№14(74) 27 липня 2006 року
|

|
Національний план дій із виконання рішень суду не забезпечує концептуальної перебудови системи ЮФ «Грищенко і партнери»
Загальновідомо, що реформування правосуддя в Україні досі відбувалося без належних змін у виконавчій системі, яка, на жаль, все ще лишається малоефективною. Завдяки недосконалому законодавству у цій сфері та відсутності дієвих заходів впливу на державних виконавців проведення виконавчих дій може затягуватися, або проводитися сегментарно, іноді навіть і не розпочинатися взагалі. Внаслідок цього втрачається доцільність у власне виконанні або захист порушеного права стає неможливим.
З огляду на це ухвалення Президентом України Національного плану дій із виконання рішень судів (відповідно до його Указу №587/2006 від 27 червня ц.р.) слід, безумовно, вважати надзвичайно актуальним рішенням. На мою думку, його поява свідчить про адекватне бачення цієї проблеми вищими органами держави, а також про щире бажання її вирішувати.
План викладений як перелік практичних дій для органів державної влади та заходів з удосконалення чинного законодавства, котрі мають підвищити ефективність виконавчої системи держави.
Водночас, деякі заходи плану мають вигляд керівництва до дії, містять загальні формулювання (як, наприклад, «удосконалення механізму») і надають можливість органам, на які покладається їх виконання, самостійно визначатися, яким шляхом у даному напряму йти. Таким чином, можна дійти висновку, що, по-перше, план не ґрунтується на концепції докорінних змін у виконавчій системі, а по-друге, є лише комплексом заходів, спрямованих на усунення деяких недоліків у виконавчій системі. Це істотно посилює ризик перетворення плану на чергову спробу вдосконалити неефективну «виконавчу» функцію держави.
Заслуговує на увагу доручення Мінфіну та Мін’юсту розробити проект закону щодо порядку виконання рішень про стягнення з бюджетів грошових коштів. Його впровадження може забезпечити реальний захист прав громадян та юридичних осіб, права яких порушуються органами державної влади.
Революційний вигляд має пропозиція Президента скасувати дію мораторію на примусову реалізацію майна державних підприємств, яке зможе забезпечити виконання великої кількості «застарілих» рішень проти державних підприємств.
Водночас, досить спірним є пункт плану, який передбачає розміщення в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців інформації про їх банківські рахунки. Як відомо, реєстр відкритий для отримання даних про суб’єктів підприємницької діяльності. У зв’язку із цим виникає запитання, як забезпечуватимуться встановлені законом гарантії банківської таємниці.
Загалом вважаю, що вкрай актуальний план дій, запропонований Президентом, орієнтується лише на забезпечення деяких змін у системі виконання судових рішень, а не спрямовується на її концептуальну перебудову.
|