№16(100)
19 квітня 2007 року
|
|
Між двох вогнів… або Андеґраунд у перспективі «Юридична газета»
Неабиякі правові виклики, котрими супроводжується нинішня конституційна криза, змушують шукати відповіді на непрості запитання не лише політиків чи суддів Конституційного Суду. Судячи з усього, не менше цим сьогодні переймаються і бізнес-юристи. Принаймні позачергове засідання вже традиційного Юридичного прес-клубу, що відбулося напередодні розгляду КСУ резонансного подання 53 народних депутатів щодо визнання судом неконституційності президентського Указу про розпуск парламенту в затишному приміщенні прес-центру «Українських новин», мало відбутися за участю авторитетних представників українських юрфірм. Темою зустрічі було визначено «Правові підстави для розпуску парламенту, наслідки позачергових парламентських виборів для України».
До участі запрошено…
Найбільше, вочевидь, журналістів спеціалізованих видань спокушала участь у заході шанованого серед вітчизняних правників Василя Кисіля, анонсована організаторами зустрічі. Не менш цікавила їх, схоже, й обіцяна поява у прес-центрі «УН» Віктора Мусіяки. Хоча, відверто кажучи, кожен із дев’яти заявлених для участі експертів з проблеми додавав чималої інтриги майбутньому обговоренню.
Розігріта перспективою побачення з авторитетами мас-медійна братія заповнила приміщення вщерть, мовчки спостерігаючи за порожніми місцями, відведеними для запрошених юристів. На превеликий жаль, щонайменше шестеро з них, судячи з усього, вирішили не «світити» на широкому загалі власну експертну оцінку щодо винесених організаторами заходу на обговорення питань. Так і не побачили (і, відповідно, не почули) журналісти фахових правничих мас-медіа жодного з представників, зокрема, АО «Василь Кісіль і Партери», МАК «Жариков і Синиченко», а також ЮФ «Естоппель», заявлених до участі у заході. Щоправда, на самому початку зустрічі присів на відведене для нього місце Олег Макаров, уважно ознайомився із тезами для обговорення і …тихенько залишив приміщення без особливих пояснень. Схоже, не лише суддів вітчизняного Конституційного Суду того дня «напружувала» перспектива публічно визначатися зі «слизьких» фахових питань.
«Стаття 90 може підлягати розширеному тлумаченню»
Попри відсутність більшості експертів, зустріч вдалася на славу. І, передусім, завдяки тим, хто не міг полишити поставлені запитання без відповіді. Першим слухали експертну оцінку партнера ЮФ «Юрзовнішсервіс» Геннадія Цірата.
«Я перший раз у вашому клубі і не зовсім знайомий із регламентом», - зізнався присутнім авторитетний правник. А потім запропонував спільно визначитися з оптимальною формою спілкування, до котрої дружно було віднесено формат «круглого столу». Домовилися, що експерт розпочне першим – із власним баченням проблеми, а далі «підключиться» решта із запитаннями, репліками коментарями тощо.
Головне правове підґрунтя нинішнього політичного протистояння пан Цірат вбачає у діаметрально різних підходах до тлумачення підстав для розпуску Верховної Ради, які надає Президентові Конституція. «Стаття 90 Конституція вказує на три конкретні підстави для дострокових виборів парламенту. Одні експерти вважають перелік даних підстав вичерпним і таким, що не підлягає розширеному тлумаченню», – зазначив Геннадій Цірат. На думку експерта, глава держави, не посилаючись на дану статтю, керувався відомим принципом аналогії права. «У нашому випадку, вочевидь, Президент відповів на виклики конституційної кризи, зокрема, формування коаліції із порушенням базових конституційних принципів», – припустив фахівець. Він зауважив, що Конституція відповідає нині вимогам часу, маючи чимало прогалин, тоді як життя не стоїть на місці – їх треба заповнювати.
Водночас, юрист привернув увагу присутніх до формулювань ст. 81 Конституції, відповідно до п. 6 якої повноваження народного депутата припиняються у разі виходу його із фракції, у складі котрої він опинився за результатами виборів. На думку пана Цірата, відповідно до закону група Анатолія Кінаха, що приєдналася до Антикризової коаліції, мала б спочатку вийти з фракції «НУ», після чого з’їзд «НУ» мав позбавити їх депутатських повноважень, надавши їх наступним у партійному списку особам.
Чи є доречною аналогія?
Аргументи Геннадія Цірата викликали в присутніх низку запитань й уточнень. Зокрема, представник нашого видання В’ячеслав Бігун поцікавився в експерта, наскільки юридично коректно у даній ситуації керуватися принципом аналогії права. Адже остаточну експертну оцінку все одно виноситиме Конституційний Суд за підсумками розгляду справи за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Указу Президента України "Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України" від 2 квітня 2007 р. №264. Між тим як головним аргументом подання є вихід дій Президента за межі його повноважень, передбачених Основним Законом.
«В Юрія Мірошниченка, якщо він представлятиме суб’єкта конституційного провадження, дуже сильним аргументом є відсутність у ст. 90 підстав для розпуску парламенту, що формально відповідають нинішній ситуації. Утім, якщо йти за логікою розширення законодавцем повноважень Президента, слід згадати, що попередня редакція ст. 90 містила взагалі лише одну підставу – непроведення парламентом пленарних засідань упродовж одного місяця. Водночас, не менш сильним аргументом Президента є потреба у виконанні обов’язків, покладених на нього Конституцією. Доцільно поставити питання по суті: що робити главі держави як гаранту Конституції, якщо даний склад парламенту її порушує?», – поцікавився експерт у присутніх.
«Але ж ідеться про відповідальність правлячої коаліції. Тоді як бути із рештою депутатів?», – наполягав пан Бігун. «Коаліція не діє поза складом Верховної Ради. До того ж саме вона впливає на утворення Кабміну та інших підрозділів виконавчої влади. Ось чому це не проблема тільки коаліції. Ми маємо системну кризу взаємодії органів державної влади в цілому», – відповів фахівець.
Нова-стара коаліція або Чи треба формувати новий Кабмін?
Під незвичним кутом на проблему змусило подивитись присутніх запитання, адресоване всім учасникам «круглого столу». Принциповим декому з учасників здалася відповідь на запитання, чи можна вважати коаліцію національної «єдності» новоутвореною коаліцією. Адже за всіма зовнішніми ознаками – новий склад і нова назва, відповідні заяви керівництва ВРУ – йдеться про утворення нової коаліції депутатських фракцій, зауважив журналіст. Тим часом, ст. 83 Конституції допускає формування подібної структури лише у двох випадках: за результатами виборів до парламенту або припинення діяльності старої. За підсумками обох випадків коаліція «вносить пропозиції Президенту України щодо кандидатури прем'єр-міністра України, а також відповідно до цієї Конституції вносить пропозиції щодо кандидатур до складу Кабінету Міністрів України».
Геннадій Цірат погодився з актуальністю постановки питання. Утім зауважив, що не має документальних даних, що підтверджують створення нової коаліції. «Під документом про створення антикризової коаліції стоять підписи усіх її членів. А от чи стоять під новим документом, якщо він є, підписи, зокрема групи Анатолія Кінаха, – сказати важко», – зауважив пан Цірат. «Якщо ж вони стоять, ми можемо говорити (знову ж таки користуючись принципом аналогії) про формування нової коаліції усупереч нормам Конституції», – рішуче підсумував експерт.
«… цей парламент витісняється в правовий андеґраунд»
На запитання щодо наявних правових підстав для оголошення імпічменту главі держави пан Цірат перепитав, чи виключно правові підстави цікавлять журналістів. І, почувши ствердну відповідь, заспокоїв присутніх: юридичних підстав ані для імпічменту, ані для позачергових президентських виборів немає.
Цікавим виявилося запитання представника «Ура-Інформ» стосовно перспектив утворення за підсумками позачергових парламентських виборів відразу двох Верховних Рад – новообраної і старої, що не визнає президентського Указу. Пан Цірат не виключив подібного перебігу подій, утім припустив, що в такому разі парламенти все ж таки матимуть різний правовий статус, політичну вагу й історичну перспективу.
На думку фахівця, новообраний парламент отримає конституційну більшість, оскільки матиме повний склад, а також підтримку Президента, котрий навряд чи блокуватиме роботу цього законодавчого органу. Водночас, старий парламент може певний час функціонувати без особливої надії на плідні результати. «Із часом, таким чином, цей парламент витісняється в правовий андеґраунд», – спрогнозував Геннадій Цірат.
«КСУ рідко вдавався до вільного трактування Конституції»
Більш песимістично, як виявилося, оцінює перспективи позитивного для Президента вердикту Конституційного Суду партнер АК «Арцингер і Партнери» Павло Ходаковський. Він визнав, що в Президента дійсно були певні підстави для того, аби реагувати на те, що формування більшості в парламенті відбувалось не зовсім конституційним шляхом. Утім, на думку пана Ходаковського, в даному разі слід було звернутися до КСУ із відповідним поданням, тоді як глава держави більше сподівався на політичний, ніж правовий ефект Указу.
Як пояснив експерт, сьогодні все залежатиме від того, який інструментарій використає Конституційний Суд в оцінці Указу Президента. Пан Ходаковський не взявся прогнозувати, якою виявиться позиція Конституційного Суду, і як він трактуватиме цю ситуацію. Але звернув увагу на те, що, «по-перше, практика Конституційного Суду в цьому аспекті є достатньо історично обмеженою, адже не так багато ще рішень було винесено. По-друге, Конституційний Суд досі дуже рідко вдавався до такого вільного трактування Конституції. Особливо, коли йшлося про повноваження Президента, враховуючи їх роль у системі стримувань і противаг. Поза сумнівом, розширене тлумачення в даному разі може сприяти певному перекосу в рівновазі повноважень гілок влади». На думку Павла Ходаковського, будь-яка відповідь КСУ із даного питання не буде адекватною платформою для пошуку компромісу між гілками політичної влади в Україні. Політичні і правові проблеми слід вирішувати одночасно, вважає експерт.
Ми йдемо в руслі європейської практики
Особливо присутніх на зустрічі потішило запитання щодо перспектив проведення зустрічі між представниками політичних сил, наслідком котрої міг би стати нормативний акт, що визнавався б усіма гравцями вітчизняного політикуму. Як зауважив у відповідь керуючий партнер АК «Арцингер і Партнери» Сергій Шкляр, нереально створити документ на всі випадки життя. Яскравим підтвердженням цієї тези пан Шкляр назвав нинішню ситуацію в країні. Експерт висловив припущення, що з даного питання або аналогічних йому Конституційний Суд ще засідатиме неодноразово. На думку Сергія Шкляра, це відповідає традиціям європейської конституційної практики.
Водночас, Геннадій Цірат, очевидно в контексті запозичення перспективного європейського досвіду, напівжартома запропонував скористатися жорсткими правилами, що спрацьовують під час виборів нового Папи у Ватикані. «Кардиналів закривають у приміщенні, а випускають лише після прийнятого рішення. Може подібний підхід допоможе нашому КС оперативніше реагувати на ситуацію», – висловив припущення пан Цірат. За його словами, в такому разі суддям легше буде абстрагуватися від різнобарвних політичних чинників. «Усі вказали пальцем на Конституційний Суд, вказав Ахметов, вказав Янукович, Мороз. Як ви гадаєте, чи можлива під таким тиском ефективна робота Конституційного Суду? І розуміти, що як би ти не зробив, все одно всім не догодиш?», – риторично поцікавився в присутніх експерт, що вже не перший рік успішно поєднує бізнесову, наукову і викладацьку діяльність.
|
