|
За що звільняють суддів? Юрисконсульт ЮК «Нікітченко і Партнери»
Засідання Вищої ради юстиції зазвичай привертають найпильнішу увагу правничої громадськості як змістом і постановкою питань, що виносяться на обговорення, так і непересічними персоналіями, котрі гуртуються навколо їх вирішення.
Не стало винятком й останнє (чергове, дев’яносто сьоме) засідання Ради під головуванням виконуючого обов’язки її голови Лідії Ізовітової, що відбулося 21 березня 2007 р. у приміщенні Ради. Цього разу на розгляд Ради було винесено низку питань щодо призначення та звільнення суддів окружних адміністративних, апеляційних та місцевих загальних судів. Упродовж засідання питання були обговорені, і відповідно до рекомендацій Ради винесено рішення про внесення подання Президентові України щодо призначення 42 кандидатів на посади судів. Щоправда, стосовно чотирьох кандидатів на посади суддів розгляд був перенесений на наступне засідання.
Утім із найбільшим нетерпінням журналісти чекали на обговорення членами Ради матеріалів перевірок за звинуваченнями у порушенні суддями присяги. Спочатку Вища рада юстиції України прийняла рішення про внесення подання Президентові України та до Верховної Ради України про звільнення 7 суддів з посад за загальними обставинами. А потім, розглянувши пропозиції членів Ради та матеріали проведених ними перевірок, викладених у зверненнях народних депутатів України, Рада прийняла рішення про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення одного судді апеляційного суду та двох суддів місцевих судів із посад за порушення присяги.
Водночас, Рада відхилила рекомендації відповідних кваліфікаційних комісій про внесення подання про звільнення трьох суддів місцевих загальних судів із посад за порушення присяги.
Суддя у розшуку, але зарплату отримує
Неабиякий інтерес у присутніх викликав розгляд питання щодо розгляду пропозицій члена Вищої ради юстиції, заступника Генерального прокурора України Віктора Кудрявцева стосовно прийняття подання про позов щодо звільнення заступника голови Приморського районного суду м. Одеси Наталії Гандзій із посади судді за порушення присяги. Доповідачем виступив сам Віктор Кудрявцев:
«Пані Гандзій скоїла ряд злочинів, пов’язаних із шахрайством, використанням підроблених документів, привласнювала квартири і продавала їх іншим особам. Проти неї була порушена кримінальна справа.
Конкретний епізод по цій справі. Що стосується потерпілої К., то пані І. як адвокат раніше допомагала цій потерпілій К. оформляти документи купівлі-продажу квартири, яку вона придбала. А І., використовуючи ці документи, на своєму комп’ютері, який знаходився у неї за місцем проживання, підробила ці документи шляхом накладення підпису К., і представила ці документи до суду, немов від К., з метою продати цю квартиру. Відповідні договори в судовому засіданні завірила як достовірні суддя Гандзій, яка розглядала цю справу, і без виклику К, розглянула її по суті, і визнала за І. право власності на квартиру. При чому в протоколі судового засідання було вказано про те, що К. була присутня на судовому засіданні, і в неї був у наявності цей договір, в зв’язку з чим було постановлене таке рішення.
Під час перевірки було встановлено, що К. на час розгляду справи знаходилася не на засіданні, а була у лікаря, про що свідчить відповідний медичний документ.
Таким чином, І. скоїла злочин за попереднім зговором із використанням службового становища судді Гандзій. Ця подія відбувалася у 2005 р., у цьому ж році і була порушена справа. Протягом року пані Гандзій перешкоджала повному і всебічному з’ясуванню всіх обставин, на виклики слідчого не з’являлась, протягом року фактично не з’являлась на роботі. І, використовуючи своє службове становище як заступника голови суду, вчиняла тиск на технічних працівників, щоб вони давали неправдиві свідчення щодо цих обставин.
В ході слідства були проведені експертизи, які підтверджують, що підпис К. на документах підроблений і що протокол судового засідання і рішення були виготовлені на комп’ютері І. у неї в квартирі.
Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу щодо судді Гандзій, вона оскаржила ці постанови до Апеляційного суду м. Києва, він скасував ці постанови за відсутності доказів, які підтверджують скоєння злочинів. Зараз Апеляційний суд Київської області розглядає цю справу.
За таких обставин ми вважаємо, що тут достатньо доказів про скоєння пані Гандзій поступку, який порочить честь і гідність судді. Я вважаю, що треба розглянути і підтримати мою пропозицію щодо звільнення судді Гандзій».
За підсумками розгляду цієї справи Раді вдалося з’ясувати, що суддя Гандзій зараз знаходиться у розшуку. На роботі більше року не з’являлася, але заробітну плату отримувала. Відтак, прийняте рішення про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення заступника голови Приморського районного суду м. Одеси Наталії Гандзій нікого з присутніх особливо не здивувало.
Розгляд по суті і за формальними підставами
Не меншу увагу присутніх привернув розгляд ще одного питання. Як з’ясувалося, суддю вже учетверте притягують до дисциплінарної відповідальності. Отже, слухалися рекомендації кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Дніпропетровського апеляційного округу від 19 травня 2006 р. та від 3 листопада 2006 р. про внесення подання щодо звільнення Володимира Квашина (далі – К.) із посади судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області. Доповідач по справі – член Вищої ради юстиції, суддя Верховного Cуду України Микола Шелест (далі – Ш.).
Степан ГАВРИШ: «Комісія по суті справу не розглядала»
Ш.: Поясніть, чому розглядали справу у присутності двох суддів замість трьох, а потім передали справу до розгляду іншому суду?
К.: До судді Леготи, моєї колеги, поступила справа щодо виборів. І надійшла заява, не пам’ятаю якої зі сторін, про те, що справу вирішували у складі трьох суддів. Це у нас майже неможливо. На 9 годину було призначено слухання, і ми зібралися у кабінеті на судове засідання. Наша колега, суддя Іщенко, зателефонувала і сказала, що знаходиться у лікарні (у неї щось із зубами), і її секретар про це нам повідомила. Вона не була на роботі. А з’явилася лише о 11 годині 20 хвилин. Ми почекали ще хвилин 15-20, і вирішили підписати ухвалу про передачу справи до іншого суду через те, що немає колеги (до апеляційного суду).
Степан Гавриш, член Вищої ради юстиції (далі – Г.): Нас повідомили, що ви вже три або чотири рази були притягнуті до дисциплінарної відповідальності. Чи було таке?
К.: Так, кілька разів було, здається двічі. Перший – за пониження у чині.
Г.: Які ж підстави були для притягнення? І скільки у вас суддів у суді?
К.: «Низменные».
Г.: Скажіть краще українською, бо слово «низменные» має досить філософське значення.
К.: Нікчемні. А суддів усього четверо.
Г.: Не було кворуму, тому ви за відсутності колеги прийняли рішення, бо неможливо було вчинити інакше?
К.: Саме так.
Лідія Ізовітова (далі – І.): В історії Вищої ради юстиції ще не було таких випадків, аби чотири рази поспіль ми розглядали неординарні справи стосовно одного й того ж судді. Тим більше, що район у вас невеличкий, і суддів мало. Що у вас там відбувається? Чому ви увесь час притягуєтесь до дисциплінарної відповідальності?
К.: Я можу на це сказати тільки наступне. У нас із колишнім головою суду склалися не зовсім гарні відносини. Але він вже пішов на пенсію, йому виповнилося 65 років.
А по цій справі я не був доповідачем, а був лише у складі колегії. Я дійсно турбувався за колегу. Я до неї о-пів на дванадцяту заходив до кабінету, у неї справді одна сторона була опухла.
І.: (після того як суддя Квашин залишив залу засідань. – Ред.) Порушили формальну процедуру розгляду справи, кваліфікаційна комісія знову стосовно цих осіб виносить аналогічне рішення і з такими ж помилками? Це надає підставу підозрювати місцеву кваліфікаційну комісією у несумлінному розгляді цих справ. Вони, напевно, знають, що ці судді неправильно вчиняють, і роблять те саме. Або ж ці судді дійсно є порушниками, або ж їх «травлять».
Ш.: Ще є один момент. Те, що ми сьогодні почули, на мій погляд, не можна розглядати як належну підставу щодо питання про їх сумлінність під час виконання присяги. Я вважаю, що треба розглядати рівень дисциплінарної відповідальності, адже ми бачили перед собою людину, яка, я відчуваю, не здатна вчинити навмисну дію, спрямовану на зловживання присягою. Тут мова йде про звичайну дисциплінарну халатність.
І.: Давайте визначимося. В суді всього чотири судді, один із суддів хворий. Але було призначено справу і з’явилися сторони. Скажіть, де ж узяти суддю, аби розглянути справу. Це фізично неможливо, а в результаті цього ставиться питання про звільнення судді.
У даному випадку ми маємо вирішити, чи задовольнити скаргу із формальних підстав, чи і по суті також?
Г.: Я вважаю, що і по суті також. Те, що я почув по цій справі, надає мені таке право. Комісія по суті справу не розглядала.
Якби вони розглянули по суті, то зрозуміло, що тут є порушення. Якби їх звинувачували, що вони ухилилися від розгляду справи свідомо, то тут можна зрозуміти і вбачати порушення присяги. Вони не могли розглянути справу за відсутності достатньої кількості суддів.
Після закритого голосування Вищою радою юстиції було прийнято рішення про відхилення рекомендацій кваліфікаційної комісії судів загальних судів Дніпропетровського апеляційного округу про подання щодо звільнення Володимира Квашина як за формальних підстав такі і по суті.
Від редакції:
Вища рада юстиції розпочала свою діяльність 31 березня 1998 р. Того ж дня було проведено перше її засідання. Основне призначення Ради – разом з іншими державними інститутами формувати високопрофесійний суддівський корпус, здатний кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі.
За своїм статусом Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, а за порядком утворення та діяльності – демократичним. Рада формується трьома гілками влади – законодавчою, виконавчою і судовою, а також прокурорською системою та інститутами громадського суспільства – адвокатурою, навчальними та науковими юридичними колами.
|
