортний засіб обчислюється за формулою, відповідно до якої об’єм циліндра двигуна в розрізі кожної марки і моделі ТЗ, потужність електродвигуна і довжина плавзасобу множиться на дані про кількість однорідних ТЗ ділиться на 100% і множиться на ставку податку, що застосовується при розрахунку податку з кожних 100 см куб об’єму циліндра двигуна, із 1 КВт потужності електродвигуна, довжини плавзасобу (п. 8. Наказу ДПА № 373, від 17.09.2001р.). Як правило, це значні кошти, які створюють додаткові проблеми власникам ТЗ.
Отже, проблема мінімізації та розроблення системи оподаткування, котра повинна забезпечити оптимізацію структури розподілу й перерозподілу коштів, що надходять до загальнодержавного бюджету та місцевих бюджетів є актуальною на сьогоднішній день. З метою її вирішення мають бути вироблені стабільні правові норми, що встановлюють форми, методи, механізми визначення, регулювання величини та порядку стягнення податків та інших обов'язкових платежів, необхідних державі для виконання її функцій.
|