№15(75)
10 серпня 2006 року
|
|
Страсбург: «виклики сучасній демократії» опинилися в центрі уваги більш як 500 представників східної європи «Юридична газета»
Літній Університет демократії
Страсбург – місто, яке ледь не для всіх європейців, громадян об’єднаної Європи, фахівців, котрі працюють на її теренах, асоціюється із торжеством справедливості, демократії та ідеалів права.
Страсбург ще називають містом юристів, адже саме тут розташовані установи, які не лише є символами демократичного розвитку Європи, а й структурами, що створюють законодавство, регулюють діяльність та забезпечують не тільки розвиток європейських країн, а також дають можливість рівного доступу до правосуддя. Йдеться про Європарламент, Парламентську Асамблею Ради Європи, Європейський суд із прав людини. Саме у Страсбурзі розташовані будівлі цих поважних установ, тому іноді на його вулицях буває тісно від людей у „білих комірцях” – юристів, які обслуговують діяльність цих організацій.
Делегації України – слухачам Української школи політичних студій, з-поміж яких я мала честь цього літа бути, – довелося долучитися до діяльності літнього університету демократії – програми Шкіл політичних студій Ради Європи – засідання якого відбувалися 10-14 липня, і, попри спеку, що панувала тоді в Європі, стали знаковою подією не лише для його учасників, а й, без перебільшення, для ствердження демократичних процесів у Європі. До речі, всі заходи університету демократії проходили в приміщенні Ради Європи, а пленарні засідання – в залі засідань ПАРЄ.
Їх учасниками стали делегації шкіл політичних студій з усієї Східної Європи і Балкан – Тбіліська школа політстудій, Школа політичних студій Болгарії, Московська школа політстудій, Європейський інститут політичних студій у Молдові, Пріштинський інститут політичних студій (Косово), Школа політики Скопье (Македонія), Бєлградський фонд політичних досліджень (колишня Сербія і Чорногорія), Академія політичного розвитку (Хорватія), „Ovidiu Sincai” Європейська школа (Румунія), Єреванська школа політичних студій (Вірменія) та Українська школа політичних студій. У її складі була також і делегація з Білорусії, представники якої, попри неповагу та навіть попрання демократичних свобод у цій країні, все ж мали громадянську мужність взяти участь у такому заході.
Понад 500 молодих людей віком до 35 років із 25 європейських країн, які вже мають певні досягнення в царині політики, журналістики, юриспруденції, депутати рад та парламентів всіх рівнів, дипломати, бізнесмени, правозахисники, вчені обговорювали актуальні проблеми розвитку демократії і поступу людства на шляху до побудови більш справедливих, мирних, демократичних і безпечних форм співжиття у нашому єдиному „європейському домі”. Організатори зібрання – представники Ради Європи – наголошували на тому, що захід такого масштабу проводиться під егідою Ради Європи вперше. Як наголосив генеральний секретар Ради Європи Террі Девіс, говорячи про значення цього проекту РЄ, „з моменту свого створення школи політичних студій навчали людей, які наважуються думати, наважуються знати, наважуються говорити та наважуються діяти в інтересах демократії, прав людини та верховенства права”.
На зустрічах, що відбувалися в рамках літньої школи, її учасники мали змогу поспілкуватися із «можновладцями» Ради Європи (генеральним секретарем, його заступником, віце-президентом ПАРЄ), Європейського Союзу, з відомими європейськими політиками та представниками органів місцевої влади та самоврядування Франції.
Основне питання, яке обговорювало поважне зібрання, – „Виклики сучасній європейській демократії та захисту прав людини у сучасній Європі”.
„Якщо ми хочемо демократії, то ми маємо за неї боротися, - зазначив у вступній пан Девіс. – Для успішного функціонування демократія потребує законів”, - додав він. „Головна проблема європейської демократії на сьогодні – це участь громадян в політичному і громадському житті власної держави та Європи загалом. У багатьох країнах ЄС люди втратили інтерес до політики”, - вважає генсек. - „А це дуже небезпечно для демократії! Водночас, громадяни шукають захисту в крайніх, радикальних ідеях – націоналізмі, радикалізмі, соціалізмі, комунізмі. Але ці радикальні політики не дають реального захисту, а лише спекулюють на страхах людей. Якщо ж демократія не реагуватиме на страхи і сподівання людей, то діяти почнуть екстремісти і популісти.
Конче важливим вважає генсек і гендерне питання. В Європі жінки почасти стикаються зі складнощами дієвої участі в політичних процесах. Так, у середньому участь жінок у роботі парламентів – це 21%, в Раді Європі встановлена квота 40%, а з-поміж міністрів Комітету Міністрів їх тільки 10. Таку ситуацію треба змінювати”, - зазначив пан Девіс.
Олексій Орлов – посол Російської Федерації, котрий виступав від імені Комітету Міністрів Ради Європи, де зараз головує Росія, наголосив, що для нього демократія є процесом, при якому враховують і поважають різні думки і національні, релігійні, культурні особливості. Це – добровільно застосовуваний соціальний контракт.
Представник Франції в Раді Європи Бруно Гейн наголосив, що Страсбург, в якому зібралася літня школа політичних студій, є символом миру. Місто, яке з року в рік виправдовує статус столиці об’єднаної Європи. А щодо демократії, - вважає пан Гейн, – „то вона має відповідати запитам громадян. Найстрашніший ворог демократії – мовчання. Слід обов’язково обговорювати найболючіші проблеми і будувати Європу на загальних цінностях”. Заступник мера м. Страсбурга пан Паскаль Манджін зазначив, що всі присутні на заході – посли міру і демократії, і, повернувшись додому, всі мають працювати задля утвердження демократичних ідеалів. Директор Московської школи політстудій Олена Неміровська зауважила, що ініціатива Ради Європи щодо створення низки шкіл політичних студій по всій Європі сприятиме утвердженню ідеалів свободи, справедливості, толерантності, демократії і взаєморозуміння між народами. З моменту заснування Московської школи вона вже налічує понад 7000 випускників, які несуть „вогонь демократії”. „Верховенство права, - вважає пані Олена, – це „основа демократії і передумова побудови громадянського суспільства”.
За лаштунками
Територія Ельзасу, на якій розташований Страсбург, є наймальовничішою місцевістю Центральної Європи, територією, за володіння котрою впродовж багатьох століть точилися кровопролитні війни і мешканці якої, врешті-решт, зрозуміли важливість демократичних цінностей для подальшого поступального розвитку людства.
Не випадково, один із заходів літньої школи проходив на кордоні з Німеччиною поряд із мостом Дружби, як його зараз називають. Ним можна пройти 100 метрів і потрапити з території Франції на територію Німеччини. На мосту прогулюються молоді мами з дітьми, неквапливо проходять безтурботні європейські пенсіонери, „літає” на роликах молодь, яка вже не знає кордонів.
І тут, саме на цьому місці, приходить розуміння того, що ти насправді знаходишся у вільній об’єднаній Європі, яка прийшла нелегкий шлях і змогла побудувати суспільство, яке, щоправда, не позбавлене багатьох проблем, але вони не замовчуються, а обговорюються та вирішуються, і для якого різноманіття – національне, культурне, релігійне – це не привід для війн і непорозуміння, а привід для гордості і нових можливостей для діалогу. І треба нам таки вчитися у громадян країн об’єднаної Європи повазі до інакшого (іншої віри, національності, соціального статусу, думок і переконань), толерантності і повазі до демократичних цінностей.
А про нові виклики демократії, діяльність Європейського суду з прав людини, враження українських учасників літньої школи демократії – читайте у наступних номерах „Юридичної газети”.
Довідка «Юридичної газети»
Діяльність Української школи політичних студій забезпечується лабораторією законодавчих ініціатив. Проект було розпочато 9 листопада 2005 р. із нагоди десятої річниці вступу України до Ради Європи. Українська школа політичних студій функціонує за підтримки уряду Японії, Ради Європи та Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.
Як зазначається на сайті лабораторії (http://usps.parlament.org.ua), політичні студії у Європі було започатковано ще у 1992 р. відповідно до масштабного освітнього та комунікаційного проекту Ради Європи, що передбачає роботу із молодою елітою, здатною брати активну участь у розбудові власної держави. На сьогоднішній день у Європі діє 11 національних шкіл політичних студій, їх кількість невпинно зростає.
Цього літа Україна форумі була представлена переважно молоддю (всього – 39 учасників), що очолює адвокатські компанії та телеканали, управляє містами та науковими проектами, працює в органах державної влади та очолює громадські організації, викладає в університетах та розвиває українську економіку. Україну представляла молодь, що вже досягли значних професійних та суспільних успіхів, люди, готових давати відповідь на новітні виклики, які стоять перед українським суспільством, людей, що в процесі участі в Українській школи політичних студій розпочали змістовну роботу над проблемою формування сучасної української європейської національної ідеї.
На честь учасників Літнього Університету Демократії Рада Європи та міська влада Страсбургу влаштувала ряд культурних заходів та прийомів. Постійний представник України при Раді Європи Євген Перелигін на урочистому прийнятті нагородив випускників Української школи політичних студій дипломами Школи. Генеральний секретар Ради Європи Террі Девіс вручив усім членам української делегації сертифікати учасників Літнього Університету Демократії.
|
