|
«Трусити владу» або побиратися на «храм правосуддя» Професійних дилем суддів, схоже, більшає «Юридична газета»
Незалежні судді та залежні суди
Як відомо, судді при здійсненні правосуддя є незалежними і підкоряються лише закону, якщо вірити одному з основоположних принципів діяльності судової системи України, передбаченому ст. 129 Конституції. Тим часом практика останніх років свідчить, що твердити про незалежність судової гілки влади в Україні, на жаль, ще не доводиться. І справа тут, як виявляється, не тільки у недосконалому вітчизняному законодавстві, неоднозначності бурхливих політичних подій, що відбуваються, зокрема, і навколо судів та окремих судових рішень. Однією з головних причин недосконалості функціонування системи судочинства в Україні експерти називають її недостатнє матеріально-технічне та фінансове забезпечення.
Не випадково основним проблемам фінансового та матеріально-технічного забезпечення судової системи України було присвячено чергове засідання громадської ради при Державній судовій адміністрації України, що відбулось 31 травня ц.р. у приміщенні Академії правових наук України. Головував на засіданні віце-президент Незалежної асоціації суддів України, голова Верховного Суду України у відставці Віталій Бойко. Основна дискусія серед членів громадської ради розгорнулась навколо питань про стан виконання Державної програми забезпечення суддів належними приміщеннями на 2006-2010 рр. та про створення та організаційне забезпечення діяльності окружних і апеляційних адміністративних судів.
Куди поділись гроші?
Згідно з Державною програмою забезпечення суддів належними приміщеннями на 2006-2010 рр. Державна судова адміністрація України (далі – ДСА України) у 2006 р. передбачила спрямувати на заходи з реконструкції наявних у судів приміщень, добудови до існуючих приміщень нових площ та на роботи з будівництва нових будинків судів, зокрема, на придбання будівель та їх облаштування під потреби судів 87614 тис. грн.
Проте у зв’язку зі значним недофінансуванням у 2006 р. Державним казначейством капітальних видатків державного бюджету на утримання судів заходи Програми фактично профінансовано в сумі 66270 тис. грн або 75% від запланованого. У 2007 р. – ще гірше. Згаданою Державною програмою забезпечення суддів належними приміщеннями на фінансування заходів з її реалізації у 2007 р. передбачено кошти у сумі 464, 4 млн грн. Однак у Законі України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» на ці заходи передбачено лише 30 млн грн, що складає лише 6% від необхідного.
Мізерність коштів, виділених на потреби облаштування приміщень судів, просто приголомшує.
В результаті обговорення цього надзвичайно гострого питання громадська рада при ДСА України прийняла рішення про направлення відповідного звернення до всіх вищих органів державної влади, в якому буде доведено до їх відома жахливий стан фінансування та, у зв’язку з цим, реальні перспективи зриву виконання Державної програми забезпечення суддів належними приміщеннями на 2006-2010 рр., а також вкрай важкі негативні наслідки такого зриву для ефективного функціонування системи судочинства України.
Суди є, а суддів нема
Не оминули члени громадської ради при ДСА України проблеми забезпеченості судів приміщеннями і під час розгляду питання про створення та організаційне забезпечення діяльності окружних і апеляційних адміністративних судів. Проте ця проблема виявилась лише однією з-поміж низки інших, що стоять на шляху створення системи адміністративного судочинства.
Указом Президента України «Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі та кількісного складу суддів» від 16.11.2004 р. № 1417 (зі змінами від 16.05.2007 р. № 414/2007) утворено 27 окружних адміністративних судів зі штатною чисельністю суддів у кількості 672 особи та 7 апеляційних адміністративних судів зі штатною чисельністю суддів у кількості 352 особи.
На даний момент фактична чисельність суддів окружних адміністративних судів становить 58 осіб. В апеляційних адміністративних судах на посади призначено теж тільки 58 суддів.
Таким чином, на кінець травня розпочали свою діяльність 6 апеляційних судів (крім Севастопольського) та лише 3 окружні суди (Вінницький, Донецький та Харківський), а з 12 червня ц.р. розпочне роботу Житомирський окружний адміністративний суд.
Така ситуація є просто катастрофічною, оскільки вся система адміністративних судів повинна запрацювати з 1 липня ц.р., коли інші суди припинять приймати до розгляду та розглядати справи адміністративної юрисдикції.
З'являться судді, не буде приміщень
Станом на 22 травня ц.р. вирішено організаційні питання щодо забезпечення приміщеннями із належною за розмірами площею 12-ти із 27-ми окружних адміністративних судів, а також три з семи апеляційних адміністративних судів.
Тим часом у зв’язку із нещодавнім значним збільшенням чисельності суддів адміністративних судів виявилось, що лише три приміщення з уже наданих адміністративним судам дозволяють за своєю площею належно розмістити додаткову кількість суддів та працівників апарату. Для решти судів необхідно знову розпочинати роботу з пошуку придатного приміщення.
Отже, більшість адміністративних судів приміщень або не має взагалі, або їм запропоновані тимчасові, загалом непридатні для здійснення судочинства приміщення. Наприклад, Сумському окружному адміністративному суду обласна держадміністрація запропонувала колишню будівлю навчально-виробничого комбінату. Щоб перетворити її у палац правосуддя, необхідно вкласти значні державні кошти у реконструкцію та перебудову цього приміщення. А, як наголошувалося, фінансування подібних видатків із Державного бюджету здійснюється вкрай погано.
Слід зауважити, що Сумському окружному адміністративному суду ще поталанило, оскільки багатьма обласними державними адміністраціями (станом на 22 травня ц.р.) питання про надання приміщення адміністративним судам взагалі ще не вирішувалося. Це стосується Волинської, Івано-Франківської, Київської, Рівненської, Тернопільської та деяких інших областей.
Отже, навіть якщо штатна чисельність суддів відповідних адміністративних судів до 1 липня ц.р. буде укомплектована, будуть призначені голови судів, розпочати належну роботу їм не вдасться, позаяк здійснювати судочинство буде просто ніде.
|
