№8(92) 22 лютого 2007 року
|

|
Як партнер юрфірми втратив статус, професію і репутацію Невдалий вибір партнера в житті та неналежні особисті якості зруйнували кар’єру партнера юрфірми "Юридична газета"
Як повідомила 8 лютого 2007 р. West Virginia Gazette, Верховний суд штату Південна Вірджинія анулював ліцензію на право практики Леонарда Колемана (Coleman), колишнього партнера відомої фірми ЮФ Goodwin & Goodwin. Колеман, експерт із випуску облігацій та боргових зобов’язань штатами і муніципалітетами, визнав привласнення $170 000 фірми. Як відзначається у рішенні суду, юрист у період з вересня 2004 р. до травня 2005 р. переказав гонорари за виконану роботу на зазначену суму на власний рахунок. Свій вчинок екс-партнер пояснив потребою у грошах, зокрема для утримання „дорогої подруги”. Офіційний річний прибуток партнера становив $240 000.
Колеман був „цінним кадром” фірми, працюючи в ній більше ніж 25 років. За підрахунками екс-партнера, річні гонорари, зароблені „облігаційним” департаментом у 2002-2005 рр., склали більше $1 млн. Фірма супроводжувала масштабні проекти штату, публічних і приватних осіб. Дізнавшись про факт привласнення, керуючий партнер фірми Томас Гудвін (Goodwin) негайно звільнив Колемана.
Як було встановлено під час розгляду справи Дисциплінарною радою (Lawyer Disciplinary Board) у березні 2006 р., екс-партнер уже вчиняв подібне в 1993-1994 рр. Тоді, за підрахунками Гудвіна, Колеман привласнив від $30 000 до $70 000 коштів фірми. Однак того разу Гудвін не повідомив про це Бар штату (організацію правництва, відповідальну за регламентацію практики права). „Я вирішив не робити цього, - цитує його газета, - і це, мабуть, моя величезна помилка, з огляду на минуле”. Як відзначив Гудвін, вирішуючи, як саме вчинити, він радився як з експертами, так і з колегами. Професор емерітус West Virginia University College of Law Джек Боуман (Bowman) начебто сказав Гудвіну, що той не зобов’язаний повідомляти, якщо переконаний, що цього знову не трапиться й при цьому не було завдано шкоди жодному клієнтові. Чарльз Раф (Ruff), за президентства Білла Клінтона юрисконсульт Білого Дому, теж не вбачав обов’язку Колемана повідомляти про це компетентним органам.
Проте за „Правилами професійної поведінки” штату, „юрист, якому стало відомо про те, що інший юрист порушив Правила професійної поведінки, що викликає істотне питання про його чесність, довіру до нього та його фаховість як юриста в інших аспектах, зобов’язаний повідомити про це відповідним професійним органам”.
Пояснюючи свій вчинок, Колеман посилався на фінансову скруту та нагромаджені особисті проблеми. Як пояснив Раді екс-партнер, по закінченні університету в 1981 р. він одружився з університетською подругою й почав працювати в юрфірмі. Усиновлення двох дітей обтяжило шлюб. Виникли складності з податковими питаннями після того як фірма, зробивши його партнером, припинила утримувати прибутковий податок із доходу. Все це, за словами Колемана, дозволяло йому з труднощами „зводити кінці з кінцями”. Фінансову стурбованість Колемана відзначив і Гудвін, який визнав: „Завжди здавалося, що Леонарду не вистачало грошей. Незалежно від того, скільки він заробляв, здавалося, що йому не вистачало, щоб справлятися зі своїми обов’язками”. У 1993 р. стало очевидним, що „шлюб розвалюється”, й подружжя розлучилося. Водночас їм довелося „подати” на банкрутство.
Невдовзі Колеман і розпочав переказувати гонорари, які виплачувалися фірмі, на особисті рахунки. Для цього на рахунках він вказував не реквізити фірми, а власні. Довідавшись про це, Гудвін скликав раду партнерів, яких Колеман запевнив, що такого більше не станеться. Партнери погодилися „дати другий шанс” Колеману, а Гудвін не повідомив владі чи професійним органам про вчинок Колемана.
У 2002 р. Колеман через Інтернет-сайт познайомився із жінкою й незабаром оселився у місті неподалік від столиці. „Невдовзі стало зрозуміло, що вона, як кажуть, дорога в плані витрат. Їй подобалося бути стильною, до чого вона звикла, і я піддавався”. Подруга вимагала ексклюзивні вбрання та коштовності. Це й спонукало Колемана розпочати в 2004 р. привласнювати гроші фірми. 20 травня 2005 р., коли про це стало відомо, його було негайно звільнено. Колеман відразу зізнався. Обурений керуючий партнер, за його словами під час розгляду справи, так відреагував на новину: „Негайно вимітайся з цього поверху [офісу], чи я особисто викину тебе звідси, або ж зараз викличу за тобою поліцію. Швидко в ліфт. Йди зі Стівом Вайтом [партнер фірми] до свого офісу, забери своє пальто. Й нічого більше не бери зі свого столу. Забирайся звідси й ніколи більше не повертайся”. Згодом Гудвін заявив про вчинок Колемана до професійного органу.
Скарг на дії самого Гудвіна до дисциплінарного органу не надходило.
Верховний суд штату позбавив Колемана права на практику в листопаді 2006 р. й зобов’язав його повернути гроші фірмі з нарахуванням 10% річних. „Щоразу, використовуючи схему незаконного привласнення коштів, пан Колеман тим самим виявляв абсолютну байдужість до добробуту власної фірми, а також доброчесності юридичної професії заради отримання коштів для себе”, – відзначається у рішенні Верховного суду.
|