|
«Для юриста не повинно існувати табу», – гість редакції, заступник глави Секретаріату Президента України Ігор ПУКШИН про юристів на державній службі та «юристів Президента»
ПЕРСОНА
П.І.Б. ПУКШИН Ігор Гелярович
Вік 41 рік
Організація Секретаріат Президента України
Посада Заступник глави Секретаріату Президента України (з 13.10.2006)
Попередні посади, досвід - керуючий партнер адвокатського об'єднання «Адвокатська фірма «Пукшин і партнери» (09.2004 – 10.2006)
- керуючий партнер адвокатської компанії «Правіс» (09.1999 – 08.2004)
- голова Центру розвитку українського законодавства (05.1998 – 09.1999)
- заступник міністра юстиції України (10.1996 – 05.1998)
- начальник відділу, начальник управління, директор департаменту Фонду державного майна України (05.1994 – 10.1996)
- експерт з правових питань Українського фонду підтримки реформ, м. Київ (10.1993 – 05.1994)
- експерт-радник Міністерства економіки України (12.1992 – 10.1993)
- стажер Залізничного районного народного суду м. Львова (02.1992 – 12.1992)
- аспірант Львівського державного університету (11.1991 – 03.1992)
- стажер Залізничного районного народного суду м. Львова (08.1991 – 10.1991)
Cтаж у галузі права – 16 років
Сфера діяльності державна служба
Освіта, кваліфікація Львівський державний університет, юрист (1991). Державний службовець третього рангу
 — Пане Ігорю! Чи погоджуєтеся ви із тезою, що всіх юристів можна поділити на дві групи: тих, що працюють на приватну особу (осіб, у приватному секторі), і тих, що працюють на державу? Відтак, юрист на державній службі – це адвокат держави?
— Вважаю, що поділ юристів на приватних і державних є умовним. Юрист – це, передусім, фахівець у галузі права. Він працює сам на себе і незалежно від того, кому підпорядковується і хто є його роботодавцем.
— Якими, на вашу думку, мають бути три головні цінності юриста, який працює на державу?
— Такі ж, як і у будь-якій іншій сфері, в якій працює юрист.
— Що є табу для юриста на державній службі?
— На мій погляд, для юриста не повинно існувати табу.
— Що саме нині, на вашу думку, приваблює юриста у державній службі найбільше? І що привабило у державній службі особисто вас (свого часу, коли ви працювали в Міністерстві економіки, на керівних посадах у Фонді державного майна, Міністерстві юстиції)?
— Особа, приймаючи рішення щодо нового місця, завжди керується критеріями, які є суто індивідуальними і важливими саме для неї. Для одних – це заробітна плата, для інших – кар’єрне зростання, для третіх – становлення як фахівця у певній сфері права. Навіть коли я приймав рішення йти на посаду керівника юридичної служби Фонду державного майна, критерії прийняття цього рішення були одні, іншими підставами я керувався, коли переходив на посаду заступника міністра юстиції, і зовсім іншими критеріями, коли приймав рішення щодо пропозиції бути заступником глави Секретаріату Президента України.
— Нині набув поширення перехід від приватної юридичної практики до «державної юридичної практики». Чи є позитивною подібна тенденція? Що може привнести на державну службу юрист із приватної практики? Позитив чи негатив?
— Я не працюю у кадровому агентстві і тому мені не відома згадана вами тенденція.
— Зараз лунає чимало закидів на адресу чесності та порядності юристів, які начебто готові на все заради досягнення мети. За вашими спостереженнями: чи робить державна служба юриста чеснішим?
— Це питання не професійної якості юриста, а характерних рис людини.
— Яка роль юристів у протистоянні політичних сил, коли вони стоять на тому чи іншому боці представників державної влади?
— Юрист, на мою думку, це, насамперед, консультант у сфері права. Де б він не працював, він має лишатись юристом з великої букви.
— Якою є доля АФ «Пукшин і партнери» після вашого переходу до Секретаріату Президента? Кажуть, що до Секретаріату перейшло працювати і чимало юристів з фірми?
— У зв’язку з тим що я перейшов на роботу до Секретаріату Президента України, я подав відповідну заяву про вихід з адвокатської компанії. Партнери адвокатської компанії згадану заяву задовольнили, прийняли рішення про мій вихід із числа партнерів, а також змінили назву компанії.
«Юристи Президента»
— Пане Ігорю! Скільки професійних юристів працюють нині в Секретаріаті Президента України загалом та на «юридичних посадах» зокрема?
— На сьогодні до структури Секретаріату входять Головна державно-правова служба, Головна служба з питань діяльності правоохоронних органів, Служба з представництва у судах України інтересів Президента України та створених ним консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб, Служба забезпечення зв'язків з Конституційним Судом України. У згаданих службах працює загалом близько 70 юристів.
— «Юристам Президента» нерідко закидається невисока кваліфікація. Чи можете ви із цим погодитися? За якими критеріями ви підбираєте професійну команду?
— Як у народі кажуть: «у всьому винувата невістка». На моє глибоке переконання, в Секретаріаті працюють надзвичайно талановиті, здібні і висококваліфіковані спеціалісти. Говорю відверто і чесно, єдиного, чого нам не вистачає – це часу, шкода, що доба має 24 години, а на сон поки вистачає 4-5 годин.
— У лютому ц. р. у Секретаріаті Президента було створено Службу представництва інтересів Президента в судах. Який склад цієї Служби? У скількох нині справах Служба представляє інтереси Президента?
— Штатна кількість співробітників Служби на сьогодні 5 одиниць. У провадженні близько 100 справ.
— Чи часто вам самим доводиться брати участь у судових засіданнях, представляючи інтереси Президента?
— Я особисто не беру участі у судових засіданнях. Це входить до повноважень співробітників згаданої Служби з представництва у судах України інтересів Президента України та створених ним консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб.
Заслужені юристи, юридична професія та поради
— «Заслужений юрист України» – найвища державна професійна нагорода для правника. До речі, достеменно невідомо, скільком юристам в Україні присвоєно це звання… Чи має Секретаріат подібну інформацію? Чи правда, що ряд осіб, котрим було свого часу присвоєне це звання, не є юристами?
— Що стосується кількості юристів, яким присвоєно це звання, то я пропонував би вам проявити ініціативу і провести дослідження з цього питання, щоб розставити всі крапки над «і». Про випадки присвоєння звання «Заслужений юрист України» особам, які не є юристами, мені невідомо.
— При перегляді списків «Заслужених юристів України» складається враження, нібито більшість із них отримали це звання, передусім, за роботу в державних, зокрема, правоохоронних органах. Зважаючи на те що присвоєння цього звання є компетенцією Президента України, чи буде змінюватися політика щодо присвоєння цього звання?
— Я погоджуюся з тим, що надзвичайно мало присвоюється почесних звань, зокрема, адвокатам. Водночас, відповідно до Положення «Про почесні звання» подання про присвоєння почесного звання вносяться Президентові України відповідними профільними організаціями (міністерствами, спілками, об’єднаннями). Таким чином, адвокатурі України давно пора створити професійну організацію адвокатів, яка б, з-поміж іншого, опікувалася і цим питанням.
— Яким шляхом, на вашу думку, варто рухатися: регламентування допуску до юридичної професії (юридичної практики) чи реформування адвокатури в напрямі зобов’язання всіх, хто бажає займатися юридичною практикою, увійти до лав адвокатів? Як бути з юристами, які працюють на державній службі?
— Вирішити всі ці питання має новий Закон «Про адвокатуру». Саме він повинен замінити старий Закон від 1992 р. і врегулювати питання щодо професійної організації адвокатів, гарантій діяльності адвокатів, порядку набуття статусу адвоката тощо.
— Зважаючи на ваш значний досвід управлінської роботи, щоб ви порадили молодому юристу-менеджеру?
— Позитивне мислення. Ніколи не зупинятись на півдороги. Розпочату справу доводити до завершення. Будь-яку справу робити як свою і для себе. У випадку програшу не сприймати його як власний програш, а з’ясувати, які допущені помилки на шляху до перемоги.
Спілкувався Славік БІГУН
|
