№7(91)
15 лютого 2007 року
|
|
Комітет відповідає за «базар» Пропозиції щодо врегулювання ринкового збору, вочевидь, наклали відбиток на формат їхнього слухання в одному з профільних комітетів Юрисконсульт ЮК «Нікітченко і Партнери»
7 лютого ц.р. на Банковій відбувалися комітетські слухання, що не мали попередньо відрізнятися від решти подібних. Незвичним був хіба що доволі представницький склад осіб, запрошених на обговорення порядку денного.
Слухалися пропозиції, надані до проекту Закону про місцеві податки і збори (реєстрац. № 1066 від 23 листопада 2006 р.) за результатами попередніх слухань від 21 грудня минулого року. Очікувалося прийняття рішення щодо остаточної редакції законопроекту. Відтак, на Банкову, крім членів Комітету ВРУ з питань фінансів і банківської діяльності, були запрошені представники громадських об’єднань підприємців, представники місцевого самоврядування, підприємці та інші. Подібна строкатість представлених на заході учасників, а також їх поглядів, напевно, і визначила формат обговорення в профільному комітеті одного з найбільш дискусійних податків, пропонованих проектом, – податку за спеціально відведені місця для ринку (ринковий збір).
Уже в ході обговорення стало зрозуміло, що остаточну редакцію проекту Закону буде сформовано ще не скоро.
Із автором проекту погоджувалися не всі
Як відомо, ринковий збір є одним із найвагоміших місцевих зборів у доходах місцевих бюджетів. Однак адміністрування збору, як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту (за поданням нардепа Віталія Хомутинніка), є невиправдано ускладненим, оскільки згідно з Указом Президента «Про впорядкування механізму сплати ринкового збору» від 28 червня 1998 р. податкові органи мають право на проведення щоденних перевірок ринків, що не припустимо. Окрім цього, збір сплачується торговцями за місце на ринку щоденно готівкою контролеру ринку. Адміністрація ринку сплачує збір до бюджету залежно від прийнятого рішення органу місцевого самоврядування – один раз на місяць або квартал. Зарахування податків до бюджетів у такий спосіб фактично унеможливлює встановлення повноти сплати збору до бюджетів.
Згідно із законопроектом об’єктом оподаткування є одне торгове місце, яке дорівнює одному квадратному метру площі, де здійснюється продаж товарів, робіт і послуг, та площі, яка надається ринком у тимчасове користування (оренду) іншим особам. Фактично за пропонованим у проекті положенням податок нараховуватиметься на квадратний метр площі.
Саме це положення законопроекту, а також запроваджувані ним ставки податку (від 0,25% до 2,5% розміру мінімальної заробітної плати, що встановлюється органом місцевого самоврядування) і спричинили шквал критики з боку підприємців, адже зараз ставка ринкового збору для фізичних осіб становить 0,25 - 2,6 грн, тоді як нова фактично збільшить плату до 1-10 грн за квадратний метр. Автор законопроекту Віталій Хомутиннік, попри збільшення ставок ринкового збору, у своїй промові наголосив, що головна мета ринкового збору – не підвищуючи розміру ставок, поліпшити його адміністрування.
Із паном Хомутинніком погодилися не всі. «Статтею 6 цього законопроекту ми „вбиватимемо” дрібних підприємців, які роблять гроші. Ринки і адміністрації ринків грошей не роблять. У нас на ринку сьогодні працює більше 20 тис. підприємців, кожен із яких працює на єдиному податку, - піддав критиці «несправедливі» статті законопроекту Анатолій Берландін, президент Всеукраїнської організації «Укрринок», директор Одеського ринку «7 кілометр». – „Я за те, щоб взагалі виключити ст. 6 із проекту, але я розумію, що цю пропозицію не почують. Тому я скажу інше – категорично не можу сприяти тому, що написано у проекті Закону”. Пропозиції інших представників бізнес-прошарків стосовно ринкового збору суттєво не відрізнялися, хоча були і пропозиції взагалі лишити стару ставку ринкового збору незмінною.
Голова Комітету ВР з питань фінансів і банківської діяльності Петро Порошенко висловив припущення, що ставки збільшувати треба, адже вони діють ще з 1994 р., коли був зовсім інший рівень цін. Але більшість однозначно зійшлася на тому, що в такій редакції ст. 6 законопроекту про місцеві податки і збори залишати не слід.
У ході обговорення ст. 6 проекту Закону із зали лунали несхвальні вигуки, а іноді й образи. Петро Порошенко намагався пом’якшити розпал пристрастей, демонструючи власну причетність до бізнесу. „Залиште мені десяток контейнерів на „7 кілометрі”, - пожартував нардеп у відповідь на заяву директора ринку пана Берландіна щодо майнових прав одеських можновладців на чималу кількість тамтешніх контейнерів.
«За бортом» лишилися не менш важливі питання
Упродовж слухань обговорювалася здебільшого доцільність нового ринкового збору, і зовсім небагато часу лишилося для інших податків і зборів, які хоча й не були такими резонансними, але...
Проект Закону скасовує „неефективні” місцеві збори, зокрема, збір за участь у бігах на іподромі, збір за виграш на бігах на іподромі, збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі, збір за видачу ордера на квартиру, збір за право проведення кіно- і телезйомок, збір за право на проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей. Замість курортного збору та збору на розвиток рекреаційного комплексу в АРК, що справляється лише в курортній місцевості, пропонується запровадити туристичний збір, якій справлятиметься на всій території України.
З-поміж нових зборів, – будівельний збір і збір з надання послуг і грального бізнесу. Останній треба буде сплачувати лише за розміщення об’єктів, які будуть побудовані після набрання чинності запропонованим проектом Закону. Також планується спростити дозвільну систему для будівництва нових паркувальних місць, а ставку податку встановлюватимуть місцеві ради.
Наразі місцеві податки і збори справляються в Україні згідно із Декретом Кабміну „Про місцеві податки і збори” від 20 травня 1993 р. № 56-93, що довго тривати не могло. Адже відповідно до вітчизняного законодавства податки мають встановлюватись і скасовуватись виключно законом. А отже, актуальність запропонованого народним депутатом Віталієм Хомутинніком законопроекту сумнівів не викликає.
«Не підвищуючи розміру ставок, поліпшити його адміністрування»
Хомутиннік Віталій, Народний депутат України , автор законопроекту:
«Ринковий збір наразі – найбільш суперечливий серед інших місцевих податків і зборів. Згідно з Указом Президента податкові органи мають право щоденно перевіряти ринки. На нашу думку, це, по-перше, ускладнює роботу ринків і, по-друге, додає додаткової роботи податковим органам. Робоча група спільно з ДПА провела аналіз, і ми дійшли висновку, що варто змінити систему адміністрування щодо ринкового збору, але суттєво не підвищувати ставки ринкового збору. Тому ми запропонували зменшити ставку у 4 рази від попередньої пропозиції. Спільний аналіз свідчить про те, що якщо ми встановимо ставку від 0.25% до 2.5% мінімальної заробітної плати, – отримаємо ставку від 1 до 10 грн.
Ринковий збір є одним із найбільш проблемних питань законопроекту. Чому? Візьмемо такі ринки, як «Озерка», «7 км» тощо, які за річним товарообігом наближаються до вітчизняних «металургійних гігантів». Тобто кілька мільярдів гривень річного обігу. І саме за рахунок цих ринків, які є найвпливовішими, стимулюються можливості, аби «завалити» цей Закон. Я обстоюю позицію захисту місцевих бюджетів, для того щоб не завдати шкоди підприємцям, які працюють чесно та легально.
Тому головна мета ринкового збору – не підвищуючи розміру ставок, поліпшити його адміністрування».
Податок беремо з підприємця, а не з «ворожих директорів ринків»
Ксенія ЛЯПІНА, народний депутат України:
„Коли уряд прийшов до влади, то пообіцяв, що сприятиме зменшенню податкового навантаження. Відтак, я б хотіла, аби уряд розглядав будь-які законодавчі ініціативи в сфері оподаткування. Хочу наголосити, що на сьогодні місцеві податки і збори не існують в якомусь стерильному просторі, ми говоримо не про абстрактних підприємців, які інших податків не платять, окрім місцевих. Тому, коли йдеться про підвищення доходів місцевих бюджетів, то це може відбуватися або за рахунок збільшення податкового навантаження або за рахунок перерозподілу надходжень, тобто зменшення надходжень до державного бюджету. Іншого варіанта немає, адже податки з повітря не беруться.
«Легалізація тіні» - це прекрасний лозунг, шляхом якого робиться багато нерозумних кроків, оскільки будь-яке навантаження – додаткове чи більш ефективне – завжди призводить тільки до одного: підвищення тенізації. Я хочу нагадати, що коли запроваджували фіксований податок у 1998 р., то лунало чимало критики на його адресу. ВРУ прийняла його, і за рік існування фіксованого податку втричі зросли надходження від малого бізнесу.
Там, де є висока бізнес-активність – у великих містах – податки і збори не відіграють важливої ролі, а в маленьких містечках, де немає нічого, крім місцевого ринку, там ці надходження відіграють важливу роль.
Це стосується і ринкового збору. І я хочу наголосити, що не вважаю, нібито в нас ідеальна система сплати ринкового збору. Я знаю, коли виникають «ліві» кошти – між збиранням і надходженням до бюджету. Ринки заробляють однією формулою – послуга зі здавання місця малому підприємцю, відповідно, будь-які податки, які сплачує ринок, він бере з цього малого підприємця. Важко зробити вигляд, нібито ми беремо податок з «отих ворожих директорів ринків», а не з підприємця.
|
